Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Неочікуваний гість (твір-розповідь)

Неочікуваний гість (твір-розповідь)

У нашій родині починався звичайний ранок. Я збирався до школи, мама вже приготувала нам сніданок, батько сів до столу. Поскладавши зошити до портфеля, ііі-рсвіривши ще раз, чи все взяв, я приєднався до батьків. Цей ранок, мабуть, був ьи пайзвичайнісіньким, якби раптом із кімнати не долинув дивний звук. Спочат­ку ми не звернули на нього уваги: мабуть, щось на вулиці чи у сусідів. Але шур – чіт повторився, почувся грюкіт, ніби щось впало… Тоді вже всі ми відірвалися від і ніданку і поспішили до кімнати.

У кімнаті все було як завжди, тільки мій

малюнок, що висів на стіні ще з но­ною року, чомусь опинився на підлозі. Але він був у рамочці й не міг сам просто міпісти від протягу. Усі замислились і почали шукати очима причину такої події. Ми оглядали кімнату ще і ще раз, але нічого не могли зрозуміти. Раптом батько шиновано вигукнув, вказавши рукою кудись на стелю. Ми з мамою подивились и. і лампу. “Ого!” – вигукнули ми в один голос. На абажурі сидів маленький хви­лястий папужка. Він був жовтаво-зелений, дуже зляканий і постійно озирався на m і боки. Він залетів через розчинене вікно. Мабуть, його власники необачно за­тінили кватирку відкритою і він випурхнув.
Ми були дуже здивовані.

Треба було йти до школи, тож довелося залишити нашого гостя хазяйнувати. Після уроків я чимдуж поспішав додому. Позичив у друга клітку для птахів, на – юдував папужку пшоном, поставив йому водички. Так він залишився жити у нас. 1.1 кілька днів він вже не виглядав таким зляканим і, здається, був задоволений новим помешканням і новими хазяями.

На цьому історія неочікуваного гостя і скінчилася б, але мене постійно мучила одна думка. Адже папужка десь жив до цього. Може, хтось хвилюється там, ску – і іг. Може, там теж є дитина, яка плаче за своїм улюбленцем. Хоча я дуже звик до нашого нового мешканця, я вирішив написати оголошення. Так і вчинив. Уве­чері, написавши чималу кількість оголошень про знайденого папугу, я розклеїв їх по всьому кварталу. Батьки схвалили моє рішення.

За два дні теплого вечора у двері подзвонили. На порозі стояла маленька дів­чинка із бабусею, тримаючи в руках оголошення, написане моєю рукою. Батько мііросив їх увійти. Мені шкода було віддавати мого нового друга, але я розумів, шо так буде правильно. Ми трошки поговорили, а потім я довго дивився з вікна, нк розчиняються в темряві силуети дівчинки з кліткою в руках та її бабусі.

