Народна вчителька Марія Андріївна (за твором Остапа Вишні “Перший диктант”)
Незабутніми залишаються для людини не лише роки дитинства, а й шкільні літа. Образ улюбленого вчителя живе у спогадах довгі роки. Назавжди зберіг у своїй пам’яті першу свою вчительку відомий письменник-гуморист Остап Вишня.
“Вчила нас доброї душі старенька вчителька Марія Андріївна, маленька, роками вже згорблена бабуся, що весь час закутувалася у теплу хустку і все – кахи! кахи! Усе кахикала”.
Марія Андріївна була добра, ласкава, лагідна. Вона відкривала сільським дітям дорогу в широкий, захоплюючий світ знань. Намагалася,
“Як закрутить було взимку хуртовина, ніколи вона нас, хутірських школярів, не пустить було додому на хутір, залишить у школі на ніч, дасть кулешику чи яєчні насмажить, чайком напоїть, та ше й з цукерками, біля груби на підлозі рядно простеле, а на рядно кожушину, подушку покладе.
– Спіть, дітки!”
Серед учнів і батьків Марія Андріївна користувалася заслуженим авторитетом і повагою. “Такій учительці, як наша, низенько вклонятися треба”, – казала мати Остапа.
Велику
Схожі твори:
- Марія Андріївна – справжній вчитель (за твором “Перший диктант”) Остап Вишня народився другим у сім’ї, де було сімнадцятеро дітей. Тому він був добре обізнаний з життям багатодітної родини. Про це він пише в творі”Перший диктант”. В сім”ї всього дванадцятеро дітей. В селі, де вони жили не було школи. А батькам дуже кортіло, щоб їх діти вивчились читати й писати. До села, де була школа, […]...
- Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я багато цікавого дізнався про минуле […]...
- Спогади про дитинство (За гуморескою Остапа Вишні “Перший диктант”) Дитинство видатного українського письменника-гумориста Остапа Вишні припало на добу царизму. Нелегкі то були часи, але письменник віднаходить найтепліші інтонації, змальовуючи своє дитинство. Один з таких творів має назву “Перший диктант”. У сім’ї Остапа було дванадцятеро дітей. Складно було батькові й матері поратись у такому “хазяйстві”, та що робити! Батькам дуже кортіло, щоб їх діти були […]...
- Які місця твору О. Вишні “Перший диктант’ викликають усмішку і чому Остап Вишня в житті був великим жартівником і гострословом. Найбільше в житті любив письменник літературу, рідну природу і дітей. Його твори зачаровують читачів. Зброя О. Вишні – сміх. Так, читаючи оповідання “Перший диктант”, ми сміємось. Чому нам смішно? Бо те, про що розповідає автор у творі, розкриває нам цілий світ з його радощами і трагізмом. […]...
- Оспівування ролі вчителя у навчанні та вихованні дітей (за твором “Вчителька”) Вірш Малишка “Вчителька” розповідає про долю вчительки, про її невтомну працю, про життя, віддане дітям і школі. Все її життя пов’язано зі школою, бо у неї немає родини. Її обидва сини загинули на війні, тому учні – вся її сім’я. Втому вона проганяє новою роботою – перевіркою зошитів. З року в рік діти закінчують школу […]...
- Гумор Остапа Вишні Остап Вишня своєю зброєю вважав сміх. Його творами захоплюється не одне покоління українців, творчість його знають за кордоном. Л. Кравчук писав: “Його люблять і заокеанські українці – в Канаді, в Сполучених Штатах Америки”. Дитинство Остапа Вишні було нелегким, але гуморист згадував його з теплотою. Про навчання та успіхи він написав у гуморесці “Перший диктант”. Один […]...
- “Марія” Уласа Самчука – найсенсаційніший твір та перший художній донумент української літератури про голодомор Роман “Марія” – роман-спалах, роман-реквієм, роман-набат! Саме цим твором Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості україн ського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе облич чя комунізму, змалювавши у романі “Марія” жахливі картини лютого голодомору 1932-1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли писався твір, в Україні лютував голод, […]...
- Моя вчителька (роздуми над віршем А. Малишка “Вчителька”) Рідна школа. Перша вчителька. Добру пам’ять про них зберігає людина все життя. Саме перша вчителька введе маленьку дитину в казковий світ знань, вона навчить не тільки навчить читати і писати, а й бути доброю, чуйною, чесною і розуміти, що це таке – бути справжньою людиною. Теплотою і ніжністю оповитий образ учительки в поезії О. С. […]...
