Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Моє відношення до Ленському

Моє відношення до Ленському

У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” представлений ще один тип парубка 20-х рр. XІX в. – юний поет-романтик Володимир Ленський. У Ленським Пушкін зобразив характер, зовсім протилежний характеру Онєгіна, відвернений і зовсім далекий дійсності. Це було, на думку В. Г. Бєлінського, зовсім нове явище. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його самі передові: шляхетні мрії про волю народу. Але, незважаючи на своє досить солідне по того часу утворення (він навчався в університеті в Німеччині,

у Геттінгені), Ленський, як теперішній романтик, не тільки зовсім не знає життя, але й не прагне довідатися її. Вивчення дійсності йому заміняє беззвітна, але непохитна віра в його романтичні ідеали: високу дружбу, вічну, ідеальну любов. Коли він у житті зустрічає протиріччя своїм ідеалам, то приходить у зневіру, у розпач і виливає свої почуття в елегійних віршах або ж, як людина незвичайно гаряч і рішучий, відразу пускається на самі необдумані дії. Так, під враженням своїх припущень, далеких від дійсності, “киплячи ворожнечею нетерплячої” до свого вчорашнього друга, Ленський стає під кулю холодного й байдужого
Онєгіна.

Мені жаль цього наївного, палкого й безрозсудного юнака, адже це шляхетний, душевно чиста людина, повний “вільнолюбних надій”, спраги праці, знань. Ленський, до того ж, талановитий поет.

Але подальше його життя, залишися він у живих, мені неясна. Він міг рівною мірою стати відомим письменником або ж помалу перетворитися в обивателя, ледачого пана, розчарованого циніка. Досить різку характеристику Ленському дає В. Г. Бєлінський. “Люди, подібні Ленському, пише критик, – при всіх їхніх незаперечних достоїнствах, негарні тим, що вони або перероджуються в доконаних філістерів, або, якщо збережуть назавжди свій первісний тип, робляться цими застарілими містиками й мрійниками, які так само неприємні, як і старі ідеальні діви, і які більше вороги всякого прогресу, ніж люди просто, без претензій, вульгарні. Словом, це тепер самі нестерпні, порожні й вульгарні люди”. Прочитавши роман, мимоволі думаєш: “Ну чому люди шляхетні, з високими вимогами до життя, тонко й сильно почувають, завжди нещасні?” Вони або гинуть, як Ленський, або продовжують жити зі спустошеною душею, без надії на щастя, як Онєгін і Тетяна. Знаходити задоволення в боротьбі заради високої мети вони не можуть по своєму вихованню й положенню, а построїть особисте життя їм заважають помилки, які вони усвідомлюють занадто пізно, щоб виправити. Сам поет показує, що у фатальних помилках винуваті не стільки самі герої, скільки середовище, що сформувало їхні характери. Це смутне втримання в ненормальності всього життєвого укладу, неможливості теперішнього щастя в існуючому суспільстві, зображеному у романі, неминуче приводить читача до думки про необхідність боротьби із кріпосницьким самодержавним ладом.

Цю боротьбу вели декабристи, сам Пушкін, а пізніше – революціонери-демократи. І роман “Євгеній Онєгін” допомагав і допомагає цій здавна, що ведеться боротьбі, кращих людей за щастя всього людства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Моє відношення до Ленського У романі Пушкіна є ще один герой – юний поет – романтик Володимир Ленський. Ленський молодий, йому всього вісімнадцять років. Він талановитий поет, лірик, переконання його найблагородніші, найпередовіші: мрії про свободу народу. Незважаючи на свою досить солідну на той час освіту (він навчався в університеті в Німеччині, у Геттінгені), Ленський, як дійсний романтик, не тільки […]...
  2. Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У своїй поезії Ахматова сперечалася з […]...
