На канікулах у селі (розповідь на основі побаченого)

Схожі твори:

1. За що я люблю свій ліцей (твір-розповідь на основі побаченого) Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та […]...
2. Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала добра і перехожі, які вперше […]...
3. Чотириногий рятівник (твір-оповідання на основі побаченого) Минулого літа я з батьками відпочивав на морі. Ми часто приходили на пляж поблизу невеличкої пристані. Хлопчикам дуже подобалося стрибати там у воду. Якось я помітив, що десь по обіді біля пристані з’являється величезний чорний собака. У нього довга шерсть, блискучі карі очі. За такої літньої спеки він відразу кидається в море й пливе ближче […]...
4. Твір-розповідь про бабусю Мою улюблену бабусю звуть Галина Миколаївна. Вона мати моєї мами. Бабусі вже шістдесят шість років, тому вона на пенсії. В минулому моя бабуся працювала бухгалтером на різних фабриках. Вона дуже розумна, добре знає математику. Іноді бабуся навіть допомагає мені вирішувати шкільні завдання. Моя бабуся середнього зросту, худорлява. Волосся у неї сиве, але вона підфарбовує його […]...
5. Випадок на морі (твір-оповідання на основі побаченого) Нарешті ми з сім’єю біля моря. Як добре, що можна цілий день відпочивати. Мама поряд і не поспішає нікуди, тато вчить мене плавати. Ми разом плануємо день, розважаємося. Дні, на жаль, летять швидко. Я вже добре вивчила місцевість, тому батьки іноді відпускали мене погратися з іншими дітьми на невеликий майданчик. Там завезли спеціально для дітей […]...
6. Твір-оповідання на основі побаченого Під час весняних канікул я люблю ходити до лісу, подихати свіжим повітрям, побачити пробудження природи від зимового сну, зняти гарні пейзажі, птахів. З собою обов’язково беру фотокамеру. Сьогодні вранці холодно і вогко, але я збираюсь на прогулянку. Напровесні під час відлиги з’являються першоцвіти. Я вирушаю до лісу на пошуки пролісків. На невеликих пагорбках, де розтанув […]...
7. Куди поспішаєш, струмочну? Твір з власного досвіду на основі побаченого Стояв спекотний липневий день. Ми гралися у дворі: хтось осідлав гойдалки, хтось – велосипед, а ми з Дмитром грали у шахи. Раптом здійнявся вітер, сонце почало меркнути. Хтось із дорослих сказав, що зараз буде дощ. І справді, невдовзі перші великі холодні краплі впали на землю, і дощ пустився щосили. Дитячий майданчик спорожнів, діти розбіглися по […]...
8. Капелюх, мітла та інші чарівні речі (твір-розповідь на основі прочитаного) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая У кожній квартирі є дзеркало, капелюх і якщо не мітла, то віник, або швабра. З деякого часу ці речі мають для мене деякий сенс, сповнений таємниць і загадок. Це відбулося після того, як я прочитала про пригоди відомого Гаррі Поттера. Саме чарівний капелюх, який опустився на голову хлопця […]...
9. Подорож по мальовничій Яремчі (Твір-розповідь на основі власних вражень) Яремчі – це мальовниче містечко в Карпатах. Я давно мріяла побувати в Яремчах, тому що читали про цей чудовий куточок України. Подорож для мене була дуже цікавою. Хоч я і чула про Карпати, але ніколи не думала, що вони такі красиві. Особливо мене вразили велетенські буки. Приваблювали своєю зеленню смереки. Вони вільно росли на пагорбах, […]...
10. Мій улюблений письменник (твір-розповідь) Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Харко­ва, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю до­глядати за свійською птицею – гусьми, курми, індиками, приношу свіжої травиці кроликам та козі Маньці. Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому […]...
11. ТВІР-РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ. 4 КЛАС ВИТИНАНКИ. На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і […]...
12. Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. […]...
13. Чи завжди потрібно казати правду? (твір-оповідання на основі почутого) Чи завжди потрібно казати правду? (твір-оповідання на основі почутого) Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого […]...
14. Золоте поле, твір-розповідь Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
15. Довженкова хата (твір-опис приміщення на основі особистих вражень у науковому стилі) На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із […]...
16. Пожежа (твір-розповідь на основі власного досвіду) У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]...
17. Український рушник (твір-розповідь) Український рушник споконвіку був символом України, як і калина, і верба, і українська пісня. Але українських народних пісень уже мало співають. На вербах, що ростуть уздовж річок, хлопчиська влаштовують “тарзанки”, з яких стрибають у воду. А рушник – це просто кусок білого полотна з вишитими на ньому птахами і квітами… Нещодавно я була на весіллі […]...
18. Як я заблукала в лісі (твір-розповідь) Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі […]...
19. Стара береза (твір-розповідь) Я живу майже в центрі міста. Правда, це не центр, яким його вважає більшість жителів, але дійсно географічний центр – так каже мій тато. І в цьому самому географічному центрі розташований наш невеликий будиночок із садом, таким само старим, як будинок. Усе в саду, як належить: дві яблуні, два вишневих дерева, одна груша, дві сливи […]...
20. Де б я волів жити – в місті чи в селі Питання, де жити, в місті чи в селі, несподівано виявилося для мене досить непростим. Я ніколи над цим не замислювався, просто жив собі з народження в місті, і все. Отже, мені видалося цікавим поміркувати над цим. Я звик до великого міста, де вирує життя, навіть уночі шумно і люди завжди кудись поспішають. Але ж багато […]...
21. День, що я не забуду (твір-розповідь) Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка (дуже цікава чорнильниця, куди вмочали ручку […]...