- “Отак і пишу…” (Життя і творчість Остапа Вишні) Життя Остапа Вишні було далеко не простим. Хоча чи було воно простим у тих історичних умовах хоч у якоїсь мислячої людини? Певно, що ні. Павло Губенко народився 1889 року на Полтавщині, родина була багатодітна і незаможна. З дитинства хлопець мріяв бути вчителем, проте після початкової школи його віддали до Київської військово-фельдшерської школи, потім він працював […]...
- Літературно-естетичні погляди Остапа Вишні І. Щоденник Остапа Вишні – визначний літературний та людський документ (“Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, – нема”, – так пи сав Остап Вишня у своєму щоденнику. Письменник звертався до долі з про ханням послати йому сили, вміння, таланту для того, щоб зумів він виклики ти своїми творами усмішку у змученого працею, печалями, […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні І. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) ІІ. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, […]...
- Сміх у творах Остапа Вишні Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям, разом із своїм веселим, дотепним, талановитим народом. Остап Вишня – Письменницьку програму сам Остап Вишня сформулював так: “Про що я, нещасний, мушу думати й писати: – “Про хуліганство, грубість, невихованість. – Про виховання лоботрясів і шалопаїв. – Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку…Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, як […]...
- Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем І. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) ІІ. Творчість […]...
- Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Творчість Остапа Вишні (1889-1956) надихалась і окрилювалась великим поняттям Народ, про що він полишив щирі свідчення у своїх щоденникових записах. “Який би я був щаслніїий – занотував гуморист, – якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно усміхнувся!” Остап Вишня – письменник-новатор, найяскравіша постать національного відродження 20-х рр. Він […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Зцілення любов’ю (життя і творчість Остапа Вишні) Остап Вишня ще за життя став легендарною особистістю. З вуст у вуста ие редавалися про нього бувальщини і небилиці. Часто-густо такі історії доходили І до самого письменника. Вишня ніколи не заперечував, тільки м’яко посміхат м у відповідь. Ще в двадцятих роках Майк Йогансен говорив, що всі українці поділяють и на дві частини. 99 % становлять […]...
- Художня своєрідність гуморески “Моя автобіографія” Остапа Вишні І. Твори автобіографічного характеру. (В Остапа Вишні є ціла низка автобіографічних оповідань: “Отак і пишу”, “Великомученик Остап Вишня”, “Все життя з Гоголем”, “Панська ялинка”-, щоденник “Думи мої, думи мої…”, який є цікавим зразком мемуарної літератури, а найкраща гумореска – “Моя автобіографія”, яку письменник написав за два дні (15-16 березня 1927 року).) ІІ. Своєрідність художнього викладу. […]...
- Моя улюблена вчителька (твір-розповідь) “До нас у школу їде цирк!” – оголосила вчителька. “А що, і звірів привезуть?” – запитав хтось із дівчаток. “Ні, звірів не буде, – посміхнулася Ольга Іванівна. – Будуть акробати, клоун і навіть фокусник”. Ми з нетерпінням чекали виступу циркових артистів, адже всі – і дорослі, і діти – люблять цирк. Нам дуже сподобалися жонглери […]...
- Відповіді до теми: творчість Остапа Вишні /. Ким у дитинстві і юності мріяв стати Павло Губенко (Остап Вишня) і чому не здійснилися ці мрії? Родина Губенків була незаможною, але батько мріяв дати освіту всім дітям У шість років Павла віддали до початкової школи, бо хлопчик рано навчився читати і не розлучався з книжкою. Павло любив навчання і просив батьків віддати його […]...
- Найвидатні творів Остапа Вишні Надзвичайно м’які й ліричні, сповнені життєствердного сміху твори принесли Остапові Вишні славу народного письменника. Починаючи з 1924 року, видавці, щоб задовольнити попит на твори Остапа Вишні, випускають щороку по десять-п’ятнадцять його книжок. Деякі з них виходять по п’ять-шість разів. А в 1929 році на Україні побачила світ рекордна кількість видань гумориста – двадцять вісім. Одначе, […]...
- Непроминуща чарівність “Мисливських усмішок” Остапа Вишні У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи “Мисливських усмішок”. Чудесні романтичні люди населяють усі “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Письменник розкриває їх думи, характери, уподобання. Кожен з них – це завершений мистецький тип, привабливий образ, що чарує нас своєю простотою, закоханістю в рідну природу, звеселяє нас своїми […]...
