Новаторство поезії Василя Стуса
Василь Стус… Це ім’я викликає подив, бо життя його було коротке, але яскраве. Доля – трагічна. Творчість – національна гордість, бо є духовним надбанням. В чому ж його сила і своєрідність таланту?! Так, саме таланту XX століття. Його поправу можна назвати Людиною з великою букви, бо вболівав за свій народ, переживав із ним печалі і радощі, був патріотом своєї землі, справжнім громадянином країни.
У своїх поезіях Василь Стус відтворив добро і справедливість, правду і гуманність. Він не мислив життя без України, ця безмежна любов проходила
О, земле втрачена, явися
Бодай у зболеному сні
І лазурово простелися,
Промийся мертвому мені!
І поверни у дні забуті;
Росою згадок окропи,
Віддай усе благій покуті
І тихо вимов: лихо, спи!…
Сонця хлопочуться в озерах,
Спадають гуси до води,
В далеких по життєвих ерах
Мої розтанули сліди.
Минуле, озовися, де ти?
Забуті радощі, жалі.
О, земле втрачена, явися
Бодай у зболеному сні,
І лазурово простелися,
І душу порятуй мені. Твори Стуса напливають на читача сюжетними гомінливими хвилями, вливаються в душу, суще, розум. Мало знайдеться
Його поезія – новаторська за своєю суттю, оригінальна філософським осмисленням буттям, вона нелегка для розуміння, бо поет часто відходить від установлених канонів образотворення, смислів деформує слова й поняття.
Він розмірковує над сутністю людського існування, шукає шляхи боротьби за людську правду.
Сидять по шпарах всі мужі хоробрі ,
Всі правдолюби, сорт би вас побрав!
Чи людська добрість – тільки доти добрість,
Поки без сил, без мужності, без прав
запомогти, зарадити, вступитися,
Стражденного в нещасті прихистить
І зважитись боротися, щоб жити,
І зважитись померти, аби жить?
Здебільшого вірші у збірках «Круговерть» та «Зимові дерева» – роздуми над життям людини, ‘виступити проти переслідувань, утисків усього українського.
У табірних поезіях звучить мотив трагічної долі, самотності, приреченості. В. Стус також перегортає заплямовані сторінки історії свого народу: міжусобиці в Україні, братовбивства, продаж українців у ясир, підняття руки на матір, У вірші «За літописом самовидця» автор подає жахливу картину:
Украдене сонце зизить схарапудженим оком, Мов кінь навіжений, що чує під серцем ножа За хмарою хмари. З димом пожарів – високо Зоріє на пустку усмерть сполотнілим божа. Як бачимо, його поезія – це біль свого часу. Він відчував її гостро і тонко, він пророкував так точно, що ми зараз дивуємося. Все це робить його неповторним, вічним.
Схожі твори:
- Головна тема поезії Василя Стуса Наша Україна має трагічну і незвичайну історію. Прикладів тому можна навести безліч. Один із них: найкращі люди часто сидять за гратами. Одна із таких трагічних доль – доля Василя Стуса. Багато хто порівнює В. Стуса з Т. Шевченком. “Якби було краще життя, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”, – говорив […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, […]...
- “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” (поезії Василя Стуса) Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії В. Стуса Життя В. Стуса – мов спалах яскравої зірки на небі. Різниця тільки в тому, що зірка після спалаху (як нам здається) падає вниз і зникає у безвісті, а життя і творчість поета лишаються вічними і безсмертними. Як вічна і його синівська любов до України, до свого народу: Народе мій, до тебе я ще верну, Як […]...
- Своєрідність і сила мистецьного таланту Василя Стуса Благодатна пора 60-х років народила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко, Д. Павличка, М. Вінграновського, В. Симоненка, В. Стуса. Вона ж багато в чому визначила і шлях їхніх естетичних пошуків, і тематику. Проте мистецьку спадщину В. Стуса не переплутати з будь-чиєю іншою, така вона оригінальна, потужна, самобутня. Так тісно злились у ній […]...
- Релігійні мотиви в поезії Василя Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого були слова німецького філософа Фрідріха Ніцше “Бог мертвий”. Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог “почвар і люті” прагне Помалу небо Додолу опускати, аби […]...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на мить пригасити […]...