  3. Моє відношення до лірики Б. Пастернака Колись Марина Цвєтаєва в запалі полеміки викликнула: “Де людина, яка до кінця зрозуміла Пастернака?” І сама ж пояснила: “Пастернак – це “тайнопис”, “шифр”. Хіба це не попереджувальний сигнал для таких, як я, для тих, хто відправляється мандрувати по морю, назва якого “Лірика Бориса Пастернака”. Творчий шлях Пастернака складний і тернистий. Його поезія викликала суперечливі оцінки. […]...
  4. Моє відношення до Євгенія Онєгіна Дія роману “Євгеній Онєгін” розвивається в 1819- 1825 роки. Саме в цей час, насичений більшими політичними подіями в історії Росії і Європи, зложився тип людини, подібного до героя роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Характер головного героя Пушкін взяв з життя, узагальнивши риси, типові для цілого покоління молодих людей. Це люди, забезпечені працею кріпаків, що […]...
  5. Моє відношення до Чацького і Молчаліна Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У чималій галереї образів, даних у комедії, майстерно поданий і чиновницький світ, і сановне дворянство, і кріпосники-поміщики, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні і суспільні питання того часу: про […]...
  6. Моє відношення до Тетяни Ларіної Образ Тетяни, створений Пушкіним в “Євгенії Онєгіні”, має не менше значення, ніж образ Онєгіна. Пушкін намагався показати тип, здавалося б, звичайної російської дівчини, провінційної панночки, алев той же час дивовижно привабливої і поетичної. Тетяна зовсім не красуня, про що Пушкін прямо говорить: Ни красотой сестры своей, Ни свежестью ее румяной Не привлекла б она очей. […]...
  7. Відношення до революції у творчості С. А. Єсеніна (На прикладі поеми “Ганна Онєгіна”) 1. Роль революції у творчості Єсеніна. 2. Зміст поеми “Ганна Снегина” 3. Герої – антиподи: Прокл і Лабутя. 4. Ганна Снегина як символ зайвої, що вислизає краси. 5. Двоїсте відношення поета креволюции. Небо – як дзвін, Місяць – мова, Мати моя – батьківщина, Я – більшовик. А. А. Блок лавина, Що Прокотилася по всій Росії, […]...
  8. Сучасне відношення до творчості М. Горького Максим Горький визнавався: “Перш ніж почати писати, я задаю собі три питання: що хочу написати, як написати і для чого написати”. Слова гарні, але чи завжди письменник був щирий у своєму виборі? Нещодавно я довідався, що Горький вносив більші суми у партійну касу більшовиків і був одним з головних, виражаючись сучасною мовою, їхніх спонсорів. Думаю, […]...
  9. Відношення Ахматової до ліричної поеми “Дванадцять” Відношення Ахматової до цієї ліричної поеми Блоку було, очевидно двоїстим. За повідомленням Д. Е. Максимова, вона вбачала в ній чимало “зоряних арматур”, тобто безсмаку, характерного на її думку для модерністського мистецтва початку ХХ в. З іншого боку, добуток Блоку два рази згадується Ахматовій у прозаїчних матеріалах, що залишилися невикористаними, до поеми (уривки задуманого в 1959-19660 […]...
  10. Яке авторське відношення до професора Преображенському? (по повісті Собаче серце Булгакова М. А.) “Собаче серце” – сатирична повість, у якій Булгаков міркує про шляхи розвитку сучасної йому Росії. Відповідно до суспільної ситуації 20-х років XX століття в добутку діють представники інтелігенції (професор Преображенський, доктор Борменталь), радянські чиновники-функціонери (Швондер і його “соратники” по домкому) і люмпен-пролетарі (Кульок і його генетичний предок Клим Чугункин). Основна ідейна боротьба в повісті йде […]...
  11. Твір на тему: Моє відношення до Чацькому й Молчаліну Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” являє собою реалістично написану найширшу картину життя Росії після Вітчизняної війни 1812 року. У багатій галереї образів, даних у комедії, майстерно представлені й чиновницький мир, і сановне дворянство, і люди, що дотримуються передових поглядів. У комедії порушені всі гострі політичні й суспільні питання того часу: про кріпосне право, […]...