Мені’ було дуже сумно, але водночас приємно, що птах знайшов своїх хазяїв, що батьки похвалили мене, зрештою, що я вчинив добру справу. Скоро в мене мсмь народження і я обов’язково попрошу маму купити мені папужку. Можливо, і навіть оберу собі жовто-зеленого – такого, яким був наш неочікуваний гість!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Папуга Гоша (твір-розповідь) Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості, привіталися і з передпокою попрямували до кімнати, ми раптом почули: “Навіщо прийшли? Подарунки принесли?” Я не відразу зміркував, хто це не занадто ввічливий. Тітка Ірина та Іра стояли поруч із […]...
  2. Добре жіноче серце (твір-розповідь з елементами роздумів) Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив […]...
  3. Цікавий випадок (твір-розповідь) Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила […]...
  4. Твір на тему: “Моя подорож з батьком до Червоного моря” (розповідь від імені Деві) Сказати по правді, думка про спільну подорож із батьком не уявлялась мені занадто радісною чи щасливою, оскільки вже доволі багато часу минуло відтоді, як я усвідомив, що ані йому, ані матері немає до мене геть ніякого діла. Не можна сказати, що я нещасна дитина абощо, просто з батьком у нас банально немає узагалі ніяких спільних […]...
  5. Мій батько (твір-розповідь з елементами опису) Сусід по під’їзду Віталій Павлович довгий час псував нам життя. Його квартира знаходиться над нами. Людина він непосидюча, завжди кудись квапиться і, йдучи, забуває закрити водопровідний кран. Через його безпам’ятність нашу квартиру часто “підтоплювало”. Якось ми звернули увагу, що сусід кудись зник. Виявилося, що порушника нашого спокою поклали до лікарні. Йому необхідна була серйозна операція. […]...
  6. День звільнення Харкова (твір-розповідь) Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і […]...
  7. Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. […]...
  8. Твір-роздум: “Розповідь від імені Деві “Моя подорож з батьком на узбережжя моря” за твором Д. Олдріджа “Останній дюйм” Вийшло так, що я на довгий час залишився жити з батьком, а моя мама надовго від нас уїхала. Батько прагнув уділяти мені увагу, але в нього це виходило погано, бо він увесь час був зайнятий своєю роботою. У нас були досить складні та натягнуті відносини. Одного разу тато отримав досить вигідну пропозицію і в цей […]...
  9. Хом’ячок Сеня (твір-розповідь) На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше […]...
  10. Мій кіт Мурзик (твір-розповідь) У мене живе три роки великий і добрий сірий смугастий кіт Мурзик. Ласкавий і приязний, він часто голосно муркоче, лежачи на стільці. При цьому зі стільців, що стоять у кімнаті, він вибрав єдиний. Жоден інший, ні крісло, ні диван йому не до вподоби. Любить він ще коліна хазяїнів і гостей, охоче укладається без дозволу в […]...
  11. Хом’ячок Семен Семенович (твір-розповідь з елементами опису) Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив […]...
  12. Метеорит. Твір-розповідь про випадок із життя Одного разу ми з хлопцями пішли купатися на річку. Раптом ми побачили на небі зірку, яка швидко падала. “Загадай бажання, – сказав Юрась. – Моя мати каже, що як загадаєш бажання в той час, коли падає зірка, це бажання здійсниться”. “Бажаю, щоб про мене написали в газеті”, – подумав я і всміхнувся. Я не вірив […]...
  13. Кумедний пес Кузя (твір-розповідь про захоплення) Нас у батьків двоє – я і моя молодша сестра Маринка. Мене звуть Катерина, навчаюсь я у дев’ятому класі звичайної загальноосвітньої школи. Маринка – першокласниця. Наш батько працює на будівництві – він кранівник. Професія рідкісна, він на будь-якому будівництві бажаний робітник. Батько будує житло. Ці красиві будинки прикрашають різні вулиці нашого міста, яке перед нашим […]...
  14. Улюблена дитяча іграшка (твір-розповідь) Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть […]...
  15. Подорож по мальовничій Яремчі (Твір-розповідь на основі власних вражень) Яремчі – це мальовниче містечко в Карпатах. Я давно мріяла побувати в Яремчах, тому що читали про цей чудовий куточок України. Подорож для мене була дуже цікавою. Хоч я і чула про Карпати, але ніколи не думала, що вони такі красиві. Особливо мене вразили велетенські буки. Приваблювали своєю зеленню смереки. Вони вільно росли на пагорбах, […]...
  16. Мій акваріум (твір-розповідь) Цей акваріум залишили нам родичі, їдучи в тривале відрядження. Я не сам купував рибок, мені навіть не довіряли доглядати за акваріумом. Зате ніхто не заперечував, коли я годину або більше сидів біля нього, спостерігав за незнайомим водним світом і уявляв собі, яке життя там, за склом. Я дивився на рибок, що снували назад-уперед, очікуючи, коли […]...
  17. Мій друг Андрій (твір-розповідь з елементами опису) Ми з Андрієм – друзі. Сидимо за однією партою з першого класу. Іноді разом робимо уроки, гуляємо. Це не означає, що ми з ним ніколи не сваримося, але ми навчилися швидко забувати образи. Мені цікаво бувати в Андрія в гостях. Його батько – художник. Це відчувається вже у вітальні: тут на стінах висять ескізи до […]...
  18. Як я заблукала в лісі (твір-розповідь) Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі […]...
  19. Мої друзі (Твір-розповідь) Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Ігор і Андрій. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Відповідь проста: мені з ними цікаво, приємно. І, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою і ділом. Вони […]...
  20. Будильник (твір-розповідь) Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім малень­ким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будиль­ник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзво­ника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли […]...
  21. Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка […]...
