Максим Рильський має великі заслуги в розвитку українського вірша
Його поезія напрочуд багата і різноманітна віршовими розмірами, ритмічним ладом, строфікою. Він мужньо і послідовно відстоював право класичних форм поезії на існування в радянській літературі. Суворі закони канонічних форм поезії, як не раз відзначав Рильський, не дають місця порожній балаканині, дисциплінують думку поета і владно велять йому зосередитись на головному образі. Своїм поетичним досвідом він переконливо довів живучість і необхідність таких форм, як сонет, октава, терцина. Рильський переніс на український грунт “онєгінську
Великий чародій слова, Максим Рильський, як алмаз, гранив мову рідного народу, закликав своїх братів по перу плекати її, “як парость виноградної лози”, Поезія Рильського, його блискучі переклади відкрили нові, безмежно широкі можливості української мови, її семантично-зображувальні нюанси, нев’янучу красу. Рильський, відзначає Л. А. Булаховський, “займає своє почесне місце не тільки як багата художня індивідуальність, але й як майстер мови, що прекрасно володіє всіма засобами
У творчості Максима Рильського – великого гранослова свого народу, говорить Д. Павличко, як у гігантській лабораторії, відбився мовний досвід усіх возз’єднаних українських земель. Для висвітлення діяльності Максима Рильського як теоретика і незрівнянного майстра перекладу вчитель знайде необхідний матеріал у розділі “Переклади поета”; Учитель може використати і відповідні місця з статті. Білецького “Творчість Максима Рильського”, на-, друкованої в шкільній хрестоматії. 0. І. Білецький відзначає великі творчі можливості Рильського-перекладача, його вміння передати рідною мовою “ущипливу іронію Вольтера (“Орлеанська діва”), прозору ясність пушкінського вірша, селянську говірку Некрасова, романтичний пафос Ростана (“Сірано де Бержерак”), різноманітну мальовничість Міцкевича”, підкреслює наполегливу працю українського поета над тим, щоб відтворити думки і почуття людей інших народів, зберегти багатство образів, особливості вірша, передати дух епохи, особливості характеру і побуту того народу, з мови якого здійснюється переклад. Основні аспекти наукової діяльності Максима Рильського були розкриті на одному з попередніх уроків. Отже, завдання вчителя – закріпити вже відоме учням, охарактеризувати Рильського як вченого надзвичайно широких інтересів, пропагандиста і популяризатора.
Багатогранна наукова діяльність поета свідчить про те, що Максим Рильський був енциклопедистом свого віку. Недарма його називають академією або цілим науково-дослідним інститутом. Ім’я Максима Рильського присвоєно Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук, який він очолював з 1942 року до кінця свого життя, школі, в якій він працював. Ім’я великого поета носить парк і вулиця в Голосієві. Життя і творчість поета висвітлені в експозиції літературно-меморіального музею, відкритого 10 липня 1968 року в голосіївському будинку, де Максим Рильський прожив останні роки свого життя (вул. Рильського, 7). Твори Максима Рильського перекладені на багато мов і зарубіжних країн. Окремі поетичні твори і публіцистичні статті Максима Рильського в дні Вітчизняної війни друкувалися в багатьох зарубіжних газетах і журналах, були зброєю в боротьбі проти фашизму. Так, вірш “Москва” 1944 року був надрукований в одній з мексіканських газет, а стаття “Народ безсмертний” – в Англії. Вірш Максима Рильського “Лист до українців в Америці” був опублікований у прогресивній американській пресі і зачитаний 1943 року на багатолюдному мітингу в Нью-Йорку.
Після війни твори Максима Рильського виходять окремими книгами в багатьох слов’янських країнах. Так, 1947 року в Празі чеською мовою вийшла книга віршів “Знак терезів”, 1960 року в Польщі – книга “Лірика”, 1963 року в Болгарії – “Вибрані вірші”. Крім того, багато віршів поета друкувалися сербською, словацькою та іншими мовами. Максим Рильський залишив народові великий дар – поезію благородного серця, світлої любові до людини, глибокого розуму. В цьому безсмертя поета.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)