Образу хліба вклонімося!

Схожі твори:

1. Коровай хліба (твір-роздум) Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби […]...
2. Шматок хліба Шматок хліба Найбільший прояв геніальності – в засіяній ниві. / О. Довженко / Я дуже люблю поезію. Одного разу, гортаючи збірку Ольги Бергольц, я прочитала вражаючу розповідь, після якої я вже не можу байдуже ставитися до хліба. Під час Великої Вітчизняної війни шофер віз хліб до блокадного Ленінграда. Раптом машина зламалася, а шофер не міг […]...
3. Тяжкий гріх Петра (за оповіданням «Без хліба») Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання «Без хліба». Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в «хаті поганенькій», а на весну в них «зовсім не стало хліба». Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а […]...
4. Щоб велося од хліба до хліба Початок жнив – зажинки – в усі часи були подією урочистою. Ряд магічних дій та обрядів, які при цьому виконувалися, мали забезпечити успіх у роботі, зібрати урожай без втрат. Зажинки починали у легкий день – вівторок, п’ятницю. Колоски, скошені першими, клали навхрест. Коли йшли додому, збирали їх і робили квітку або хрест, який на Спаса […]...
5. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
6. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Бориса Грінченка «Без хліба») Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання «Без хліба» викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі […]...
7. Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
8. Злочин і покарання характеристика образу Разумихина Дмитра Прокофьевича Разумихин Дмитро Прокофьевич – колишній студент, дворянин, товариш Раскольникова по університету. Тимчасово вийшов з нього через відсутність засобів. “Зовнішність його була виразна – високий, худий, завжди погано поголений, чорноволосий. Іноді він буянив і славився за силача… Пити він міг до безкінечності, але міг і зовсім не пити; іноді пустував навіть недозволенно, але міг і зовсім […]...
9. Твір на тему: “Характеристика образу Марусі Федорчук з повісті О. Кобилянської “Земля” У центрі повісті О. Кобилянської “Земля” – родина Федорчуків, яка складається з представників двох поколінь селян. Для старшого покоління – Марусі і Івоніки все найсвятіше у житті пов’язане саме з землею. Івоніка Федорчук – від природи лагідна і спокійна людина, він люблячий батько і працьовитий хлібороб. Івоніка добре знає, що “чоловік без землі нічого не […]...
10. Хліб – усьому голова (за поезією Воронька) «Хліб наш насущний дай нам на кожен день»,- молили Всевишнього наші предки. Сучасні письменники часто звертаються до образу хліба. Платон Воронько в поезії «Пахне хліб» з надзвичайною ніжністю й любов’ю говорить про хліб: Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Дійсно, хліб – це наша національна святиня, це невтомна праця людини-сіяча, […]...
11. Звеличення хлібороба у вірші «Спасибі» Багато творів М. Рильський присвятив народові, його працьовитості, духовній красі. Поет славив все те, що було створене розумом і роботящими руками людини. У вірші «Спасибі» М. Рильський возвеличує працю хліборобів. З давніх-давен український народ понад усе цінував хліб, сіль та честь. Хліб – символ багатства, гостинності, працьовитості. Земля любить тільки старанного, дбайливого господаря, сенс життя […]...
12. На дні характеристика образу Луки Лука – літній мандрівник, на деякий час що з’являється в нічліжці. Л. нагадує члена релігійної секти. Ім’я персонажа асоціюється з євангелістом; Л. говорить: “Христос-от усіх жалів і нам так велів”, – проте на пряме питання, чи є Бог, відповідає: “Колі віриш – є, не віриш – ні… У що віриш, то і є.”. Л. доглядає […]...
13. Твір “Земля – наш спільний дім” Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля – наш дім, земля – наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина – місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це. І […]...
14. Маленький принц характеристика образу Маленький принц – центральний персонаж казки. Дія відбувається в пустелі Сахара “за тисячу миль від всякої населеної землі”. Казка, написана для дітей, здобула таку широку популярність завдяки винятковій поетичній атмосфері, створеній в ній, і тому, що казка адресувалася автором не лише дітям, а і “дорослим, які залишилися дітьми”. Літак потерпів аварію в пустелі, положення безвихідне, […]...
15. Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Новела “Іntermezzo” була написана М. Коцюбинським відразу після революції 1905-1907 років, коли в Україні панував час ідейних хитань і нерозв’язаних соціальних проблем. Його особливості позначилися і на свідомості, і й на всьому житті людей, особливо – діяльних учасників революційних подій. Одного з них М. Коцюбинський робить головним героєм своєї новели. Письменник був видатним майстром психологічної […]...
16. Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
17. Одіссея характеристика образу Одісея Одісей(у римській традиції Улисс – цар Итаки, головний герой поеми Гомера “Одісея” і один з другорядних персонажів “Іліади”), Мужність О. поєднується з хитромудрістю і розсудливістю. О. і сам вважає хитрість основною рисою своєї вдачі : “Я Одісей, син Лаэртов, скрізь винаходом багатьох /Хитрощів славних і гучною чуткою до небес вознесений”. Батько Антиклеї, матері О., – […]...
18. Гроші як міра випробування людини (оцінка образу Герасима Калитки у п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” була написана наприкінці вісімдесятих років ХІХ? століття і з того часу є однією з найкращих сатиричних комедій української драматургії. Уній автор яскраво і переконливо змалював ті суттєві зміни в житті села, які сталися майже через три десятиліття після скасування кріпацтва. Щоб охарактеризувати їх найбільш стисло, я б використала слова головного […]...
19. Ти і хліб «Хліб – усьому голова, – так кажуть у нас. Хлібом клянуться, як ім’ям матері, Батьківщини. Тому що хліб – це життя, він вічний, як мати, як Батьківщина. Людина вирощує хліб. А хліб вирощує людину. Виховує і перевіряє її на зрілість та мужність. І це також вічне, як світ. Хліб не можна замінити нічим. Старі люди […]...
20. Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо Мотив страждання. Цей мотив визначає загальний пафос п’єси. Страждає Сехісмундо, роздумуючи над нерозгаданою таємницею власної долі, страждає Росаура через зраду, страждає король, усвідомлюючи свою причетність до смути в державі. Страждання у земному житті – звичний для літератури бароко мотив. Герої Кальдерона переборюють свої страждання або силою власної волі, або усвідомленням марності земних поривань людини. Шекспір […]...
21. Майстер і Маргарита характеристика образу Маргарити Маргарита(Маргарита Миколаївна) – головна героїня роману. Безперечний прототипическая зв’язок з Е. С. Булгаковой – третьою дружиною письменника. Асоціації з гетевской Гретхен мають, швидше, поверхневий характер: істотним виявляється лише момент бездітності М. і проявлене нею милосердя по відношенню до дітовбивця Фріди. Героїні 30 років. Вийшовши заміж в 19 років, вона є дружиною “дуже великого фахівця”; проте, […]...
22. Пісня про Гайавату характеристика образу Гайавати Гайавата – герой ірокезьких віддань, відважний, мудрий, добрий, сміливий воїн, переможець зла, борець з ворожими силами природи. Г. – фігура народного епосу, з яким Лонгфелло був знайомий по записах етнографа Г. Р. Скулкрафта. Як історична особа Г. – ірокезький законодавець початку XV ст., вождь племені онондагов, у своєму правлінні поєднував виборну парламентську систему і місцеве […]...
23. Собака на сене характеристика образу Теодора Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, дізнавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя і несподіване підвищення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розлучається з Марселой, служницею графині. Зміни настрою Діани примушують Т. упродовж усієї дії комедії то мріяти […]...
24. Мати характеристика образу Нилівни Нилівна(Власова Пелагея Нилівна) – головна героїня повісті, образ якої символізує Росію(ср. “мати-батьківщина”), а також містить євангельські асоціації. З Н. в повісті пов’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується у Н. в любов до людей взагалі; християнський сенс любові поєднується […]...
25. Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентїя Пузиря (за п’єсою “Хазяїн”) Земля була найбільшим скарбом для українця XІX століття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, […]...
26. Фауст характеристика образу Вагнера Вагнер – кабінетний учений, для якого існує тільки книжкове знання : воно повинне відкрити суть життя і таємниці природи. У трагедії Гете В. – антипод Фауста, що прагне до досягнення сенсу життя за допомогою активної участі в ній. У першій частині трагедії В. виступає як помічник-підручний Фауста, фамулус. Уперше він з’являється в сцені “Ніч”, і […]...
27. Шануймо святиню – хліб (за віршем «Пахне хліб») Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово «хліб» завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш «Пахне хліб», в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. […]...
28. Моя оцінка образу Герасима Калитки (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно […]...
29. Роман “Фауст”. Характеристика образу Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, удачливий. Образ Ф. супроводжував Гете усе життя, первинний нарис трагедії “Прафауст” відноситься до 1773-1775 рр.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р.(останні поправки були зроблені Гете незадовго до смерті, в 1882 р.). У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. придбавав усе більш […]...
