Ідеальне суспільство у романі «Гаргантюа і Пантагрюель»

Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищий! підйомом мистецтва

Відродження, а разові із ним – гуманістичних прагнень та устремлінь. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура у центрі якої була людина – жива і водночас «надзвичайна; богоподібна».

У своєму романі Рабле показує мудро влаштоване суспільство – це телемський монастир, збудований за наказом Гаргантюа для ченця, брата Жана. Сама назва «Телему» грецькою мовою означає «вільне бажання». Тому тут немає і сліду аскетичного життя, притаманного таким закладам. Приймають сюди не убогих і калік, а здорових, красивих, сильних молодих людей, як чоловіків, так і жінок.

Незважаючи на те, що спосіб життя тут не має суворих правил, всі мешканці монастиря живуть у повній злагоді та гармонії, відчувають один до одного повагу та взаєморозуміння. Це виявляється навіть у такому факті, як бажання робити всім товариством те, що хочеться кому-небудь одному.

Вражає нас також опис самої обителі, краса її будівлі, розумної розкоші побуту, прекрасної бібліотеки з книгами, виданими шістьма мовами. Все це підкреслює повноту буття, всебічне задоволення духовних потреб людини.

Рабле у зображенні телемського монастиря створив образ ідеального суспільства. Це була спроба не тільки відобразити епоху Відродження у час її найвищого злету, а й передати майбутнім поколінням мрію, що колись повинна здійснитися.






Яким я бачу майбутнє нори ляльковий дім.
Ідеальне суспільство у романі «Гаргантюа і Пантагрюель»