Образи велетнів у романі «Гаргантюа і Пантагрюель»
Франсуа Рабле взяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки (літопис) «про великого і здоровезного» велетня Гаргантюа. Та й мова оповіді про життя та діяльність трьох поколінь велетнів – Грангузьє, Гаргантюа, Пантагрюеля – втримана у тоні веселої, дубуватої сатири, висміювання всіх пороків, притаманних тогочасному суспільству.
І хоча Рабле зі смаком описує всі подробиці їхнього тілесного житія, перелічує, скільки їжі, одягу їм потрібно, та головне у романі не це. Завдання письменника
В образах Грангузье і Гаргантюа Рабле втілює ідеал справедливого монарха, який захищає інтереси народу і править ним за його згодою. Ці ж риси притаманні й наймолодшому велетневі – Пантагрюелю. Від батька він успадкував ще й велику любов до знань, до здобутків загальнолюдської культури.
Для цього він відвідує кілька навчальних
І роман у цілому, і образи королів-велетнів зокрема відтворюють риси європейського Відродження, однієї з найцікавіших сторінок світової культури.
Схожі твори:
- Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи велетнів роману Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Образи різноманітних велетнів часто зустрічаються на сторінках французьких та німецьких казок. Там їх зображено злими, жорстокими, підступними, часто – людоїдами, яких все ж таки вдається перехитрити звичайним людям. Франсуа Рабле теж узяв для свого роману сюжет, добре відомий у французькій народній творчості – це комічні хроніки (літопис) […]...
- Гротеск і гіпербола в романі «Гаргантюа і Пантагрюель» Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, […]...
- Ідеальне суспільство у романі «Гаргантюа і Пантагрюель» Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищий! підйомом мистецтва Відродження, а разові із ним – гуманістичних прагнень та устремлінь. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура у центрі якої була людина – жива і водночас «надзвичайна; богоподібна». […]...
- Гротеск і гіпербола у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Епоха Відродження дала світові безліч славних імен: письменників, скульпторів, художників, музикантів. Митці-гуманісти вбачали об’єкт своєї творчості в зображенні людини, її почуттів, розумових здібностей і якостей, бо і самі митці цієї видатної епохи теж були неординарними особистостями. Можна навіть сказати, що епоха створювала людину нового часу, а людина створювала епоху. Франсуа Рабле – представник французького Ренесансу, […]...
- Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась […]...
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Гаргантюа Гаргантюа – персонаж роману, дія якого відбувається в країні Утопія(т. е. – місце, якого немає). Г. – син короля Грангузье і королеви Гаргамеллы. Скориставшись популярним в народних оповідях чином добродушного гіганта і весельчака Гаргантюа, Рабле з перших же сторінок роману вводить читача в яскравий і химерний світ гротеску. Дитинство Г. нагадує безглузді і смішні епізоди […]...
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Пантагрюеля Пантагрюэль – син короля Гаргантюа і Бадбек, дочки короля амавротов, мешканців Утопії. Мати П. померла від пологів, оскільки немовля було колосальних розмірів. Його ім’я, згідно з поясненням Рабле, означає “всежаждущий”. Дійсно, з юних років П. відрізнявся непомірною ненажерливістю: він відгризнув вим’я і півживота у корови, яка поїла його молоком, розірвав на частини і проковтнув величезного […]...
- Сатира в романе Рабле “Гаргантюа и Пантагрюэль” Самые острые стрелы своей сатиры Рабле направляет против церкви, в которой видит главную паразитическую силу, давящую тяжким бременем на плечи народных масс. Для Рабле нет ничего ненавистнее монахов. Он сравнивает их с обезьянами, которые не выполняют никакой полезной работы, а только “везде гадят и все портят, а потому получают от всех насмешки и пинки”. Во […]...
