Печально я гляжу на наше поколенье

Схожі твори:

1. Печально и смешно (на примере рассказов Чехова) Творчество великого русского писателя Антона Павловича Чехова относится к концу XIX века. Он родился в 1860 году, то есть его рождение практически совпало с реформой 1861 года, и формирование личности писателя шло уже в послереформенной России, состояние которой он прекрасно изобразил в своих произведениях. Чрезвычайно интересно следить за похождениями его героев, смешных и трагичных, веселых […]...
2. Стефан Малларме вмер: серце наше охоплене сумом Зацікавила мене також і стаття французького письменника Андре Жида “Стефан Малларме”, написана 1898 року. Ось її початок: ” Стефан Малларме вмер – серце наше охоплене сумом. Як міг би я сьогодні говорити про що-небудь інше? Його творіння вкривають автора славою неголосною, але чистою; все тут відзначено красою, яка не знає суму і навіть просто людського […]...
3. Твір на тему: “Сумно я дивлюсь на наше покоління… Мої роздуми над образом Григорія Печоріна” за романом М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман Михайла Юрійовича Лермонтова “Герой нашого часу”, на мій погляд, незвичайне явище літератури взагалі і, зокрема, літератури XIX століття. Це твір, який змушує читача думати, міркувати, заглиблюватися в думки і почуття персонажів, намагатися зрозуміти і пояснити для себе їхні вчинки. Історія, розказана Лермонтовим, захоплює, як цікава гра, тому що майже всі люди люблять загадки. А […]...
4. Наше життя – театр абсурду (за творами Василя Стуса) Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло руміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть В демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
5. Наше місто через 20 років Взагалі, мені важко уявити таку кількість років, бо ще не прожила стільки, але дивлячись, як Донецьк змінювався за останні років 10, я можу припустити: якщо я на якійсь машині часу перенесусь у майбутнє, я своє рідне місто можу не впізнати. Зараз у Донецьку якийсь будівничий бум: все навколо будується, перебудовується, ремонтується. Навіть не помічаєш, як […]...
6. Наше життя – театр абсурду Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло уміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть до демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
7. Наскільки наше суспільство володіє нормами етикету Важко сказати, наскільки наше суспільство володіє нормами етикету. Уміння ж гідно поводитися серед людей – це своєрідне мистецтво і окраса кожної людини, зрештою – суспільна норма. Люблю дивитися старовинні фільми про дворян, царів, князів. От де справжня ґречність у повному розумінні цього слова. Як на мене, ми багато втратили в цьому питанні. Рік за роком […]...
8. Переводная литература в наше время Зарубежная литература всегда привлекала внимание. Стоило какому-нибудь иностранному писателю получить известность, как его немедленно переводили на русский язык. “Переводчики – почтовые лошади просвещения”,- заметил однажды А. С. Пушкин. Смысл этих слов можно понять, только вспомнив, что во времена Пушкина езда “на почтовых” была самой быстрой. Русские переводчики способствовали развитию в стране культуры и просвещения, систематически […]...
9. Наше историко-культурное наследие Так исторически сложилось, что после татаро-монгольского нашествия украинский народ постоянно находился под экономическим, политическим и национальным гнетом то Польско-Литовского, то Австро-Венгерского, то Российского государств. Иноземное иго пыталось уничтожить самостоятельность, государственность и даже само название “Украина”. Особенно жестокой была русификация, которая в течение трех веков пыталась убедить нас, что мы – “малороссы”, то есть почти русские, […]...
10. Як змінює наше життя науково-технічний прогресс Дивлячись на небо, люди мріяли літати, як птахи, швидко пересуватися, мати всього у достатку. Так виникли казки про килим-самоліт, чоботи-скороходи, скатертину-самобранку, чудо-піч, яка сама пече. А наполеглива людська думка поступово перетворювала мрії у дійсність. Вчені, наприклад, дослідили, що більше двохсот фантастичних проектів, описаних в книгах Жуля Берна, через деякий час були здійснені. Науково-технічний прогрес розвивається […]...