- Країна веселої мудрості (за творчістю Остапа Вишні) У своїй «Легенді про Остапа Вишню» Терень Масенко писав, відтворюючи слова видатного гумориста: – За правду – й смерті не боявся, І не писав тріскучих од, І все життя з біди сміявся, Як запорізький мій народ. Ці слова дуже влучно розкривають витоки оптимізму незрівнянного українського сміхотворця Павла Михайловича Губенка, який увійшов в історію вітчизняної літератури […]...
- “Моя автобіографія” Остапа Вишні Прізвище, ім’я, по-батькові, народився такого-то року, там-то, в сім’ї такій-то… І так далі: основні дати, події… Хто із нас не знайомий зі стандартною формою автобіографії. Проте оригінальний письменницький талант Павла Михайловича Губенка, зберігаючи та імітуючи окремі риси цього типового особового документа, запропонував нам дуже цікаву його версію – і вийшов блискучий художній твір. При цьому […]...
- Чим мені подобається творчість Остапа Вишні Є такі твори, знайомство з якими викликає спокусу прочитати все чи хоча б якомога більше з написаного їх автором. Саме до таких належать “усмішки” Остапа Вишні. Вони дуже нагадують портрет письменника. Може, тому, що – “усмішки”. Бо добре привітне обличчя Павла Михайловича Губенка завжди пригадується мені із фотографій осяяним незмінною мудрою півурмішкою. Про що б […]...
- Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало […]...
- Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний, […]...
- Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні В українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: “Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця”, – написав Максим Рильський; його творчість відзначається глибоким ліризмом і м’яким гумором. Мені дуже подобаються “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. У них описується чарівна природа, возвеличуються кращі людські риси характеру. Я захоплююсь майстерністю письменника, який у звичайному […]...
- Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Гумористичне зображення полювання в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розби’ раються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! “Та що мені картуз? П’ятака […]...
- Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – цс перлини в українській літературі. Поринаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на души та відлягає від серця. А вдивляючись у просте, мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, шо йому легше жилося, бо він умів у найжахливішому […]...
- Чим близькі нам українознавчі усмішки Остапа Вишні «Найвищого «гонорару», як веселий блиск в очах народу, нема», – занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна «вишнівська усмішка» хвилює читача, викликає сміх. 1926 року Вишня опублікував збірку «Українізуємось», яка користувалась великою читацькою популярністю і за три роки витримала 5 видань. Головна її тема […]...
- Любов до природи в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Доля талановитого, гордого і чесного гумориста Остапа Вишні була трагічною. Він потрапив під страшний прес сталінського беззаконня і на десять років був засланий у північні концтабори. Зберігся табірний щоденник. Ознайомлення з цим документом дає підстави стверджувати, що вижити в складних табірних умовах Остапу Вишні допомогло співчуття до людського страждання і незгасима любов до рідного краю: […]...
- Художнє багатство “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Широкознаного на Україні та за рубежем українського гумориста і сатирика, творця незвичайної “вишневої усмішки” справедливо називають майстром сміху, видатним митцем, народним письменником. Особливої любові читача зажили “Мисливські усмішки” Остапа Вишні – мабуть, єдиний у літературі випадок, коли значний за обсягом і художньою силою цикл творів гармонійно й сильно пронизаний життєрадісним гумором і почуттям патріотизму. Згадаємо […]...
- Мої роздуми над піснею А. Малишка “Вчителька” Школа і перша вчителька – це найдорожче з нашого дитинства, те, що людина проносить через життя. Я з глибокою вдячністю згадую свою першу вчительку Ніну Іванівну. Адже колись вона, усміхнена, з барвистими квітами в руках, повела нас до країни знань. Із надзвичайним терпінням вчила не тільки читати й писати, а й любити працю, шанувати батьків, […]...
- Твір на тему: – Літературно-естетичні погляди Остапа Вишні “Треба любити людину. Більше, ніж самого себе”, – писав великий гуманіст, письменник Остап Вишня. Свій народ, рідну землю Павло Михайлович любив, як сонце, як повг; У щоденнику митець з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе гою народним – і з того був щасливий, що все своє життя “хотів, щоб зробити народові щось хороше”. […]...
- Твір на тему: “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...