22. Про що розповіла бабуся. Твір розповідь Якось серед тижня до нас приїхала із села бабуся. Вона привезла із собою багато гостинців: домашньої випічки хліб (смачніше й пахучіше його на світі немає), домашнє молоко й сметану, домашні курячі яйця з оранжевими жовтками, смачні яблука й мені на зиму – теплі вязані шкарпетки. Коли приїжджає бабуся, я завжди скасовую всі справи й сиджу […]...
23. Радість моя, пісня (оповідання з обрамленням) Цю історію розповіла мені моя бабуся. Трапилось це одразу після війни. Бабуся була тоді ще молодою дівчиною і жила у невеличкому селі. У селі була школа, але під час війни її зруйнували фашисти. І ось бабусині односельці вирішили відбудувати школу, щоб першого вересня діти змогли почати навчання. Дорослим на будівництві допомагала молодь. Серед юнаків та […]...
24. Допомога, твір-розповідь Якось довелося мені спостерігати таку сцену. По перону, спираючись на палицю, повільно йшла бабуся. Видно було, що в неї хворі ноги. А тут ще й важка валіза в руках. На блідому старечому обличчі – терпіння й втома. Праворуч і ліворуч бабусю обминав потік поспішаючих, стурбованих людей. Але ось до старенької підбігла дівчинка дванадцяти – тринадцяти […]...
25. Моя бабуся (твір-опис зовнішності людини) Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. Її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло […]...
26. Мій вихідний день (твір-розповідь за власним спостереженням) Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути. По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке. Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я – вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити […]...
27. Книга – мій друг і порадник (твір-розповідь) У жодному місці я не читаю з таким задоволенням книги, як у бабусиному будинку з мансардою. Саме там, у мансарді, житловому приміщенні на горищі під схилом даху, знаходиться домашня бібліотека. Моя бабуся – вчителька і збирала свою бібліотеку довгі роки, ще будучи студенткою. Коли я приходжу в гості до бабусі і піднімаюся в мансарду, я […]...
28. Легенда про калину (твір-оповідання на основі почутого) Росте в бабусі біля її хати великий кущ калини. Хатина ніби сховалася в затінку куща – така велична й пишна виросла калина. Восени схиляє свої кетяги додолу, ніби проситься в руки: візьми мене. Я милуюся її червоними ягодами й пригадую почуте від старих людей. …Було це дуже-дуже давно, ще тоді, коли часто на широкі українські […]...
29. Помаранчеве деревце (твір-опис на основі особистих спостережень) Мені дуже подобаються кімнатні квіти. У мене їх досить багато. Я вважаю, що квіти відчувають, коли їх люблять, коли їх доглядають. Найдивовижніша прикраса моєї кімнати – помаранчеве деревце. Я хочу розповісти, як мені вдалося його виростити. Ви не повірите, але це досить просто. Кісточку помаранча потрібно замочити на ніч у блюдці з водою, а вранці […]...
30. Цікавий випадок (твір-розповідь) Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила […]...
31. Як я господарювала. Твір-розповідь Одного разу мої батьки поїхали у відрядження, і я залишилася одна на господарстві. Уранці подзвонила Наталка, моя подруга, хотіла піти зі мною в кіно. Але я відповіла, що не можу, бо маю багато роботи по дому. Добре Наталці: вона живе в комунальній квартирі в центрі міста, не має городу та худоби й майже цілий день […]...
32. Кішка Марися (твір-опис) Я жити не можу без своєї чорно-білої безпородної п’ятирічної кішки Марисі. Я випросив її у бабусі, коли вона була малюсіньким кошеням. А річ у тім, що бабуся вирішила завести собі кота і взяла в дім кошеня. Виявилося, що Марися (це потім я її так назвав) – кішка. Я старався не розчаровувати бабусю, щоб вона не […]...
33. Твір-розповідь «Є у кожної дитини матінка єдина» Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире – Свято Матері. Приходить у першу неділю березня, коли стихають лютневі віхоли, коли сонечко своїм проміннячком тільки-но починає зігрівати змерзлу землю. Все це нагадує, що настав день привітати найдорожчу людину у світі – матусю. Не треба приховувати цього дня добрих слів, не треба соромитися чистих […]...
34. Стара чашка (твір-розповідь) Коли до нас приходять гості, вони завжди дивуються, побачивши серед красивого посуду в серванті велику стару чашку. Із зазубринками, зі стертим, уже незрозумілим малюнком, вона всім нам дуже дорога. …9 травня 1945 року, в День Перемоги, все місто співало, танцювало, плакало і сміялося на нашій великій площі. З усіма раділа щасливому дню моя прабабуся. їй […]...
35. Розповідь про дятла Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому. І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього […]...
36. Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка […]...
37. Шукаю Дикого Ангела у своєму селі, на своїй вулиці (за однойменною п’єсою О. Коломійця) Із чого починається будь-який організм? З маленької клітинки. А з чого починається велика держава? З міцної сім’ї, в якій дотримуються простих, але мудрих законів, добробут якої здобуто сумлінною працею, любов і щастя в якій є обов’язковими. Саме таку модель ідеальної сім’ї створив у драматичній п’єсі “Дикий Ангел” О. Коломієць. У центрі драми постать робітника-пенсіонера Платона […]...
38. Бабуся в моїй пам’яті (твір-опис зовнішності) Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були очі! Сіро-блакитні ясні, вони завжди посміхалися […]...
39. Моя вулиця, мій мікрорайон (твір-опис місцевості на основі власних спостережень) Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і […]...
40. Наша честь – вона найголовніша у селі! (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) “…Наша честь – вона найголовніша у селі!” (духовні орієнтири в повісті Ольги Кобилянської “Земля”) 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська […]...