11. Твір: Доктор наше здоров’я. The Doctor Our Health Коли ми хворі, ми викликаємо лікаря, і він обстежує нас і ставить діагноз. Коли в нас болить голова, живіт, горло, маємо застуду чи біль у якомусь органі, ми викликаємо лікаря. Він міряє нашу температуру і пульс. Він обстежує наше серце, легені, живіт чи той орган, що болить, і говорить, що з нами. Він говорить: “У […]...
12. Наше время – третье тысячелетие (Место современной молодежи) Я считаю, что нам, современным старшеклассникам, выпала исключительная судьба: начало нашей взрослой жизни совпадает с началом третьего тысячелетия. На первый взгляд, это необычно и интересно, ведь не каждому поколению так везет. И это лишь на первый взгляд, так как знаю, что в сердце каждого из нас притаилась тревога, настороженное ожидание: что ждет меня впереди, во […]...
13. Твір по літературі за творами М. Ю. Лєрмонтова Характерною темою для всієї творчості М. Ю. Лєрмонтова є тема самотності. Напевно, тому в багатьох його віршах зустрічаються такі слова, як “один”, “самотній” (“Белеет парус одинокий…”, “Вьіхожу один я на дорогу…”, “На севере диком стоит одиноко…”). Ми знаємо, що поет і в житті був самотній. Його зреченість, віддаленість від людей відбилася майже у всіх його […]...
14. “И скучно и грустно, и некому руку подать…” (за творами М. Ю. Лєрмонтова) Характерною темою для всієї творчості М. Ю. Лєрмонтова є тема самотності. Напевно, тому в багатьох його віршах зустрічаються такі слова, як “один”, “самотній” (“Белеет парус одинокий…”, “Выхожу один я на дорогу…”, “На севере диком стоит одиноко…”). Ми знаємо, що поет і в житті був самотній. Його зреченість, віддаленість від людей відбилася майже у всіх його […]...
15. Наше життя стає дедалі стрімкішим і розмаїтішим. Деякі люди з різних міркувань залишають свою країну й виїжджають за кордон. Ставлення до еміграції в нашому суспільстві не є одностайним. Одні вважають її зрадою своєї Батьківщини, інші ж – виправданим кроком На мою думку, еміграційні процеси є невід’ємною частиною сучасного життя. Та, зважаючи на різноманітні причини, що спонукають людей до виїзду за кордон, не можна вважати емігрантів зрадниками Батьківщини. По-перше, багато людей вимушені робити цей нелегкий крок аби прогодувати свою сім’ю та надбати собі хоча б невеликий статок. По-друге, у багатьох країнах світу з великою діаспорою […]...
16. Сучасні технології стрімко ввірвалися в наше життя. Вони по-різному впливають на людину. Іван-Павло ІІ писав: “Сидячи перед екраном і натискаючи на клавіші, людина може піднестися до висот людського генія або опуститись на найнижчі щаблі деградації духу” Я вважаю, що важко уявити сьогодення без сучасних технологій. Та сідаючи майже щодня за комп’ютер не кожна людина задумується над тим, чи допоможе “розумна машина” піднестись їй до висот людського генія, чи навпаки зіштовхне у глибоку прірву деградації духу. По-перше, використання сучасних технологій має як позитивні (широкий доступ до інформації, полегшення обчислювальних операцій), так і […]...
17. Чим близький нам Гамлет сьогодні? У суспільстві були і, напевно, будуть такі люди, як Гамлет. Вони мучаться вічними проблемами, не розуміючи, чому світ так безглуздо влаштований, і хочуть змінити його. І це їхній хрест. Гамлет – це людина, що пройшла мостом часу завдовжки чотириста років, і продовжує хвилювати нас сьогодні. Він не лиходій, а чесний лицар. Він бореться за справедливість, […]...
18. Моє ставлення до Євгенія Онєгіна (за однойменним романом О. Пушкіна) І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна (великі політичні події в історії Росії і Європи в 1819-1855 pp., виникнення в Росії таємних організацій, товариств і одночасне посилення реакції). ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна (“наследник всех своих родных”, “имел он счастливый талант Без […]...