  22. Твір-розповідь: Найсмачніші в світі яблука Прямо під вікном моєї кімнати росте яблунька. Пам’ятаю, як я все літо чекав, коли вже зможу поласувати її плодами. Аж ось наприкінці літа ми з дідусем потрусили деревце, схопили по яблучку. Та тільки вкусили – відразу скривились. – Ой, яке ж гірке та погане!- сказав я.- Зрубай, діду, це дерево. Воно нам не потрібне! На […]...
  23. Тварини в зоопарку. Ведмеді (твір-розповідь з елементами опису) Нещодавно ми з класом ходили до зоопарку. Там багато цікавих тварин: і леви, і тигри, і мавпи, і слони, і різноманітні птахи, а також змії та крокодили. Мені найбільше подобаються ведмеді. І білі, і бурі. Білі – величезні, пухнасті, дихають важко, ходять назад і вперед по клітці або плавають у невеличкому басейні. Коли їм хтось […]...
  24. Мій вихідний день (твір-розповідь за власним спостереженням) Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути. По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке. Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я – вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити […]...
  25. Святковий букет. Твір-розповідь Завтра в моєї матусі день народження. Звичайно, я вже приготувала подарунок. Але до подарунка ще потрібно мати гідний букет квітів. Щоб підібрати букет для матусі, я навіть перечитала одну зі своїх улюблених книжок, яка називається “Квіти у вашому домі”. Поради, які я знайшла в цій книжці, були цікавими, але не дуже корисними. Наприклад, цілий розділ […]...
  26. Мій улюблений письменник (твір-розповідь) Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Харко­ва, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю до­глядати за свійською птицею – гусьми, курми, індиками, приношу свіжої травиці кроликам та козі Маньці. Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому […]...
  27. Ян я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізна­лася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядь­ка Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама чи­тала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
  28. Мій друг (твір-розповідь) Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час […]...
  29. Як я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я довідалася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки. Мама читала мені вірші, казки, розповіді. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
  30. Капелюх, мітла та інші чарівні речі (твір-розповідь на основі прочитаного) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая У кожній квартирі є дзеркало, капелюх і якщо не мітла, то віник, або швабра. З деякого часу ці речі мають для мене деякий сенс, сповнений таємниць і загадок. Це відбулося після того, як я прочитала про пригоди відомого Гаррі Поттера. Саме чарівний капелюх, який опустився на голову хлопця […]...
  31. Несподівана зустріч, твір-розповідь На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – […]...
  32. Про що розповіла бабуся. Твір розповідь Якось серед тижня до нас приїхала із села бабуся. Вона привезла із собою багато гостинців: домашньої випічки хліб (смачніше й пахучіше його на світі немає), домашнє молоко й сметану, домашні курячі яйця з оранжевими жовтками, смачні яблука й мені на зиму – теплі вязані шкарпетки. Коли приїжджає бабуся, я завжди скасовую всі справи й сиджу […]...
  33. Мої шкільні друзі (твір-розповідь) У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з […]...
  34. Як я впіймав карася (Твір-розповідь про випадок із життя) Торік літом я відпочивав у селі разом із татом. Це невелике село розташоване на крутому березі Десни. Якось тато розбудив мене вранці й запросив, як тут звикли казати, “на риби”. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Тато попросив сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує […]...
  35. Твір-розповідь «У ліс по ліщину» Літні канікули я провів у селі. Бабуся і дідусь дуже зраділи, коли побачили, як я підріс і зміцнів. Знайомі хлопці вже чекали на мене. І ось одного разу сусідський хлопець Мишко запропонував піти в ліс по ліщину, якої; як казали дорослі, було багато. Ми з радістю погодилися, взяли кошики і пішли. Попереду розкинулися поля золотої […]...
  36. Золоте поле, твір-розповідь Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
  37. Мій кращий друг (твір-розповідь) Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на […]...
  38. Твір на тему: “Чужою мовою у державі розмовляє або гість, або найманець, або окупант” В нинішній час, як ніколи раніше, необхідно зосереджуватися на своїй національній ідентичності і підкреслювати її завжди, коли тільки представляється можливість. Одним з невід’ємних елементів такої ідентичності є наша рідна українська мова. В даний час проблема національної самосвідомості стала настільки серйозною, що використання будь-якої іншої мови, крім української, у нашій країні може кинути на людину тінь. […]...
  39. Ян я полюбив нниги (твір-розповідь із власного досвіду) У дитинстві всі ми полюбляємо слухати казки, нас зачаровують оповіді про казкові країни, про лицарів та принцес. Ми з нетерпінням чекаємо, коли мама чи бабуся звільняться від хатніх справ і зможуть прочитати нам казку. Звісно, коли я ще не вмів читати, я просто обожнював слухати казки, роздивлятись красиві ілю­страції до них, фантазувати й вигадувати продовження […]...
  40. Дон Гуан в поемі Кам’яний гість Пішла в минуле епоха похмурого середньовіччя з її суварим аськетизмом і вайовничою релігійністю. Звичаї й забобони середньовіччя ще живі, але духовний вигляд людей, психологічний клімат суспільства докорінно міняється. У найбільш передових представниках сваго часу, що звільнилися від строгих релігійних заборон, прокинулися вільні страсті. Вани радісно приймають життя, безоглядно віддаються насолодам, абсолютно розкріпачуються морально. Правда, індивідуалістична […]...
Неочікуваний гість (твір-розповідь)
«
»