Художня своєрідність гуморески “Моя автобіографія” Остапа Вишні

І. Твори автобіографічного характеру. (В Остапа Вишні є ціла низка автобіогра­фічних оповідань: “Отак і пишу”, “Великомученик Остап Вишня”, “Все життя з Гоголем”, “Панська ялинка”-, щоденник “Думи мої, думи мої…”, який є ці­кавим зразком мемуарної літератури, а найкраща гумореска – “Моя автобіо­графія”, яку письменник написав за два дні (15-16 березня 1927 року).)

ІІ. Своєрідність художнього викладу. (Автор дотепно розповідає про найяскравіші моменти свого життя, про риси вдачі й світовідчування за допомогою

цікавих коментарів, із виходом на суспільні, державні й естетичні проблеми. На перший погляд, оповідач у гуморесці – це пасивний, до всього байдужий учасник по­дій. Але це лише зовні віц маскується під “простачка”, який з усім погоджуєть­ся. Насправді перед нами постає прекрасний образ людини доброї, надзвичайно талановитої й дотепної, біографія якої невіддільна від історії рідного народу.)

ІІІ. Дотепність народного жарту. (Остап Вишня використовує етюди-розділи, де розповідає про те, де і коли народився, вчився (“мати казали, що мене витяглії з колодязя, коли напували корову Оришку”), (“Вчив мене хороший

учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган… Учив він сумлінно, бо сам він був хо­дяча совість людська”), У творі кожне речення звучить, як народний дотепний жарт. Остап Вишня мимовільно “вихоплює” найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Пише проте, що найбільше врізалося в пам’ять.)

ІV. Цікаві композиційні знахідки в, гуморесці. (Характерною рисою стилю Остапи Вишні є наявність “відступів”, зокрема про “Катехізис” Філарета та інші кпи ги: “Взагалі любив я книжки з м’якими палітурками… їх рвати легше, і не пік боляче вони б’ються, як мати, було, побачить”. Використання окремих під­текстів, зокрема у розповіді про початок літературної діяльності: з того часу, як “мене переїхати” з Києва в Харків, “зробився я Остапом Вишнею…” “(“по чатку було тяжкувато, бо папір попервах був поганкуватий і чорнило не дуже добре, та й олівці часто ламались…” Із цих рядків напрошується висновок, шм велику роль у творчій роботі митця відіграють міра обдарованості, його громи дянська позиція, а часом пекельна праця.)

V. Мовне розмаїття. (Гумореска “Моя автобіографія” вражає людяністю, глибо кими і щирими почуттями. Від початку до кінця вона насичена народною ро ї мовною лексикою, розповідними інтонаціями. Здебільшого комізм ситуації V творі грунтується на контрасті.)






Життя т.шевченка-подвиг.
Художня своєрідність гуморески “Моя автобіографія” Остапа Вишні