“Поблажливості прошу я у вас…” (за творчістю Гійома Аполлінера)

У 10-20-х роках XX століття у Франції виник сюрреалізм, становлення якого пов’язують з іменем відомого поста – Гійома Аполлінера. З юнацтва Аполлінер цікавився мистецтвом багатьох країн світу, вивчав російський та український фольклор, захоплювався історією запорізьких козаків.

На початку 900-х років поет багато уваги приділяє живопису, захоплюється кубізмом, який спонукає його шукати нові форми в поезії. Велике значення для Аполлінера мала щира дружба з видатним митцем Пабло Пікассо. Саме в цей час поет цікавився “простотою ліній”,

“загальним малюнком” твору, безпосередністю виражальних засобів, що експресивно діють на читача. Але основним внеском Аполлінера в розвиток французької літератури стало вміння об’єднати фантастичне та сатиричне, героїчне та інтимне, комічне та трагічне. Його вірші стали багатотемними, з глибоким філософським підтекстом. Своє мистецтво Аполлінер назвав сюрреалізмом, тобто “новим реалізмом”, у якому він бачив можливість інакше виразити своє сприйняття дійсності.

Гійом Аполлінер прагнув відчути життя в усіх його виявах. Він писав: “Ні, не треба шукати суму в моїй поезії, а лише саме життя,

постійну усвідомлену волю до життя”. Аполлінер намагався створити образи, які б дивували читачів своєю незвичайністю, намагався запросити читачів до емоційного розвитку геми в їхній підсвідомості. “Приголомшливий” образ мав на меті викликати реакцію “здивування, а таким чином і “діалог між поетом і людством”:

Там нові вогні н небачені барви,

Тисячі незрозумілих фантастичних явищ,

Які треба перетворити в реальність.

Французький митець любив вслухатися в бесіди і суперечки друзів, занотовував у захалявній книжці щось цікаве і потім використовував це у своїх віршах, і нині його вважають одним із творців “поеми-бесіди”, що стала цікавою особливістю французької поезії.

Смерть не дала змоги Аполлінеру вступити в боротьбу зі “старим світом”. Він назавжди залишиться в пам’яті людей співцем поезії свого часу. Його твори стали величним надбанням світової культури.

Смійтеся люди!

Чужі і близькі мені, наді мною ви смійтесь,

Тому що є багато такого, про що я сказати вам не смію.

Так багато, що ви мені самі сказати не дасте.

Поблажливості прошу я у вас.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Поблажливості прошу я у вас…” (за творчістю Гійома Аполлінера)