- «…І собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми» (за ліричною поезією Стуса) Наприкінці 50-х – на початку 60-х років у часи гак званої «хрущовської відлиги», здавалося, відкрилися широкі перспективи розвитку нашої культури. Тоді в українську літературу прийшло багато талановитих письменників, поетів, які повірили, що до часів сталінського терору вже ніколи не буде вороття. Саме до того покоління «шістдесятників» і належав Василь Стус. Молодий, розумний, повний сил і […]...
- За показаннями свідка… (За поезією В. Стуса) Ким усе-таки він був: учасником подій, жертвою подій чи свідком подій? Швидше учасником і свідком, але ж ніяк не жертвою. Просто не хочеться називати геніального поета жертвою бодай наймогутнішого з тоталітарних режимів. У Василя Стуса багато облич: Стус-учитель, Стус-правозахисник, Стус-учений, Стус-в’язень, Стус – легенда української сучасності. Але завжди, кожної миті свого життя, вік залишався Поетом. […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою (на прикладі поезії Василя Стуса) У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами – вчинки, за ними – “дорога болю”, невизнання, ув’язнення, брежнєвські табори. […]...
- Україна в житті і творчості Василя Стуса Україна в житті і творчості Василя Стуса …Ми ще повернемось, обов’язково повернемось, бодай – ногами вперед, але: не мертві, але: не переможені, але: безсмертні. В. Стус Справжніми поетами народжуються. Неможливо вивчитися ні на Шевченка, ні на Шекспіра. Доля сама обирає митців. А чи здатні вони оцінити цей дар, скористатися ним уповні, чи здатні, якщо потрібно, […]...
- Біографія Василя Стуса Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спочатку в місцевій школі, потім – у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після закінчення історико-філологічного факультету Донецького (тоді ще – Сталінського) педагогічного інституту 1959 року В. Стус два місяці відпрацював учителем на Кіровоградщині, звідки був призваний […]...
- Особливості індивідуального стилю Василя Стуса І. Василь Стус – оригінальний поет-імажиніст (своєрідне світосприймання, багатство тематики, глибина філософських міркувань, різноманітність лексики і фразеології). ІІ. Особливості індивідуального стилю поета. 1. Найкращі здобутки поета (виникнення найкращих віршів поета на гребені зіткнення, з’єднання протилежностей: з одного боку – несамовита пристрасність (“Ярій, душе”), з другого – філософська заглибленість, розважливість (“ваговита дозрілість речей”). 2. Особливості віршованої […]...
- Тема твору: Шевченківські мотиви в поезії Василя Стуса Два різних століття. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів, Т. Шевченка і В. Стуса, Батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, […]...
- Мотиви лірики Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він прийшов у літературу в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли зміни в житті країни, пов’язані з викриттям культу Сталіна, привели до вибухових змін у мистецтві, літературі і, насамперед, – у поезії як роді літератури. Василь Стус – поет ліричного складу, […]...
- Інтимна лірика Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів. XX століття. Він був людиною, яка сміливо, самозречено боролася за високі ідеали добра, правди, справедливості, гуманізму, за національну гідність і самосвідомість народу. Тому він більше відомий читацькому загалу як поет-борець. Але його перу належать і самобутні, сильні поезії інтимної лірики, більшість із яких були написані […]...
- Твір на тему: “Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні…” (за мотивами творчості Василя Стуса) У короткому зверненні до читача Василь Стус писав: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі”. Отож поет вірив у велику силу слова. Вірив, що його слово здатне змінити світ. Нехай не весь. Але найкращу його частину. Україною […]...
- Життя Василя Стуса – це дорога через терни до зірок Давайте доторкнемося серцем до великої людської трагедії. Творчість В. Стуса справедливо вважається помітним явищем не тільки української та світової літератури, а й усього нашого суспільного життя. Кожен його вірш – суперечка з неправдою. Але передусім вражає його відвага й самозреченість у боротьбі за справедливість, національну гідність і незалежність українського народу. Особливо болісно Стус сприймав спроби […]...
- Релігійні мотиви поезії Стуса Василь Стус жив у світі, гаслом якого є слова німецького філософа Фрідріха Ніцше «Бог мертвий». Український поет описує цю світоглядну катастрофу в такий спосіб: Немає Господа на цій землі: Не стерпів Бог, з-перед очей тікає, Аби не бачити нелюдських кривд, Диявольських тортур і окрутенства. Новий бог «почвар і люті» прагне помалу небо Додолу опускати, аби […]...
