Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя”
Нещодавно я прочитала драму І. Франка “Украдене щастя”. Це драма з сільського життя. Тема і сюжет цього твору виникли у письменника під час дослідження народної “Пісні про шандаря”. В драмі змальовується трагедія особистого життя трьох головних персонажів: Анни та Миколи Задорожних і Михайла Гурмана. Щастя було украдене у всіх трьох. Головні дії відбуваються в хаті Анни та Миколи. Перед нами із спогадів і розмов героїв постають події з їх попереднього життя.
Анна, що жила після смерті батьків з братами, які її” побивали, за наймичку
І ось Михайло заарештовує Миколу, використавши надуманий привід, аби залишитись з Анною наодинці. Вони розмовляють і приходять висновку, що їхнє щастя вкрадено і вони тепер можуть “відокрасти” його. Вони починають відкрито зустрічатись. Можна було б засудити Анну за таку її поведінку, за нехтування нею норм моралі. Але мені здається, що їх кохання хоча б частково виправдовує їх.
Анна йде на такі стосунки з Михайлом, усвідомлюючи, що вони “гріховні”, передчуваючи лихо: “Чим далі, тим гірше мені робиться”. Вона розуміє, що такі відносини не є щастям. Украдено щастя і в Миколи. Він кохає Анну, а вона прилюдно принижує його, її коханець Михайло виганяє його з хати, б’є, виганяє його гостей. Микола починає пити з горя за порушене життя. Нарешті він не витримує і сокирою вбиває Миколу, який перед смертю встигає сказати війту і людям, що сам наклав на себе руки.
Дуже шкода їх усіх, їхні загублені життя. Я розумію Анну: дуже важко жити з нелюбом, ще й з таким, котрого не поважають ні вона, ні люди – “з нього люди сміються, що хіба хто не хоче, той з нього не глузує”.
Шкода Михайла, бо його, “сина-одинака”, відправили на війну, обманом розлучили з коханою, порушили йому життя. Шкода і Миколу, бо він все життя працював на багатіїв, нарешті отримав своє невеличке господарство, одружився. І от все порушилося. Чому так сталося? Становище в суспільстві, коли гроші вирішують все – ось головний винуватець. Можна винуватити Анну за безсоромну поведінку, Миколу за нерішучість, Михайла за жорстокість. Але всі вони – жертви суспільного ладу, який, по суті, і вкрав у них щастя.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)