30. Ти і твій хліб (твір з публіцистичного стилю мовлення) Господь велів від землі Кормитись… Народна творчість Хліб і Україна. Ці два поняття невід’ємні. З давніх-давен саме хліб уособлював Україну. Ми не завойовники, не кочівники, ми – хлібороби. Кожен свій день ми розпочинаємо та завершуємо хлібом. Та чи завжди було саме так? Чи завжди наш хліб залишався нашим? Тридцяті роки… Роки голодомору… Роки безнадії… І […]...
31. Характеристика образу Микромегаса Микромегас – ім’я походить із зчленування двох грецьких слів і переводиться як “маловеликий” – житель Сіріуса, який подорожує у супроводі секретаря Академії Сатурну з однієї планети на іншу. На Землі він знаходить нечисленну цивілізацію, чиї філософські ідеї, самоорганізація і політичний устрій дозволяють йому зробити далекосяжні висновки. Ідеї, порядки і принципи, на яких грунтовано це суспільство, […]...
32. Магомет – характеристика образу Магомет – обманщик, брудний шахрай, самозванець, негідник, протиставлений усім позитивним началам, носієм яких в п’єсі зроблений правитель мекки Сафир. “Я зображую Магомета – фанатика, насильника, обманщика, ганьбу людського роду.”. – напише В., працюючи над трагедією. Канву сюжету складають обставини захоплення пророком М. мекки, проте основні події, відтворені в трагедії, є вигаданими. М. викрадає дітей правителя […]...
33. Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства’ Василя Симоненка Розкриття єдності образу матері-людини з образом Матері-Батьківщини у “Лебедях материнства” Василя Симоненка Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. / В. Симоненко / Письменники – виразники поетичної душі свого народу. Ним був і Василь Симоненко, що навічно зостався молодим заспівувачем поезії другого повоєнного десятиліття. У його поезії “Лебеді материнства” стікаються воєдино […]...
34. Улисс характеристика образу Блум Мэрион Блум Мэрион. Безперечним, хоча і не єдиним прототипом дружини Блума є Нора, дружина Джойса; в той же час, щоб створити образ нової Пенелопи, Джойс, природно, підкреслює в образі жіноче начало, істотно видозмінює і зовнішні, і внутрішні риси Нори. Б. М. на відміну від Нори зраджує чоловікові(що не заважає тому відноситися до дружини з обожнюванням і […]...
35. Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
36. Характеристика образу Енея як античного епічного героя Погляньте на фігурну композицію “Втеча з Трої”, відому ще під назвою “Еней з Анхісом на плечах”. Фігурному зображенню відповідають вірші 559-567, 707-729 книги II поеми Вергілія “Енеїда”. Дослідник творчості Вергілія В. Топоров вважає, що “в зв’язку з тією незалежною грою, яку вели природнородове” та “подійноісторичне” начала, й в силу тих чудернацьких конфігурацій, які в результаті […]...
37. Жан-Крістоф характеристика образу Жан-Крістоф – центральний герой эпико-лирического оповідання Роллана – поєднує в собі необоримую силу духу(йому. Krafft – “сила”) з презирством до насильства, приниження людської особистості. Героєм обраний музикант, німець за національністю, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж.-К. здійснює себе в музиці, яка стає філософією життя. Музикант здатний, тобто зобов’язаний “розливати навколо […]...
38. Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку […]...
39. Хліб. Твір-роздум за прочитаними творами Які слова кожна дитина промовляє першими? Мати, хліб, батьківщина. Кожен пам’ятає з дитинства, як чудово пахне щойно випечена паляниця з рум’яною скоринкою. Протягом століть українці винайшли немало різновидів виробів із борошна. Це перепічки, плетеники, бублики, пампушки й, звичайно ж, хліб. Без хліба не буває ні святкового обіду, ні простої вечері. А коли в Україну приїздять […]...
40. Значення образу Платона Каратаєва у романі Л. Толстого “Війна і мир” Уже назва роману сповіщає про те, що в ньому будуть змальовані протилежні за характером люди і причини їхніх вчинків. Справді, протиставлені Наполеон і Кутузов, життя і смерть… Проте геніальність Толстого у сполучнику “і”, який з’єднує протилежне, бо лише у єдності двох протилежних рис людини і події полягає істина: не щось незрозуміле “середнє”, а саме сполучення […]...