“Людська комедія” Бальзака як дослідження Франції першої половини XІX ст
Чи можна відобразити в художньому творі людське життя у всіх його проявах? На мій погляд, навіть якщо хтось візьме на себе відповідальність проаналізувати всю літературу, що існує на сьогодні у світі, підтвердить, що це завдання неможливо виконати. Різні природні умови, різні особливості національної свідомості, різні способи виховання і ще безліч причин зумовлюють безкінечну багатогранність людського існування. Проте знаходились сміливці, які ставили перед собою грандіозне завдання: прослідкувати складне, неповторне, а іноді й потворне
У передмові до епопеї Бальзак писав: “Величезний розмах плану, що охоплює одночасно історію і критику суспільства, аналіз його виразок і обговорення його основ дозволяють, як мені здається, дати йому той заголовок, під яким він з’явився тепер: “Людська комедія “. За задумом Бальзака “Людська комедія ” мала складатися зі ста сорока трьох романів, які поділялися на три групи: ” Етюди про звичаї”, “Філософські етюди”, “Аналітичні етюди”.
XІX ст. було періодом переосмислення подій минулого та бурхливого розвитку в усіх сферах суспільного життя. У Франції зростали міста, розвивалась промисловість, з’являлося все більше^ більше технічних винаходів, старі технології удосконалювалися, виникали нові галузі науки. При цьому політична, науково-технічна, філософська, мистецька сфери життя виказували складні духовні та інтелектуальні пошуки, накопичували як позитивний, так і негативний досвід, проте не змогли виявити себе як цілісність. Змінювалося і ставлення людини до життя, відбувалося переосмислення життєвих цінностей.
Людина намагалася віднайти своє місце у період бурхливих змін, але не всі були спроможні витримати складні життєві випробування. Бальзак з цього приводу зазначав: “Молоді люди, не знаходячи виходу для своїх сил, кидалися не тільки в журналістику, заколоти, літературу й мистецтво, вони розтрачували їх у розгулі: так багато було соків і плодоносної сили у молодої Франції! Працьовита – ця прекрасна молодь жадала влади і розваг; артистична – вона жадала скарбів; гуляща – вона жадала збудження пристрастей за будь-яку ціну, вона намагалася сама себе творити, але політика скрізь перешкоджала їй”.
Література завжди тісно пов’язана із життям суспільства, адже і літературу не оминули кардинальні зміни. Бурхливий романтичний рух знищив багато класицистичних заборон, канонів, правил, які вважалися обов’язковими і регламентували можливі у мистецтві теми, характери, кордони між жанрами, нормами літературної мови. Поступово на арену виходить сучасна тема, викликана до життя прагненням художників осмислити свою епоху і втілити її у жанрах оповідання та роману. При цьому всі талановиті митці, наскільки б різними не були їх політичні переконання, відмовлялися вимірювати прибутками цінність людської особистості. Можемо уявити, наскільки складним було завдання поставлене Бальзаком, який вирішив бути літописцем свого часу. Природа подарувала йому надзвичайний талант. За словами Л. Толстого він умів бачити людину ти життєві явища надзвичайно глибоко і бачив тільки правду.
Письменник встиг найповніше розробити тільки першу групу творів “Етюди про звичаї”, яка, в свою чергу, ділиться на шість досить умовних підгруп: “Сцени з приватного життя”, “Сцени з провінційного життя”, “Сцени з паризького життя”, “Сцени з політичного життя”, “Сцени з воєнного життя”, “Сцени з сільського
Вступом до “Людської комедії” став роман “Шуани”, написаний ще на початку тридцятих років. Романтична історія кохання фанатично відданого королю маркіза де Монторана і шпигунки міністра поліції Фуше Марі де Верней – представників двох ворожих таборів, розвивається на широкому історичному тлі, що охоплює період контрреволюційних воєн, що точилися наприкінці французької буржуазної революції 1789-1794 років і на початку наполеонівської епохи. Характерною особливістю роману є надзвичайна докладність у змалюванні історичних подій того часу. Письменник детально описує місцевість, краєвиди Бретані, одяг і їжу селян, їхні домівки та побут. Місцевий колорит підкреслює духовну обмеженість шуанів.
Від “Шуанів” і десь до кінця 30-х років триває другий період в творчості Бальзака. У цей період письменник оволодіває реалістичним методом і створює такі твори: “Гобсек”, “Шагренева шкіра”, “Ежені Гранде”, “Батько Горіо”. Однією з провідних тем цих творів є згубний вплив золота на життя людини.
Головний герой повісті “Гобсек” – лихвар, який навіть не приховує свого поклоніння богу Золота. Він володіє грошима, і вважає, що це дає йому право втручатися в чужі життя. Він навчився стримувати свою чуттєвість і отримувати насолоду від спостереження та керування чуттєвістю інших людей. Інший герой, самотній та бідний вчений Рафаель, стає володарем чарівної шагреневої шкіри, яка виконує всі бажання свого володаря, але при цьому скорочує життя відповідно до сили бажань.
У романі “Ежені Гранде” Бальзак зображує драматизм провінційного існування. На тлі провінційного міста Сомюра він зображує скупого Гранде – людину тієї ж породи, що й Гобсек. Проте Гранде, на відміну від Гобсека, стає справжнім злочинцем, оскільки заради своєї пристрасті до золота приносить в жертву любов і життя власної доньки. А герой роману “Батько Горіо” навпаки стає жертвою пристрасті своїх доньок до золота. Він розділяє свої статки між доньками, але потім стає для них зайвим. Переживши довгу моральну агонію, муку розчарування та понівеченої батьківської любові, Горіо помирає самотнім.
До третього періоду бальзаківського реалізму належать його кращі твори: “Втрачені ілюзії”, “Розкоші і злидні куртизанок”, “Селяни” (останній роман є твором незавершеним). Характерним для “Людської комедії” є те, що ті ж самі персонажі виникають у різних творах то у вигляді головного персонажа, то другорядного на різних етапах свого життя. Він то з’являється в якомусь епізоді, то скала-дає тло або утворює атмосферу дії, то відображується у сприйнятті інших героїв. Так досягається багатобічне висвітлення персонажа, рельєфність його характеристики. Людина постає у взаємовідносинах з масою інших особистостей, із суспільством, яке має остаточний вплив.
Наприклад, одним з важливих персонажів “Людської комедії” є кримінальний злочинець, убивця і каторжник Жак Коллен на прізвисько Дури-смерть, відомий як Вотрен або абат Карлос Еррера. Прийом “персонажів, що повертаються”, винайдений Бальзаком, дає високий художньо-пізнавальний ефект.
Отже, кожен з читачів може знайти у романах Бальзака те, що його найбільше бентежить. Якщо б навіть письменник прожив сто людських життів, “Людська комедія” ніколи б не закінчилася. Але своє творче завдання Оноре де Бальзак виконав повністю, оскільки силою художнього слова утвердив найвищі людські цінності: моральність, високу духовність, добро, гуманність.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)