Краса поетичних образів у віршах В. Сосюри

Коли я читаю вірші В. Сосюри, моє серце сповнює невимовно прекрасне відчуття. Чарівні образи один за одним виникають в уяві, дивують своєю ніжністю, поетичністю.

Вражає своїм ліризмом образ України навесні, сповнює душу ніжністю і любов’ю. “На гіллі рясному цвіт немов сніжинки”, “у росі фіалки”, “ріки у тумані” – усі ці деталі створюють прекрасну картину весняного пробудження природи.

І вже ми разом з поетом чуємо щебет птахів, милуємося синіми далями, дихаємо свіжим лісним повітрям. І вже наше серце лине птахом в

безкраю блакить і співає прекрасну пісню про чудесну українську весну, про милу Батьківщину:

… Краю, ти мій краю,

Кращого за тебе я в житті не знаю!

Кращого не знаю, далі мої сині,

Як весну стрічати на моїй Вкраїні.

Така ніжність і замилування красою природи наповнює душу, що з легкістю відчуваєш стан поета, серце якого знову “б’ється молодо і дзвінко”.

Я вважаю, що чутлива та щира лірика поета робить людину добрішою, пробуджує її кращі моральні якості, виховує естетичний смак. Мене захоплюють твори В. Сосюри.






Твір на тему конфлікти це норма життя.
Краса поетичних образів у віршах В. Сосюри