Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан”
Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції.
Оповідання “Сам собі пан” описує пригоди селянина Данила, який спробував “панського права добути”. Як то воно мужику з паном поруч
І от їде Данило залізницею до міста, та не просто так, а в першокласному вагоні. Сидячи на м’якому дивані, показує свій квиток здивованому кондуктору. Пани обурені сусідством з мужиком, але вдіяти нічого не можуть. На всі напади панів Данило відповідає спокійно, з почуттям власної гідності. Коли пани закурили цигарки, селянин і свою дістав. На зауваження, що у вагоні мужицького тютюну вживати не можна, письменний Данило спокійно питає: “А де це написано?” Пани розлютовані, а Данило задоволений: “свого права я вже доказав”.
Робить ще одну спробу “панського права добути”
“Отак я того права добувався… та й не добувся…” – зазначає він. Та сам Данило знає, що добувався не панського права, а людського.
Данило наділений позитивними рисами: кмітливістю, дотепністю, почуттям власної гідності. Він не схиляє голови перед панами та їхніми прислужниками. “Я сам собі пан”, – каже Данило, і це викликає у нас повагу до нього.
Схожі твори:
- Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало […]...
- Наш земляк Борис Грінченко (“Сам собі пан”) Зараз, у наш час, людство не уявляє розвитку суспільства без громадянських свобод: свободи слова, друку, пересування. Розвинуті країни дбають про такий громадський порядок, де кожна людина почувала б себе Людиною, незалежно від віросповідання, кольору шкіри тощо. Звісно, і зараз є люди різної забезпеченності, але цивілізовані суспільства прагнуть надання мінімального людського прожиткового рівня всім громадянам без […]...
- Засоби комічного в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан” Головний герой оповідання Бориса Грінченка “Сам собі пан” – селянин Данило, який спробував “панського права добути”. Для цього Данило поїхав до міста залізницею у вагоні першого класу замість більш звичного для людей його достатку третього класу. А в місті пішов на концерт у “Дворянське собраніє”, купивши “панський” квиток. Розповідь про події ведеться від імені головного […]...
- Показ стійкості і мужності князя Данила в “Галицько-Волинському літописі” Київська Русь, починаючи з X століття, була великою державою, з якою повинні були рахуватися сусіди. Але найкращі часи її швидко минули, бо між князями почалися міжусобиці. Ця ситуація описується у “Слові о полку Ігоревім”. Ослаблена внутрішніми чварами, Київська Русь була завойована татарами, і з цього часу її князі повинні були платити велику дань ханам Золотої […]...
- Невмирущий образ селянина-бунтаря (за повістю «Микола Джеря») І.С. Нечуй-Левицький у повісті «Микола Джеря» розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Рано починає […]...
- У центрі роману образ Чіпки селянина бунтаря Образ Чіпки. У центрі роману образ Чіпки – селянина бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став “пропащою силою”. З Чіпкою ми знайомимось уже на перших сторінках твору. Це широкоплечий двадцятирічний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у білу вишивану сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. На голові […]...
- Образ часу у творі М. Коцюбинського “Дорогою ціною” У творі Михайла Коцюбинського “Дорогою ціною”, крім основних дійових осіб, є ще одна дійова особа – це час. Пригоди Остапа і Соломії укладаються в межі кількох тижнів, але зміст твору охоплює близько двох століть. Читаючи оповідання, ми глибоко проникаємо у славні й трагічні сторінки історії українського народу. “Діялося се в тридцятих роках минулого століття”, – […]...
- Творчість поета Данила Андрєєва Творчість поета Данила Андрєєва одночасно й глибоко традиційно, і унікально для російської літератури. Пов’язаний з містико-філософською галуззю російської поезії, він в 1950-і роки XX в. створює добутку, рівних яким у національній словесності ще не було. Духовні процеси кінця XІX – початку XX в., які можуть бути названі “російським апокаліпсисом”, знаходять у поезії Д. Андрєєва єдине […]...
- Образ організатора й керівника самочинних дій селян у творі “Салдатики!” В. Винниченко належить до письменників XX ст. Його збірка “Краса і сила” побачила світ у 1906 році. На цей час Російська імперія вже пережила революцію 1905 року. То тут то там вибухали селянські погроми. Це поки що були поодинокі вибухи, але вони готували грунт для майбутніх подій 1917 року. Оповідання “Салдатики!” є “малюнком із селянських […]...
- “Образ землі у творі “”Fata morgana”‘ М. Коцюбинського Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах […]...
- Образ Григорія Чункача у творі “Земля” (О. Кобилянська) Цілком іншим вимальовується Григорій Чункач. Через пиятику Григорій деморалізувався, крав і навіть мав на своєму сумлінні смерть одного чоловіка. Усе село зненавиділо його. Розкриваючи історію життя Григорія, що становить контрастну паралель до життя Івоніки, письменниця прагне вмотивувати, чому був такий Григорій, показати руйнівний вплив батьків на дітей. Своє коріння потворна мораль, легковажність і злодійкуватість Григорія […]...
- Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
- Образ кріпака-робітника у творі “Сватання на Гончарівці” Г. Квітка-Основ’яненко відомий, перш за все, як талановитий письменник. Але його драматичні твори теж мають неабияке значення для української літератури, для розвитку театру. У них він підіймав важливі сучасні йому проблеми, зокрема, проблему соціальної нерівності у драмі “Сватання на Гончарівці”, та змальовував живих, реальних людей. У центрі драми стоїть любовний трикутник. Уляна за наказом матері […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Образ Онєгіна у творі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онєгін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онєгін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький пан, не звертав на сина уваги, доручивши його “вбогим” гувернерам. Внаслідок цього Онєгін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і […]...
- Величний образ української жінки Олесі у творі “Україна в огні” Коли читаєш кіноповість Олександра Довженка “Україна в огні”, твоє серце переповнюють складні почуття. Це і глибока ненависть до фашистів, які намагалися знищити українську націю, знущалися, вбивали, палили, різали; це і велика вдячність українським бійцям, що зуміли витримати усі незгоди війни і перемогти ненависного ворога; це і несказанна гордість за наших українських жінок, які змогли пронести […]...
- Образ Заробітчанина Петра у творі “Земля” (О. Кобилянська) Серед персонажів, що в силу різних причин (а деякі з власного бажання) відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку (коли служила в місті), Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити […]...
- Образ ідеального середньовічного лицаря у творі Бертрана де Борна “Сирвента” За часів Середньовіччя в Європі велося безліч воєн як між країнами, так і між окремими землевласниками в межах однієї держави. Поети славили битви, оспівували лицарів, які не знали не тільки страху, а й докорів сумління. Одним із таких поетів був Бертран де Борн, який звеличував войовничість лицарства і підбурював до війни. Твір “Сирвента” Бертрана де […]...
- Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті “Іван Богун” Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури “Іван Богун”, що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний у пана Чарнецького. Його […]...
- Образ Онегіна у творі «Євгеній Онегін» Головний герой роману – молодий поміщик Євгеній Онегін – це людина зі складним, суперечливим характером. Виховання, яке здобув Онегін, було згубним. Він виріс без матері. Батько, легковажний петербурзький барин, не звертав на сина уваги, доручивши його «вбогим» гувернерам. Внаслідок цього Онегін виріс егоїстом, людиною, що піклується тільки про себе, про свої бажання та задоволення і […]...
- Яким я уявляю собі майбутнє Елізи Дулітл П’єса Бернарда Шоу “Пігмаліон” була написана у 1913 році, невдовзі перед початком першої світової війни, за мотивами міфа про скульптора Пігмаліона, який, створивши статую прекрасної Галатеї, закохався в неї до нестями й силою свого кохання за допомогою богині Афродіти зумів вдихнути в неї життя. Закінчується цей давньогрецький міф щасливим союзом Пігмаліона та Галатеї. У версії, […]...
- Твір на тему: “Образ Євгенія Онєгіна в однойменному творі О. Пушкіна” Головний герой роману Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” мав дуже складний характер. Маленькою дитиною він залишився без матері. Батько його вів розгульний спосіб життя, а найняті ним гувернери майже не займалися вихованням хлопчика. Саме виховання, розгульний спосіб життя батька, наявність грошей (завдяки яким він собі міг все дозволити) у родині і вплинули на формування характеру Євгенія. […]...
- Твір на тему: “Образ Мазепи в творі О. С. Пушкіна “Полтава” Видатна перемога під Полтавою стала найзначнішою подією в історії всього правління Петра I. “Полтавська битва є однією з найважливіших і найщасливіших подій царювання Петра Великого. Вона позбавила його від найнебезпечнішого ворога; затвердила російське панування на півдні; забезпечила нові заклади на півночі і довела державі успіх і необхідність перетворення, яке було зроблене царем” – так написано […]...
- Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору та примусили працювати нарівні з дорослими. Важко […]...
- Яким я уявляю собі автора “Слова о полку Ігоревім” “Слово о полку Ігоревім” настільки далеке від нас у часі, що здається легендою, переказаною якимсь бувалим, мудрим чоловіком. Власне, тому його образ завжди уявлявся мені таким казково-пісенним: загартований життям чоловік, сивіюче волосся, неквапливість у рухах та словах, блиск розумних очей. Хтозна. Існує багато здогадок про те, ким і яким був автор “Слова…”. Судячи з того, […]...
