Радість моя, пісня (оповідання з обрамленням)

Цю історію розповіла мені моя бабуся. Трапилось це одразу після війни. Бабуся була тоді ще молодою дівчиною і жила у невеличкому селі.

У селі була школа, але під час війни її зруйнували фашисти. І ось бабусині односельці вирішили відбудувати школу, щоб першого вересня діти змогли почати навчання. Дорослим на будівництві допомагала молодь. Серед юнаків та дівчат була і моя бабуся. Техніки майже не було. Все доводилось робити руками. Працювати було важко, і люди дуже втомились.

Якось після тривалого робочого дня люди сиділи біля майже добудованої школи і мовчки дивились на власну роботу. Усі дуже втомились і хотіли відпочити хоч трохи. Раптом серед тиші почувся голос. Зазвучали перші слова знайомої всім пісні. Це була українська народна пісня “Розпрягайте, хлопці, коней”. Пісню підхопили всі і доспівали до кінця. Вона наче надала людям сили, і втоми як не бувало. Хтось запропонував попрацювати ще. Через кілька хвилин робота тривала.

З того часу ця пісня є улюбленою для моєї бабусі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Радість моя, пісня (оповідання з обрамленням)