- Туга за рідним краєм у поетичних творах В. Стуса Забутий, скований путами неправди, він жив, мріючи про рідну землю – знедолену, закуту в кайдани. Таку, як був він сам. І крізь колимські морози линула його душа до рідної України, яка завжди ввижалася йому ненькою, та на той час була мачухою. Хто “він”? Він – Василь Стус, поет-патріот, який витримав усі незгоди життя заради щастя […]...
- Схожість долі Василя Стуса і Тараса Шевченко Українська поезія тісно пов’язана з життям нашого багатостраждального народу. Така вже доля України, що найкращим її дітям судилося несправедливо коротке життя: 38 років – П. Грабовському, 42 – Лесі Українці, 47 – Тарасові Шевченко та Василю Стусу. Із 47 років життя в обох поетів вкрадено роки, які провели вони на засланні та в ув’язненні. Багато […]...
- Подвиг Василя Стуса Стус народився 6 січня 1938 р. на Вінниччині с. Рахнівка Гайсинсь кого району. Дитинство і юність на Донбасі. Після закінчення філологічного факультету Донецького (тоді ще Сталінського) педінституту вчителював, відбув армію, працював у газеті. 1959 р. в “Літературній газеті” було надруковано добірку його поезій з напутнім словом Андрія Малишка. 1963 р. вступив до аспірантури Інституту літератури […]...
- Наше життя – театр абсурду (за творами Василя Стуса) Тепер ніхто не скаже, коли саме до Василя Стуса прийшло руміння того, що правда і справедливість, про які трубили на кожному кроці, були насправді облудою, кривдою та свавіллям розбещених можновладців. За їхніми амбіціями (і це добре розумів Стус!) ховалося зверхнє ставлення до людей, люта ненависть В демократії. Чолом мудрого, далекоглядного і відчайдушного українця Василь Стус […]...
- Образ України в поезії Стуса Василь Стус завжди жив Україною. Навіть тоді, коли відбував жорстоке і несправедливе покарання у мордовських таборах. Ця любов була сенсом його життя. Навіть у похмурих північних пейзажах Василеві бачилася Україна. Невеличкий вірш: «На колимськім морозі калина…» є тому переконливим доказом. Качина зацвіла і на чужій землі, але рудими слізьми. Чи не вперше цвіт калини порівнюється […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
- Любов до рідної землі у творах В. Стуса Дозволь мені, мій вечоровий світе, Упасти зерням в рідній борозні. В. Стус Усе на світі починається з любові. І кожний день, який зустрічаю я зі сходом сонця, доводить мені істинність цих слів. Визираю у віконце – і бачу синє безкрайнє небо, що обіймає моє місто, сонечко, яке зігріває усіх його мешканців своїм ніжним та ласкавим […]...
- Твір на тему: “Вплив творчості Шевченка на Василя Стуса” Україна для Стуса – це й Шевченко. Він – більше, ніж поет, більше ніж пророк. Він – повітря. Поезія Стуса дихає Шевченком. Та це не наслідування і не вплив: без Шевченка Стусові вірші не можливі, як не можлива без Шевченка Україна. Парафрази, цитати, спільні теми й образи – то густо сплетене коріння, що живить новий, […]...
- Повернені імена (за творчістю Василя Стуса) Хай метушиться дріб’язок строкатий, Міняє шерсть залежно від погоди. Поете, вмій чекати і шукати, Найкращий вірш ще ходить на свободі. Л. Костенко Україно моя! Багата ти на ліси, землі твої родючі, але найбільша твоя гордість – люди. Щедро рясніє земля наша талантами. На літературному небосхилі України вічно сяятимуть імена Ліни Костенко, Василя Стуса, Григорія Косинки, […]...
- Поняття любові й дружби в поезії В. Стуса Кохання… Яке воно було для поета, що велику частину свого життя був відірваний від рідної землі, від родини? Вчитаймося у ці рядки: Вона і я поділені навпіл Містами, кілометрами, віками. Кілометри і роки пролягали між поетом та його дружиною. Він мучився, вона чекала, страждаючи його болем, переживаючи його відірваність від усього світу. Що вона відчувала […]...
- Мотиви жертовності, вірності матері-Україні в поезії Стуса У неділю, 19 листопада 1989 року, українська земля прийняла вимучене тюрмами і таборами тіло свого сина – поета Василя Стуса. Поруч у могилу на Байковому кладовищі лягли його побратими Олекса Тихий і Юрій Литвин. Лягли в рідну землю, щоб хоч цим трагічно запізнілим поверненням на батьківщину пригасити на якусь мить журбу рідних та друзів, розбудити […]...
