Образність і музичність поетичних творів
М. Рильський – один із найвидатніших поетів XX століття. Його творчість відзначається різноманітністю тем і образів. У ній відбилися найкращі українські народні традиції, які у поєднанні із оригінальною образністю поета витворили яскраву особистість на тлі української поезії.
У ранніх творах М. Рильського відтворений світ природи, яким сприймає його ліричний герой. Доспілі червоні яблука нагадують йому власне кохання, яке пережило найкращі свої миті, від якого залишилися приємні спогади і відчуття щастя, але воно не має майбутнього.
Осіння природа викликає не тільки відчуття, а і роздуми про красу умираючої природи і її швидку загибель, про невідворотність часу як для неї, так і для людини. Синє небо, високі айстри, жовтий баштан із покинутим куренем, дерево, що гнеться від плоду – такою бачить ліричний герой осінь. ї хоча вся ця краса скоро піде у небуття, але:
І не страшний, моє дитя,
Нам час останнього походу
Без вороття – без вороття
Природа не тільки відбиває настрої людини, вона прекрасна
Уособленнями України в цій поезії стає земля, “яку сходив Тарас малими | босими ногами”, “зелений океан” степів, Дніпро, Сула, Псел, Карпати, Київ і Канів. Уявним зором поет охоплює всю Україну у просторі і часі. Він згадує про Шевченка, що окрилив рідну землю “громозвукими словами”, про мандрівника Сковороду, Каменяра, Лисенка, Марію Заньковецьку і навіть Бояна з невідомим автором “Слова о полку Ігоревім”. Говорить поет не тільки про видатних синів своєї батьківщини, а і про весь народ, що прокладає свій шлях у поті й труді, “у бурі, у негоді”. Таким чином, образ матері – України постає перед очима читача яскравим і багатогранним. Цей вірш був написаний спеціально для декламації, тобто промовляння вголос. Це пояснює його ритмічність і багатство риторичних фігур.
У пізнішій своїй творчості М. Рильський звертається до більш “прозових” образів та тем: машиніст, дівчина-колгоспниця та юнак-агроном або фізики та лірики, що беруть участь у дискусії про мистецтво, що велася в “Комсомольській правді”. Але за такими чіткими, на перший погляд непоетичними образами ховається глибокий зміст. Зокрема, в поезії “Троянди й виноград” звичайні працівники є справжніми творцями. Цікавими тут також є образи троянди й винограду, свіжі й оригінальні, бо не зустрічалися у інших авторів:
У щастя людського два рівних є крила:
Троянди й виноград, красиве і корисне.
М. Рильський у 20 роках належав до групи неокласиків, і цим пояснюється чіткість і ритмічність його строф, мелодійність його рим. Його вірші добре запам’ятовуються, а тому легко можуть бути покладені на музику, як і багато віршів інших українських поетів, бо виховувалися вони на народній пісні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)