- Національне самовизначення в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Національне самовизначення в творі Т. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним…” Послання Т. Шевченка “І мертвим, і живим…” за своїм ідейним спрямуванням має гостро викривальний, сатиричний зміст. Серед ранніх поезій Шевченка ще не було такої, де б, як у посланні, викривались усі злочини українських панів перед народом. А злочини ці були страшні, і поет […]...
- Былина “Данила Ловчанин” в кратком изложении У князя Владимира идет пир горой. Князья, бояре и богатыри, всласть наевшись и напившись, похваляются друг перед другом: одни – богатством, другие – силой, купцы – товарами, бояре – поместьями и вотчинами. Не хвалится один только Данила Денисьевич. Князь Владимир спрашивает его, не потому ли он молчит, что нечем ему похвалиться? Данила Денисьевич отвечает, что […]...
- Твір на тему: Образ городничого в творі Гоголя “Ревізор” “Щастя” городничого і його безславний кінець. Ми вже знаємо про городничого і чиновників, а разом з тим і про самодержавно-бюрократичному ладі Росії, що потопає в шахрайстві, шахрайство, казнокрадство. Зміни, сталися і в городнічіхе: вона відчуває свою перевагу над іншими – завдяки саме їй Хлестаков одружується на Марії Антонівні, і тепер вона буде важливою петербурзької дамою. […]...
- Якими я уявляю собі запорожців (за твором І. Нечуя-Левицьного “Запорожці”) Багато творів художньої літератури та народних дум, переказів та легенд при – і гачено Запорозькій Січі й запорожцям. Спираючись на їхні образи, змальовані в літературі, кожен із нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі іапорожців? Спробую відповісти на це питання. Як відомо, запорожці жили в Січі. Окремих будинків вони не будували, а […]...
- Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” (1845), “Забуте село” (1855), “Школьник” (1856), “Міркування в парадного під’їзду” (1858), “Пісня Еремушке” (1859); із другого періоду – поеми “Мороз, Червоний ніс” (1863) і “Залізниця” […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Франка Свої оповідання і новели Іван Франко називав частками автобіографії. З самої юності він почав збирати матеріал для створення грандіозної картини дійсності або для змалювання образу «суспільності в різних її верствах, у різних змаганнях, працях, заробітках, стражданнях, поривах, ілюзіях, настроях». Франко любив свій рідний край, його вічнозелені смереки, його невмовкаючу музику бурхливих рік і потічків, могутні […]...
- Вірш О. С. Пушкіна “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” 1. Значення творчості. Пушкіна. 2. Аналіз оди “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний… “. 3. М. В. Гоголь про Пушкіна як про національного поета. Творчість О. С. Пушкіна настільки многомерно й разногообразно, що можна виділити досить багато ключових тим і мотивів його добутків. Значення творчості поета дуже велико. Критики нерідко говорять про нього як про особистість, […]...
- Твір на тему: “Людину в собі потрібно будувати” Кожен з нас народжується звичайною людиною, але лише в біологічному розумінні цього слова. Насправді ж бути людиною означає мати багато якостей досконало іншого характеру, в тому числі і інтелектуального. Саме з цієї причини існує приказка про те, що людину в собі треба будувати. Помилково буде вважати, що ти є вже людиною в повному значенні цього […]...
- Правдошукацтво російського селянина у віршах Некрасова Некрасов має повне право на назву мислителя. Мало того, це – мислитель глибокий і чесний. В основі його лежить висока гуманність і любов до своєї батьківщини, не під далеким від дійсності уявленням батьківщини, а під живим, діючим образом народу. Я б назвав м. Некрасова народним поетом, якщо б прозвання це не було замарано естетиками, що […]...
- Яким я уявляю собі князя Ігоря? “Сміливий сокіл” – так називають князя Ігоря Всеволод і Святослав. Що ще додати до такої характеристики? Читаючи “Слово…”, я намагався й собі уявити князя Ігоря. З огляду на майстерність автора “Слова о полку Ігоревім” кожен образ, зображений у цьому шедеврі давньої літератури, постає перед нами так яскраво, видається нам таким живим, ніби ми не читаємо […]...
- Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху (“Запросини’ В. Підпалого) Оптимізм, упевненість у собі й відчуття правильності обраного шляху (“Запросини” В. Підпалого) Якщо прочитати поезію Володимира Підпалого “Запросини” не вдумливо, то вона навряд залишить по собі й пам’яті глибокий слід – настільки в ній все символічно. Та коли піти за думкою автора, пройнятися кожним рядком, то перед тобою відкриється образ духовно збагаченої особистості. У цьому […]...
- Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Івана Франка ми знаємо як великого українського письменника І громадського діяча. Його життя і творчість були тісно пов’язані з життям народу, відображали його бажання і прагнення, відкривали рідному народові широкі обрії світової культури. Наскрізь людяний Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки для себе, але […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...