Філософія любові в оповіданнях Сонячний удар, Чистий понеділок Буніна І. А

Життя без ілюзій – от рецепт щастя. А. Франс У творчості Буніна можна виділити трохи головних тим, які особливо хвилювали письменника й, можна сказати, поміняли один одного. Перший період творчості Буніна був присвячений головним чином зображенню російського села, жебрачці й убогої. Всі симпатії автора в сільських оповіданнях були на боці бедних, виснажених безнадійним нестатком і голодом селян Кращим твором Буніна про село вважається повість “Село”.

Перша російська революція ( 1905-1907) глибоко потрясла письменника, змінила його життєві погляди. Починається другий етап творчості Буніна, коли письменник відходить від зображення сучасного російського життя, від її злободенних проблем і звертається до “вічного” темам – філософським міркуванням про сенс життя, про життя й смерть в оповіданнях “Брати”, “Пан із Сан-Франциско”, “Сни Чанга”. Третій етап творчості Буніна починається з еміграції з Росії (1920). Тепер самоебольшое увага письменник приділяє зображенню любові, що займає важливе місце у романі “Життя Арсеньєва” (1933) і стає головною темою

збірника “Темні алеї” (1946). Хоча “Сонячний удар” написаний в 1925 році, по ідеї й художніх прийомах він досить близький до оповідань із названого збірника.

У збірник “Темні алеї” увійшли 38 історій любові. Всі вони, як уже багато разів відзначалося в критичній літературі, побудовані по одній сюжетній схемі: зустріч героїв (чоловіка й жінки), їхнє зближення, жагуча сцена, розставання й осмислення цієї любовної історії. Критики затверджують навіть, що Бунін взагалі не придумував нових сюжетів: “Сонячний удар” нагадує “Даму із собачкою” А. П. Чехова, “Чистий понеділок” – “Дворянське гніздо” І. С. Тургенєва й т. д. В оповіданнях збірника описуються головним чином ситуації, не прикріплені до конкретного місця й часу. З текстів зрозуміло тільки, що всі події відбуваються десь у Росії до 1917 року До рідкісних винятків ставиться оповідання “Чистий понеділок”, де дія відбувається в Москві в 1912 році.

В оповіданнях Буніна про любов практично відсутня передісторія героїв. Письменника анітрошки не цікавить їх колишнє, пересічне життя. Він опускає всі звичайні біографічні подробиці: професію, соціальний статус, матеріальне становище, вік героїв – і залишає одну-дві деталей, щоб зберегти правдоподібність.

Герой “Сонячного удару” – поручик, а “Чистого понеділка” – пензенський пан (причому обоє без ім’я). А героїні оповідань відповідно – гарненька дама, що вертається додому з Анапи, і курсистка (обидві знову без ім’я). Зовнішній вигляд героїв описаний у самих загальні рисах У поручика з “Сонячного удару” звичайна сіра офіцерська особа, а дама – маленька “прекрасна незнайомка”, як вона сама себе називала. Герой “Чистого понеділка” змальований коротко: молодий і гарний неросійською красою, “сицилианец якийсь”. Героїня “Чистого понеділка” одержує більше докладний портрет, тому що закоханий оповідач ніяк не може розгадати цю дивну дівицю: у неї чорні очі й волосся, яскраві яскраво-червоні губи, бурштиновий колір особи – “у неї краса була якась індійська, перська”. Отже, для Буніна в оповіданнях про любов не важливі місце або ознаки місця дії, час або ознаки часу, зовнішній вигляд героїв, їхній соціальний стан. Вся увага письменника зосереджена на зображенні почуття любові.

Отже, всі оповідання збірника “Темні алеї” є психологічними, тому що в них описуються різноманітні почуття закоханого чоловіка. При цьому головними персонажами всіх оповідань стають жінки, за яких спостерігають чоловіка – оповідачі Таким чином, Бунін уживає два різних прийоми для зображення почуттів людини – ретельний опис для почуттів оповідача й психологічні деталі для опису переживань героїні, які оповідач може тільки вгадувати. Любов, по Буніну, – це найсильніше почуття, тому переживання героя звичайно дуже насищенни, його психологічний стан взвинченно. Гнітючу частину “Сонячного удару” становить опис переживань поручика після від’їзду “прекрасної незнайомки”: спочатку він безтурботно обмірковує нічну пригоду (явно не перше в його житті) і тільки потім раптом розуміє, що така зустріч ніколи не повториться, що це було щастя.