- Роман Франсуа Рабле “Гаргантюа и Пантагрюэль” Имя Франсуа Рабле (ок. 1494-1553), великого французского писателя эпохи Возрождения, нередко упоминается в русской периодической печати XVIII века, а герои его сатирического романа – Гаргантюа, Пантагрюэль, Панург – фигурируют в качестве имен нарицательных наряду с Дон Кихотом, Фальстафом и Гулливером. В 1790 году в Петербурге была издана “Повесть славного Гаргантуаса, страшнейшего великана из всех доныне […]...
- Краткое изложение “Гаргантюа и Пантагрюэль” Великан Грангузье устроил большой пир, когда у него родился сынишка. “Пить! Пить!-Заорала ребенок. “Ке гран тю а! – Отозвался отец, что означало:” Какая большая глотка! “Вот так и назвали малого – Гаргантюа. Рос Гаргантюа свободно – баклуши бил, между двух стульев сидел. Но отец считал, что его сынишка очень умный, потому провел исследования, чем лучше […]...
- Гаргантюа і Пантагрюэль характеристика образу Панурга Панург – один з центральних персонажів роману. Його ім’я означає “все що може” або “все що робить”. Згідно з характеристикою, яку дає Панургу Рабле, це “пустун, шулер, гуляла, гуляка і шахрай”. Проте, перераховуючи всілякі вади П., Рабле, який відверто симпатизує своєму героєві, його енергії, що б’є через край, і зухвалій невигубній життєлюбності, додає: “а по […]...
- Франсуа Рабле (1494-1553) Рабле – величайший писатель эпохи Возрождения во Франции. Он был автором одной книги, но эта книга стала вершиной гуманистической французской литературы, мудрой и веселой энциклопедией Ренессанса. Родился Рабле в провинции, в г. Шиноне, в семье адвоката и в десятилетнем возрасте был отдан в монастырь. Однако монастырский уклад жизни не удовлетворял будущего писателя, и через двадцать […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Образи українських інтелігентів у романі «Хмари» І життя, і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. Згадаймо, що нести співвітчизникам рідне слово письменникові довелося за часів тяжких репресій стосовно нашої культури: це і Емський указ, і Валуєвський циркуляр, згідно з яким українська мова не мала права навіть на своє існування. От і доводилося […]...
- Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним […]...
- Жіночі образи й засоби їхнього втілення у романі М. А. Шолохова “Тихий Дон” У романі “Тихий Дон” Шолохов створює яскраві жіночі образи. Це й Іллівна, і Ксенія, і Наталя, і Дар’я, і Дуняшка. Письменник показує, що це теперішні козачки, що втілили в собі кращі риси, якості націй. Трагічна доля цих героїнь стає обвинуваченням страшному, незбагненному часу початку 20 століття Ксенія Астахова – один з головних жіночих образів роману. […]...
- Подорож Гуллівера характеристика образів Велетнів Велетні – жителі вигаданої держави Бробдингнег. Повернувшись з Лилипутии, Гулливер знову вирушає в подорож. Із-за сильної бурі корабель Гулливера відхиляється від курсу, і команда висаджується на острів, що зустрівся, де героєві являється щось вражаюче – люди велетенського зростання. Незабаром Гулливер зміг переконатися, що В. не страшні чудовиська, а такі ж люди, як він сам. Бробдингнег […]...
- Тема твору: Образи Болконских у романі “Війна і мир” Під час правління Павла, Микола Андрійович був змушений піти у відставку і був підданий посиланням. В образі Миколу Андрійовича Болконського письменник зобразив деякі риси свого діда по матері – Н. С. Волконського, який за життя був знатним і багатою людиною. Існує одна з версій історії життю Волконського, згідно з якою він відмовився одружитися на одній […]...
- Образи батька й сина Болконских у романі “Війна й мир” Старий Болконский нестерпний. Він отруює життя князівни Марьи безглуздими уроками математики. Він принижує дочку в присутності сторонніх – навіть не просто сторонніх, а людини, що приїхав до неї свататися: “Ти при гостях причесана по-новому, а я при гостях тобі говорю, що вперед не смій ти переодягатися без мого попиту”, “…спотворювати себе нема чого – і […]...
