Лесь Курбас: філософія театру
У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова «театр» він уживав термін «театральна комуна». По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри.
Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького експресіонізму 1910-х років.
Принципами театру Курбаса були: посвячення на служіння
«Березіль» – театр люциферичного дійства, де панує несамовитість, пристрасть, безум, це театр жорстокості й смерті, театр торжества болю. Актор сам мас бути носієм пристрасних почуттів.
Курбас стирав межу між глядачем і актором. Обстоював сугестивний театр (грунтований
Дійсність повинна бути представлена в умовній формі алегорії, символів, оскільки умовна форма більш вражаюча. Життя істинне тільки тоді, коли воно с грою. Режисер впроваджував ідею перетворення, яка вимагає асоціативного мислення у глядача.
Каналами донесення художнього «послання» до глядача було не прозове слово, а танець, балет, музика, поезія, пластика й ритм. Курбас прагнув передавати рухом музичні й словесні звуки.
Схожі твори:
- Експресіоністський театр Леся Курбаса З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…» (Ю. Шерех), життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій власний театр, синтезував ритм, поєднував […]...
- Пошуки форми та змісту: театру Мейєрхольда, Брехта, Курбаса Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас (Олександр Степанович Курбас) (1887 -1942) – був засновником “Молодого театру” в Україні, що зародився в травні 1916 р. як театр-студія. Молодотеатрівці хотіли створити новий театр, який порвав […]...
- Новаторство «Епічного театру» Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й «пояснювати» свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Курбас, Куліш, Крушельницький Мистецтво як творчий феномен, а процес творення як духовний стан залежні від багатьох чинників. Від таланту, особистісної волі, працездатності, інтелектуального рівня, мистецького оточення; від конкретних фактів, загальних тенденцій, моральних і художніх стереотипів, писаних і неписаних канонів, характеру мистецьких традицій, суб’єктивного настрою; навіть від побутових особливостей, індивідуальних звичок, несподіваних і непередбачених життєвих моментів. Мистецтво і процес […]...
- Відгук на спектакль українського драматичного театру “Березіль” Мистецтво покликане дарувати людині насолоду. У цьому завжди переконуєшся, відвідуючи малу сцену Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка – “Бере – ііль”. Надовго залишаються в пам’яті спектаклі “Гроші”, “Мина Мазайло”, бо класикою стають ті твори, у яких порушуються проблеми, актуальні для різних епох. Мабуть, не стане винятком і “Любов до гробової дошки”. У наш складний, […]...
- Людина, яка викликає повагу Теплого травневого вечора молоді студійні чекають, зібравшись на свою першу репетицію свого режисера і вчителя. Його ім’я – Лесь Курбас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові. Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів – друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних театральних колективів – «Молодого театру» […]...
- Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми – драм […]...
- Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт […]...
- Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію […]...
- Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю’. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса) Твір-нарис із циклу “Митці рідного краю”. “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса) Творчість кожного справжнього митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше відбиваються суспільні ідеї, історичні події, громадські пристрасті. Але є митці особливої долі й особливого життєвого призначення. Їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і […]...
- Творчість корифеїв українського театру. Іван Карпенко-Карий І. Подвиг корифеїв. (Праця над створенням національного українського театру розпочалася фактично тоді, коли було заборонене все українське – заборонений український театр, література. Корифеї провели масштабну роботу з відбору акторів, матеріалу для репертуару, їм доводилося увесь час боротися за право на існування.) 1. Соціальні та економічні умови існування театру. (По-перше, театру кори феїв чинили усілякі бюрократичні […]...
- Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом – кохання, смерть, ненависть, […]...
- Твір на тему: Мій улюблений твір мистецтва Із всіх видів мистецтв мене найбільше вражає скульптура й архітектура. Може, на це вплинув мій батько. Він у мене архітектор. Багато архітектурних і скульптурних шедеврів я знаю по ілюстративних альбомах, які є в нас будинку. Звичайно, я хочу побачити золотоглавий Софійський собор, що в Києві, коней Клодта й Адміралтейство, що в Петербурзі, московські храм Христа […]...
- Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” (1930), “Сучасний театр – театр епічний” (1931), “Театр” розваг чи театр повчання?” (1935), “Про експериментальний театр” (1939), “Нова1 техніка акторського мистецтва” (1940) та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію […]...
- Твір мініатюра Людина, яка викликає повагу й захоплення Блідо-рожеві пелюстки каштанів припорошили тротуари київських вулиць. У тьмяному світлі газових ліхтарів ці пелюстки здавалися чарівним килимом, яким ступати дозволено лише казковому героєві, що викликає в усіх захоплення. А хіба не викликає такого захоплення той, на кого чекають теплого травневого вечора молоді студійці? Вони чекають його, зібравшись на свого першу репетицію, він їхній режисер і […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Твір на тему: “Харківський державний академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка” Одним з найстаріших театрів в Україні є Харківський державний академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка. Він заснований 31 березня 1922 в Києві. Та, як не дивно це звучить, але харківський театр імені Т. Г. Шевченко має київське коріння. Засновником театру був видатний театральний діяч, режисер, народний артист УРСР Лесь Курбас. Саме він дав першу назву […]...