Сюжетна своєрідність оповідань Буніна про любов виразилося в переплетенні психологічного зображення й філософських ідей: в оповіданнях представлений погляд письменника на “вічну” тему – що є любов у житті людини? Любов, що європейська філософія протягом століть уважала прикрасою й сенсом життя, приносить, на думку Буніна, лише страждання й смуток. “У щастя завжди є присмак гіркоти, острах втратити його, майже вірне знання, що втратиш! ” – пише Бунін у своєму щоденнику Звідси треба рятівний висновок: щоб у людському житті було менше страждань, треба нічого не бажати, ні до чого не привязиваться душею, нікого не любити (такий порятунок від страждань проповідує буддизм).

Але бунинские герої в оповіданнях про любов не випливають цієї мудрості; вони закохуються й, отже, страждають, але нізащо не погоджуються відмовитися ні від цього щастя, ні від прекрасного смутку. По Буніну, прекрасна любов повинна бути скороминуща, інакше вона переродиться в нудну й вульгарну історію. Після довгого роздуму поручик з “Сонячного удару” погоджується з незнайомкою: їхня зустріч була як сонячний удар, як затьмарення, нічого подібного в їхньому житті не було; щоб зберегти це незвичайне враження, треба розстатися. Пам’ятним на все життя залишається для героя-оповідача з “Чистого понеділка” короткий, що так зненацька обірвався роман з незрозумілою курсисткою: у ніч із останнього дня масниці на Чистий понеділок він одержав доказ її любові й відразу – вічну розлуку.

Таким чином, любов робить життя бунинских героїв не тільки значніше, але й трагичнее через стислість щасливої миті, що уже ніколи не повториться В оповіданнях Буніна про любов відбивається трагічність часу, у яке жив письменник. Щастя любові виявляється для героїв дуже тендітним, його руйнують смерть, історичні катаклізми, вульгарність життя. Про це говорить героїня “Чистого понеділка”, повторюючи слова Платона Каратаева: “Щастя наше, дружок, як бредень: тягнеш – надулося, витягнешся – нічого немає”.

Виходить, погоня за щастям марна? Виходить, треба шукати мету життя в іншому? А в чому? Відповідь Буніна на це філософське питання перебуває в оповіданні “Чистий понеділок” – у відході від суєти мирського життя, у звертанні Кбогу.

Героїня оповідання має суперечливу натуру російської людини, у ній з’єдналися західний раціоналізм і східна хиткість, непослідовність. Ця суперечливість російського характеру, на думку письменника, визначає складність історичної долі Росії. В оповіданні Бунін показує, як герої напередодні світової війни й революцій визначають для себе головні життєві цінності: герой-оповідач бачить сенс життя в борошнах і щасті земної любові, а героїня – у відмові від земних страстей і в здійсненні духовного подвигу. Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що філософське осмислення життя в Буніна трагично.

Такий погляд логічно випливає з переконання письменника, що людське життя трагична споконвічно через свою швидкоплинність, примарності цілей, нерозгаданості таємниці буття. Цей філософський погляд виявився в бунинских оповіданнях про любов. Однак у бунинских оповіданнях про любов є парадокс Письменник, увлекавшийся буддизмом, знає, що для щастя необхідно відмовитися від бажань, але при цьому він з незвичайним мистецтвом малює любовні переживання, які потрясають душі героїв. Іншими словами, буддійські самообмеження приводять до протилежних результатів: Бунін ще гостріше відчуває радість буття, неповторність і велич любові в людській душі й майстерно передає цього почуття






Переказ мужній баррі 5 клас.
Філософія любові в оповіданнях Сонячний удар, Чистий понеділок Буніна І. А