- Краткое изложение Гаргантюа и Пантагрюэль Франсуа Рабле Франсуа Рабле Гаргантюа и Пантагрюэль Повесть о преужасной жизни великого Гаргантюа, отца Пантагрюэля, некогда сочиненная магистром Алькофрибасом Назье, извлекателем квинтэссенции. Книга, полная пантагрюэлизма Обращаясь к достославным пьяницам и досточтимым венерикам, автор приглашает их развлекаться и веселиться, читая его книгу, и просит не забыть за него выпить. Отца Гаргантюа звали Грангузье, этот великан был большой шутник, […]...
- Жіночі образи у романі Толстого “Війна і Мир” Роман “Війна й мир” спочатку був задуманий автором як роман про декабриста, що вертається в 1856 році з посилання. Але чим більше Толстой працював з архівними матеріалами, тим більше розумів, що, не розповівши про саме повстання й ще глибше – про війну 1812 року, не можна написати роман на необхідному для масштабів такого задуму рівні. […]...
- “Гаргантюа и Пантагрюэль” Рабле в кратком изложении Повесть о преужасной жизни великого Гаргантюа, отца Пантагрюэля, некогда сочиненная магистром Алькофрибасом Назье, извлекателем квинтэссенции. Книга, полная пантагрюэлизма Обращаясь к достославным пьяницам и досточтимым венерикам, автор приглашает их развлекаться и веселиться, читая его книгу, и просит не забыть за него выпить. Отца Гаргантюа звали Грангузье, этот великан был большой шутник, всегда пил до дна и […]...
- Образи у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Толстой малює багато жіночих образів: Наташі Ростової – однієї з улюблених героїнь автора, Мар’ї Болконської, до якої Толстой ставиться з такою ж теплотою і симпатією. Їм протипоставлена гарна, розбещена і патологічно дурна княжна Елен Курагіна, що втілила в собі всю скверну столичного суспільства. Княжна Друбецька – мати-квочка, юна “маленька княжна” […]...
- Жіночі образи в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” З Печоріним у романс пов’язані долі чотирьох жінок: черкешенки Бели (“Бела”), довговолосою “ундини”, подруги контрабандиста Янко (“Тамань”), княжни Мері і княгині Віри (“Княжна Мері”); цю галерею жіночих образів завершує епізодична постать Насті, “гарненькою доньки старого урядника” (“Фаталіст”). Героїні не вступають у відносини ні один з одним, ні (за небагатьма винятками) з іншими персонажами. Вони постають […]...
- Образи карбонаріїв у повісті «Ваніна Ваніні» та романі «Овід» Ці твори написано авторами, які знали революційну діяльність карбонаріїв не з книжок, бо самі були її активними учасниками на різних етапах. Стендаль раніше, у 30-ті роки XIX ст., його навіть розшукувала австрійська поліція. Етель-Ліліан Войнич зацікавилась революційним рухом пізніше – у 1880-х роках. Герої роману «Овід» діють у 30-40 рр.. коли було організовано італійську підпільну […]...
- Образи матерів у романі «Маруся Чурай» Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі «Маруся […]...
- Жіночі образи у романі Кнута Гамсуна “Пан” Видатний норвезький письменник Кнут Гамсун був мигцем епічного складу. Він майстерно змальовував складні характери своїх героїв. У зображенні внутрішніх драм особистості, передачі тонких психологічних станів людини, які часто не піддаються логічному аналізові, зміні настроїв персонажів, які іноді важко пояснити, Гамсун досяг високої майстерності, виявив глибоку проникливість і здатність зрозуміти найпотаємніші куточки людського серця. У романі […]...