  12. Твір на тему: “Відношення Мавки і Лукаша” за драмою Л. Українки “Лісова пісня” Творчість відомої української поетеси Лесі Українки відома багатьом поколінням наших співвітчизників, не забута вона й сьогодні. Основними мотивами неперевершених творів цієї видатної письменниці було уславлення духовної гармонії людини і її краси. Як наслідок роздумів на цю тему з’явилася Мавка – головна героїня драми-феєрії “Лісова пісня”. Ця дівчина – справжня дочка природи, яка усе своє життя […]...
  13. Моє відношення до роману М. Шолохова “Піднята цілина” і його героям Переді мною стаття В. Марченко “Хліб наш насущний” (“Літературна Росія”, жовтень 1990 р.). Читаю: “Сталінська колективізація… стараннями вождів революції перетворила російського (і не тільки російського) селянина в батрака, відчуженого від землі, позбавленого традицій, мудрого збагнення селянського буття… Жодне суспільство у всій світовій історії, жодна держава не дозволяла собі розкоші так ненавидіти своє селянство, як наше…”. […]...
  14. Твір на тему: “Моє відношення до Базарова” за романом І. Тургенєва “Батьки і діти” Центральний персонаж роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” – Євген Базаров – вражає своєю яскравістю і неоднозначністю, але безумовна його особливість – глибокий трагізм. Базаров виступає в романі як носій настроїв нового покоління. Він називає себе нігілістом – заперечливим, не маючим ні в що віру. Він не визнає жодних авторитетів, стереотипів і принципів. Він […]...
  15. Мої враження від перших розділів роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін – найдорожче, що є в Росії, саме рідне і близьке для кожного з нас; нам важко говорити про нього спокійно, об’єктивно, без захвату. Творчість цього богопоета незвичайно різноманітно, як саме життя. Любов, ненависть, сенс буття, прагнення до свободи, посмертна слава, муки творчості – все це стає об’єктом поетичного дослідження. О. С. Пушкін подарував нам […]...
  16. Якби Ленського не було вбито на дуелі… (Роздуми про можливу долю героя) Дохнула буря, цвет прекрасный Увял на утренней заре, Потух огонь на алтаре!.. О. С. Пушкін У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, як і в однойменній опері П. І. Чайковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. На наших очах відбуваються дві […]...
  17. Поетична творчість І. Ф. Анненского 1. Поет Анненский: “антипатія до всього елементарного”. 2. Самітність людини й навколишнього світу. 3. Тема роздвоєності миру в поезії Анненского. 4. Пейзажна лірика 5. Творча доля. Як відомо, поезія – це відбиття думок і почуттів людини, відтворення його світосприймання. Тому, якої б літературної традиції у своїй творчості не дотримувався поет, у його добутках завжди буде […]...
  18. Життя дворянства XІX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Життя дворянства XІX століття у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роман “Євгеній Онєгін” займає провідне місце у творчості Пушкіна. Цей твір не тільки великий за обсягом, але й широко охоплює найрізноманітніші теми та характери. В. Г. Бєлінський назвав його “енциклопедією російського життя”. За ним, дійсно, можна скласти враження про епоху, вивчити життя Росії в […]...
  19. Сон Тетяни і його значення у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Сон Тетяни і його значення у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” И снится чудный сон Татьяне… О. Пушкін П’ята глава роману “Євгеній Онєгін” починається неквапливим описом настання запізнілої зими: Зимы ждала, ждала природа. Снег выпал только в январе На третье в ночь. Очима Тетяни ми бачимо “уранці побілілий двір, куртини, дахи і паркан, на склі […]...
  20. Утвердження громадської активності трудівника Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, […]...
  21. Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і […]...