19. Печорін як “герой нашого часу” у романі Михайла Лєрмонтова В основу психологічного портрета Печоріна Лєрмонтовим покладена “теорія пристрастей, коли душевні сили, якщо не знайдуть позитивного виходу, псують хорошу природу людини. Герой викликає в читача бажання замислитися над проблемою: що таке людина, що рухає нею, чи може вона відповідати 351 вчинки, а чи може діяти якось інакше. За словами Лєрмонтова, Печорін – портрет, “який малювався […]...
20. Гамлет – ідеальний герой свого часу (за однойменною трагедією В. Шекспіра) І. Гамлет – головний герой трагедії В. Шекспіра (відтворена епоха Відродження; в XVІ ст. народжується новий ідеал людини – за стосунками, за поглядами, за моральними якостями). ІІ. Гамлет – людина свого часу, людина на всі часи. 1. Життя Гамлета до зображення подій (Гамлет – спадкоємець королівського трону, навчався у Віттенберзькому університеті, де панувало вільнодумство; мав […]...
21. Які мотиви лірики М. Лєрмонтова я бачу в “Герої нашого часу” М. Ю. Лєрмонтов – поет покоління 30-х років XІX століття. “Очевидно, – писав Бєлінський, – що Лєрмонтов поет зовсім іншої епохи і що його поезія – зовсім нова ланка в ланцюзі історичного розвитку нашого суспільства”. Епоха лихоліття, політичної реакції після повстання декабристів у 1825 році, розчарування в колишніх ідеалах породила такого поета, як М. Ю. […]...
22. Твір-роздум: “Чи легко бути молодим” Чи легко бути молодим? Це питання задає собі, напевно, кожне наступне покоління, бо постійно чує від батьків, що, мовляв, “вони були не такими”. Але невже кожне наступне покоління гірше попереднього? Я в це не вірю. Просто все в світі розвивається дуже стрімко, особливо зараз. І кожному наступному поколінню потрібно звикати до всієї цієї новизни в […]...
23. Відтворення долі покоління сучасників у поезії Лермонтова Вважається, що ознакою великого таланту митця є його вміння відтворити епоху, в якій він живе. Ця ознака повною мірою стосується творчості М. Ю. Лермонтова. За недовге творче життя поет зумів окреслити долю сучасного йому покоління. У поезію Лермонтова входить повсякденне життя і конкретний час – 30-40-ві роки з їхніми суперечностями: піднесенням ідейної зацікавленості молодого покоління […]...
24. Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах (“І нудно й сумно”, “На дорогу йду яв самотині”), поемах (“Мцирі”, 1840; “Маскарад”, 1835), романі “Герой нашого години” (1840) відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей […]...
25. Образ “дна” у п’єсі М. Горького “На дні” За всіх часів людин прагнув до пізнання свого “я”, мети й сенсу життя. Вічні проблеми людського буття намагалися дозволити Пушкін і Гоголь, Толстой і Достоєвський. М. Горький тут не став виключенням, але в нього зложилося своє розуміння людини і його життєвого призначення. Особливо чітко воно проявляється в п’єсі “На дні”, написаної в 1902 році У […]...
26. Кохання сильніше за смерть (за п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта”) І. Вічна тема кохання (кожен письменник висвітлює її по-своєму, кожна епоха по-своєму ставиться до цього питання; у Шекспіра – синтез піднесеного всеосяжного почуття з життєлюбством неповторного земного кохання). Ц. Кохання і ворожнеча – дві одвічні протилежності: 1. Кохання Ромео і Джульєтти – виклик усьому суспільству (непримиренні супротивники – родини Монтеккі та Капулетті; зустріч і кохання […]...
27. Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом (у мові народ являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості; передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції; передає інтимніші прояви своєї душі). 2. Творення і шліфування […]...
28. Печорін герой свого часу Роман “Герой нашого часу” – вершина творчості Лєрмонтова. Робота над цим твором (сучасники називали його збірником повістей) продовжувалася з 1837 по 1840 рік. У 1841 році друге видання було доповнене передмовою. У ній автор відповідав своїм критикам, які стверджували, що Печорін – порочне явище, нетипове для російського життя, наклеп на молодь Росії. Образ Печоріна – […]...