- Образ знедоленої України в творчості Ліни Костенко і Василя Стуса 1. “Загублене покоління” (чому так називають сучасне покоління, із чим це пов’язано, де знайти ті ідеали, на яких виховувалися наші батьки, діди, прадіди; помічник у створенні суспільних орієнтирів – художня література). 2. Література в житті суспільства і людини: А) значення літератури в житті суспільства; Б) вплив літератури на формування характерів молодих людей. 3. Роман у […]...
- Дорога долі, дорога болю Василя Стуса В. Стус по праву вважається одним з найвизначніших поетів двадцятого століття. Поет був Людиною з великої літери, яка відважно й самозреченно виступила за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей. Вірш «Як добре те, що смерті не боюсь я» можна вважати програмним для поета. У цій поезії чітко окреслений трагічний, […]...
- “Як добре те, що смерті не боюсь я” – програмний та етапний вірш Василя Стуса І. Життєві принципи В. Стуса. (У цій поезії стисло викладено життєве кредо В. Стуса, його духовні принципи і ніби накреслений власний трагічний, страдницький життєвий шлях. Зі скупих, стриманих рядків постає образ мужньої людини, патріота-борця, який вірить у свою правоту та її майбутню перемогу. Вірш сприймається як своєрідний монолог: Як добре те, що смерті не боюсь […]...
- Твір на тему “Новаторство поезії Поля Верлена” Одному з відомих французьких поетів-символістів XIX століття Полю Верлену доля відміряла небагато років життя: усього лише 52. Але життя насиченого, не завжди щасливого й спокійного. Натура пристрасна й неврівноважена, він дуже часто згинався під тягарем життєвих обставин, борсався і в суперечностях власної вдачі. 1 літературну стежку обрав не одразу. Закінчивши в Парижі, куди переїхала його […]...
- Твір на тему: “Ідейно-художній аналіз вірша В. Стуса “Господи гніву пречистого…” Відомий український поет Василь Стус є автором кількох надзвичайно глибоких у філософському розумінні поетичних збірок, серед яких “Зимові дерева, “Круговерть”, “Веселий цвинтар”, “Дорога болю”, “Палімпести”, “Птах душі”. До речі, збірка В. Стуса “Птах душі” у радянські часи була знищена за наказом КДБ. Більшість творів поета мають автобіографічні мотиви та висловлюють особисті переживання автора. Це, насамперед, […]...
- Шевченківські мотиви в поезії Стуса Два різних сторіччя. Дві не такі вже й різні долі. І одна незмінна любов, одна одвічна тема поезій, одна найдорожча для двох поетів. Т. Шевченка і В. Стуса, батьківщина – Україна. Молився на неї великий Кобзар. Все життя було принесене їй в жертву і В. Стусом. Їхні почуття до Батьківщини – це насамперед вимоглива любов, […]...
- Аналіз “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір: ямб. Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і хлюпіт хвиль”… […]...
- Творчі джерела поезії Василя Симоненка Василь Симоненко. Поет-“шістдесятник”. Недовгим був його життєвий і творчий шлях, та його поезію знають як у нашій країні, так і за її межами. І сьогодні поезії В. Симоненка хвилюють людські серця, кличуть до дружби, праці, закликають до боротьби. Поетична творчість В. Симоненка живилася джерелами народного життя, піснями, скорботою і радостями простих людей, любов’ю до рідного […]...
- Новаторство поезії І. Драча Іван Драч увійшов, а вірніше, увірвався в поезію на початку шістдесятих років. На тлі тихої провінційної та офіційної поезії він разом з іншими новобранцями атомної епохи здавався неприборканим гейзером, “узутим в урагани”. Драч вніс у поезію енергію слова, неординарність тем, які ламали застиглу солодко-сентиментальну псевдонародність. Провінційна затхлість так довго обмежувала українську індивідуальність віночками та стрічками […]...
- Новаторство поезії Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев’яносто п’ять сторінок. Мала вона назву «Листя трави» і містила 12 поем і віршів. Ні сам автор, ні читачі, ні критики не знали, що судилося цій збірці закласти підвалини нової американської поезії, що витримає вона випробування роками, що […]...