  22. Поезія Бодлера: пошук, тривога, заклик і суцільна емоція Зміни, які принесло XX століття в людське життя, жорстокі й парадоксальні змінили й самі людські душі, а відтак – відобразились у творчості, в мистецтві. Шарль Бодлер привніс у літературу власне світовідчуття, новий спосіб світосприйняття. Романтична гостра тривога, сплін, туга й відчуття несправедливості, певна відраза до дійсності – дійсності жорстокої та безглуздої, – такі сурсчливі й […]...
  23. Я – українець Немає нічого милішого за рідну землю. На все багата країна: ліси, поля, мо­ря, гори, нічим її Бог не обділив. А найголовніше – це люди. Які вони! Розумні, щирі, відверті! І скільки їх! Іван Франко, Леся Українка, Тарас Шевченко… Я пи­шаюся, що народився і живу в тій самій країні, де жили і творили вони. Пиша­юся тим, […]...
  24. Ліричний початок у поезії Пушкіна Почуття самітності й щиросердечної туги, що володіло Пушкіним у перший період південного посилання, знаходить своє адекватне вираження в образі самотнього листка, що тріпотить під осіннім вітром на облетілому дереві: Так, пізнім хладом уражений, Як бури чутний зимовий свист, Один на гілці оголеної Тріпотить запізнілий аркуш! Цей зрительно відчутний образ підсилюється тонким звуковим інструментуванням, що викликає […]...
  25. Відповіді до теми: роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Назвіть головних героїв роману. Євгеній Онєгін, Татьяна Ларіна, Ленський, Ольга Ларіна та інші. 2. Як зображено у романі дворянське товариство? Дворянське товариство змальоване через показ різноманітних образів у всіх проявах життя – праця у садибах, столичні і сільські бали, театр і світ артистів, по­дорожі представників дворянства, освіта за кордоном, читання романів і таке інше. […]...
  26. Дійсна й удавана свобода (за романом М. Булгакова “Майстер і Маргарита”) У критиці існує багато припущень щодо того, що є основою роману “Майстер і Маргарита” М. Булгакова, яка ідея домінує в цьому шедеврі. Деякі вважають, що це боротьба добра і зла, світла і пітьми, інші пишуть про віру і безвір’я, істину і справедливість, треті стверджують, що це роман про любов і творчість, про свободу дійсну і […]...
  27. Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.) ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі […]...
  28. Вітмен “Я блукаю і кличу душу свою…” (за збіркою поезії В. Вітмена “Листя трави”) Творчість великого американського поета-новатора Волта Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет втілив у збірці поезій “Листя трави”. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови […]...
  29. Світ дорослих з погляду маленького хлопчика (за новелою О’Генрі “Вождь червоношкірих”) Іноді здається, що дорослі – дуже нерозумні люди. Уявіть собі: цілком самостійні та незалежні, мають змогу жити як заманеться, а чинять нелогічно. Вигадують самі для себе якісь перешкоди, заборони, закони та живуть, дотримуючись них, мовби весь час на ланцюгу, у якомусь прокрустовому ліжку. Коли стільки забороняють, втрачаєш задоволення від самого життя. Коли стільки разів казати […]...
  30. Маяковський – поет великого суспільного, соціального темпераменту Перше знайомство із творчістю Володимира Маяковського завжди проходить бурхливо, з виникненням безлічі питань, з якимось обуренням навіть. Чому? Важко знайти відповідь на це питання. Страждаючим і самотнім прийшов у російську поезію Володимир Маяковський. Активна позиція борця, зайнята поетом, вступає в непримиренне протиріччя з відчуженням людської особистості в умовах суспільства. Вільна, розкута людина виступає в поезії […]...
  31. “Не бийте журавля!” (за віршем Л. Кисельова “Земля така гаряча…”) Справжній поет – суцільний оголений нерв. Таким тонким відчуттям слова, всеобіймаючим почуттям болю був наділений і поет Л. Кисельов. Його вразили слова пісні, які він поставив епіграфом до свого вірша “Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Відштовхуючись від цих слів, автор розвиває тему невимовного болю, що бентежить душу його ліричного […]...