29. Екологія душі (за віршем М. Рильського “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це запитання може бути одна: повернути святість словам мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...
30. Аналіз вірша “Дума” Лєрмонтова М. Ю Якщо пушкінські вірші повні світлих надій, то у віршах Лєрмонтова, по зауваженню Бєлінського, “уже немає надії, вони вражають душу читача безотрадностию, безвір’ям у життя й почуття людські, при спразі життя й надлишку почуття… Ніде немає пушкінського розгулу на бенкеті життя, але є питання, які мрачат душу, леденять серце…”. Причини Лєрмонтовского песимізму багатобічні. Тут позначилася й […]...
31. Твір на тему: “Слово на захист молоді” Кожне попереднє покоління ставиться до наступного покоління скептично і досить критично. В цілому, природу такого ставлення і його причини цілком можна зрозуміти. Молоді люди тільки навчаються життя, багато чого не знають, нерідко вважають себе правими і грамотними, в той час як їм бракує важливих і цінних знань. Молоді люди поєднують в собі брак досвіду, знань […]...
32. Вже шістнадцять або ще шістнадцять? Наше покоління живе в дуже складний час. Нам дісталося не легке завдання – залишити хоч що-небудь після себе, не піти непоміченими й у той же час упоратися з усіма проблемами, що коштують на шляху досягнення мети. Адже дійсно, зараз дуже багато складностей виникає перед людиною, що поставила собі ціль зробити що-небудь неабияке, незвичайне, залишити свій […]...
33. Моє розуміння твору “Чорнобильська мадонна” Минають роки, десятиліття, усе у світі змінюється, і тільки наша пам’ять ховає десь по закуточках спогади про минуле, особливо якщо це страшне минуле. Таке, як чорнобильська трагедія, що забрала стільки людей, та ще й уносить… Мені здається, що вона – наслідок нашого безтурботного життя, коли ми не замислювалися над тим, що забруднюємо річки та озера, […]...
34. Естафета поколінь Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, коли ти не усвідомлюєш свого коріння, коли ти не знаєш історію свого народу і своєї сім’ї. В yсіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо […]...
35. Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Ніжна душа мого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжне українське слово будить у нас людину, воно освячене любов’ю до найдорожчого на землі, воно сходить зорею і яскравіє, доки людина живе […]...
36. Зайчик у лісі (твір-опис тварин у художньому стилі) Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти. Ось уже геть усе листя облетіло, навіть дуб почав осипатися. А зайчик усе ще був у сіренькій шубці, що подекуди вже трохи пошарпалася, особливо на боках. Це стало помітним […]...
37. Історія України в її піснях Пісні для України – все: і поезія, і історія, і батьківська могила. Микола Гоголь. Усна поетична творчість – це не просто джерело духовного життя народу, це – могутній чинник пізнання природи й людини, добра і зла, правди і кривди, красивого й потворного в житті. Бо саме у фольклорі народи усвідомлюють свою самобутність, своє історичне призначення […]...
38. Діти у романі Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Багато письменників зверталися до дитячої теми у своїй творчості. І кожний з них знаходив щось особливої в цьому образі. Наприклад, для деяких діти були символом чистоти, “посудиною божої радості”. Для когось це був ідеальний підходящий образ для відбиття дорослої жорстокості й неуважності. Дитячі долі, немов призми, переломлювали всі перегини, що творили “більші” люди. І при […]...
39. Тема дружби і товариства в творчості О. С. Пушкіна Чарівність імені Пушкіна невичерпно. Одна з найважливіших тем його поезії – тема дружби, товариства, вселюдської доброти. Друзі значили для Пушкіна багато. У ліцейські роки це були студенти, охоплені як і сам майбутній поет, волелюбними настроями. Серед них І. І. Пущин, В. К. Кюхельбекер, А. А. Дельвіг. Шість років друзі провели в Царському Селі, ділилися враженнями […]...
40. Ідея духовного багатства людини у романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зіткнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, […]...