- Образи Свидригайлова й Лужина у романі “Злочин і покарання” “Двійники” Раскольникова. Система образів в “Злочині й покаранні” будується так, щоб показати й довести ущербність теорії Раскольникова, щоб привести його самого до усвідомлення її хибності. Героєві роману здається, що він ответствен тільки перед власною совістю. Суд інших він принципово відкидає. І все-таки при всій його віддаленості від людей, замкнутості, эгоцентричности він не може розірвати об’єктивно […]...
- Образи матерів у романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує Ліна Костенко у романі “Маруся […]...
- Два образи кохання у романі І. О. Гончарова “Обломов” Роман І. О. Гончарова “Обломов” – класика російської літератури. У цьому романі перед нами постають два образи кохання. Перший – кохання Обломова й Ольги, другий – кохання Штольца й Ольги. Які ж вони різні! Перше почуття – не встигнувши розквітнути – відразу зів’яло, друге – розквітає довго, але, розквітнувши і зміцнівши, довго зберігає усю свіжість […]...
- Жіночі образи у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Образ Тетяни Ларіній. 2. Образи матері й сестри головної героїні. 3. Нянька Тетяни. 4. Московська тіточка й світські панянки. У романі “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін показує кілька жіночих образів. Звичайно, головним серед них є образ Тетяни Ларіній, улюбленої героїні автора. Примітно, що її характер даний у розвитку: спочатку ми бачимо Тетяну сільською панянкою, […]...
- Фантастичні і реальні образи в романі “Майстер і Маргарита” Чи можна людині, незалежно від часу і місця його перебування, величини відкиданої ним тіні, існувати у світі, немов не було явища і розп’яття Ісуса Христа? У останньому, “західному”, булгаківському романі є відповідь на це питання, він розгорнутий від першої глави до епілогу як заперечення заперечення. На початку оповідання звучало незаперечне авторитетне слово голови “правління однієї […]...
- Образи Онєгіна й Ленского у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Що об’єднало Онєгіна й Ленского? 2. Розходження між цими персонажами. 3. Дуель між приятелями. У рядках, винесених в епіграф, А. З. Пушкін характеризує героїв свого роману “Євгеній Онєгін” як абсолютні протилежності. Чи не так це? Тільки чи від нудьги зав’язалася дружба між цими людьми? Адже Онєгін чомусь не прагнув до спілкування з іншими сусідами, […]...
- Образи “Xліботрусів’ у романі В. Барки “Жовтий Князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише […]...
- Головні образи у романі у віршах “Маруся Чурай” І. Роман “Маруся Чурай” – історія та людські долі. (Роман “Маруся Чурай” ( незвичайним твором і за формою, і за змістом. За формою – в українськії! та й світовій літературі не так вже й багато романів у віршах. А за змістом бо історичні події, якими б важливими вони не були сприймаються читачем лише як тло, […]...
- Жіночі образи у романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник обрами жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдох’и. Всі дійові особи […]...
- Жіночі образи в романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Соціально-психологічний роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок. Кожна з них ніби представляє своє покоління: баба Оришка, дочка її Мотря та Галя Гудзівна, Мотрина невістка. Доля кожної з них тісно […]...
- Жіночі образи в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, написаний Лермонтовим в 1839-1840 роках, являє собою перше реалістичне прозовий соціально-психологічний і філософський твір в російській літературі. Час написання роману припало на період реакції, яка настала в країні після розгрому грудневого повстання. Основним завданням Лермонтова було намалювати портрет людини тієї епохи, тобто героя свого часу, образ якого складено з пороків всього […]...
- Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи […]...
- Жіночі образи у романі «Червоне і чорне» Видатний французький письменник Ф. Стендаль створив новий тин психологічної прози. Читаючи роман Стендаля «Червоне і чорне», можна простежити, що суперечливі почуття розривають не тільки душу Жульєна Сореля, а й серця жіночих персонажів – пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Для пані де Реналь найважчою проблемою є вибір між пристрастю та її обов’язком дружини, матері, […]...