  32. Якби Ленського не було вбито на дуелі Роздуми про можливу долю героя Дохнула буря, цвет прекрасний Увял на утренней заре, Потух огонь на алтаре!.. О. Пушкін У романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, як і в однойменній опері П. Чайковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. Перед нашими очима […]...
  33. Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значущістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й нате, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. […]...
  34. Урбаністична тема в поезії Брюсова Перетерплює существеннейшие зміни урбаністична тема – одна із центральних у творчості Брюсова. Намітившись ще в 90-і роки, вона стає тепер соціально-конкретною. Як поет-урбаніст Брюсов відверто любується містом – його культурою, динамічністю, рухом міських юрб (“Жадібно тобою насолоджуюся”, 1899; “Сутінки”, 1906). Поет малює вигляд майбутнього міста – міста палаців “зі сталі й скла”, хмарочосів і т. […]...
  35. Гнівне засудження винуватців аварії (за поемою “Чорнобильська мадонна” І. Ф. Драча) Майже два десятиріччя минуло з того часу, як сталося те, чого ми й досі не можемо усвідомити до кінця. Страшна трагедія відбулася у чарівному поліському краї на північ від Києва, там, де спорудили Чорнобильську атомну електростанцію, найбільшу, наймогутнішу в світі. Але вибухнув “мирний атом”, розніс смертоносну радіоактивну хмару по всій планеті Ця страшна трагедія знайшла […]...
  36. “Нове життя нового прагне слова…” Життя не стоїть на місці. Людство пройшло багато етапів у своєму розвиткові: був і родоплемінний, і рабовласницький, і феодальний лад. Відповідно до змін суспільного устрою змінювалась культура, а разом з нею мистецтво, зокрема література. Зараз ми живемо у перехідну добу: перш за все, у час будування нової держави, та не тільки. Ми вперше дізнаємося про […]...
  37. Як Пушкін зобразив типовий характер Онєгіна Доречно нагадати про одну помилку, дуже давнє і дуже стійкому. Деякі читачі ототожнюють ліричного оповідача роману з самим Пушкіним. А чому б і ні? Адже той поет, і Пушкін поет. І багато що в їх симпатії і антипатії зв’язує їх. Обидва щиро захоплені театром, знають актрис, розрізняють таланти, насолоджуються поезією, вміють у природі побачити прекрасне, […]...
  38. Роман Пушкіна “Євгеній Онєгін’ “енциклопедія російського життя” Роман Пушкіна “Євгеній Онєгін” – “енциклопедія російського життя” Роман “Євгеній Онєгін” займає центральне місце в творчості Пушкіна. Це його самий великий твір, найбагатший за змістом, найпопулярніший, який мав великий вплив на долю всієї російської літератури. “Євгеній Онєгін” писався протягом семи років. За цей час багато змінювалось і в Росії, і в самому Пушкіні. Всі ці […]...
  39. “Поблажливості прошу я у вас…” (за творчістю Гійома Аполлінера) У 10-20-х роках XX століття у Франції виник сюрреалізм, становлення якого пов’язують з іменем відомого поста – Гійома Аполлінера. З юнацтва Аполлінер цікавився мистецтвом багатьох країн світу, вивчав російський та український фольклор, захоплювався історією запорізьких козаків. На початку 900-х років поет багато уваги приділяє живопису, захоплюється кубізмом, який спонукає його шукати нові форми в поезії. […]...
  40. Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності, світлої радості у віршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та І. Франка: “…цілий всесвіт їхні душі творчо поглинали – і водночас на всесвіт світили самі…” Подібне можна сказати і про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригінальний та, на жаль, майже зовсім неоцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець – таким був […]...
Моє відношення до Ленському
«
»