- Як написати твір – оповідання про випадок з життя на тему “Відвідування театру” Нерідко вчителі дають завдання учням V-VІ класів написати твір – оповідання про випадок з життя на тему “Відвідування театру”. Нам представляється, що в цих класах ще рано пропонувати такі теми. Програма по розвитку мовлення для V – VІ класів орієнтує вчителя на навчання творам типу опису предмета або місця; тема ж “Відвідування театру” веде учня […]...
- Відгук на спектакль Харківського театру ляльок ім. Афанасьева “Попелюшка” Казка на сцені театру – це двічі казково, тому що герої оживають перед твоїми очима. Особливо, коли поруч з акторами діють ляльки. Здається, що це фея та її учень, у яких вдома розмовляють плаття та капелюшки, дійсно викликали їх сюди, на ширму лялькової сцени. Дещо втомлена від реального життя, мабуть, чимось ображена на неувагу людей, […]...
- Виникнення творів “театру абсурду” Драми “абсурдистів”, які шокували і глядачів, і критиків, нехтували драматичними канонами, застарілими театральними нормами, умовними обмеженнями. Бунт авторів “театру абсурду” – це бунт проти будь-якого регламенту, проти “здорового глузду” й нормативності. “Не мати інших меж, окрім технічних можливостей машинерії, інших норм, окрім норм моєї уяви”, говорив Е. Йонеско. Фантастика у творах абсурдиз-му змішується з реальністю […]...
- Оновлення драматургічної творчості Однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур. Велику роль в становленні нового українського театру відітрав геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов’язаний з Україною, з першими творами нової української драматургії. […]...
- “Мартин Боруля” – приклад багатогранної творчості корифея українського театру Першим поштовхом до появи професійного українського театру були п’єси Котляревського – “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” тощо. Котляревський свого часу навіть був директором Полтавського театру, якщо не помиляюся. Потім з’явилися твори Квітки-Основ’яненка, шевченківський “Назар Сто – доля”, а потім – Емський указ і Валуєвський циркуляр. 1 вистави українською мовою було заборонено, та й майже не було гідних […]...
- Мир – театр. А хто в ньому хто? Ще в часи Всесвітнього потопу Ной у свій ковчег зібрав кожної тварини по парі. Навіщо? Адже недарма ж. Виходить, кожній істоті, у тому числі й людині, є своє місце в цьому жорстокому світі, до якого він або дійде, твердо крокуючи, сам, або випливе до нього на суденці долі. У питанні про театр не можна не […]...
- Мир – театр. А ми в ньому кто Ще в часи Всесвітнього потопу Ний у свій ковчег зібрав кожної тварини по парі. Навіщо? Адже недарма ж. Виходить, кожній істоті, у тому числі й людині, уготовано своє місце в цьому жорстокому світі, до якого він або дійде, твердо крокуючи, сам, або випливе до нього на суденці долі. У питанні про театр не можна не […]...
- М. П. Старицький – “батько українського театру” М. П. Старицький – “батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для […]...
- М. П. Старицький – “батько українського театру” М. П. Старицький Народився у с. Кліщинці на Черкащині в дрібномаєтній поміщицькій родині. Рано залишився сиротою, виховувався в родині відомого композитора М. Лисєнка. Навчався в Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах. Працював у недільних школах, театральних та народознавчих гуртках. Оселившись з 1871 р. в Києві, поєднує літературну творчість з театральною діяльністю (був одним із засновників […]...
- Батько українського театру (історична драматургія Михайла Старицького) “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, […]...
- «Батько українського театру» (історична драматургія Старицького) «Батьком українського театру» назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії, В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: «Не судилось», «Ой не ходи, […]...
- Філософія бароко. Григорій Сковорода Філософською основою українського бароко стає неостоїцизм, а точніше переосмислені в християнському ключі ідеї давньоримського філософа І ст. н. е. Сенеки. Проблемою, що перебувала в центрі уваги як католицької, так і протестантської думки (янсенізм, пієтизм, “друга схоластика”) була проблема волі та благодаті. Особливо яскраво неостоїцизм виявився у Г. Сковороди (1722 – 1794 рр.) в загостренні уваги […]...
- Філософія Достоєвського Всі питання, які хвилювали письменника-гуманіста, що розгадує таємницю людини”, що потеряли цілісність, що утратили гармонію, що перебуває в розладі з дійсністю й самим собою, починають стягатися до свого центра, своєму фокусу – до ідеї “ще більш непосильної” – до ідеї Бога. Він страждає цією ідеєю. По виходу з каторги Достоєвський розповідає про свої роздуми однієї […]...
- Життєстверджуюча філософія в творчості Е. Хемінгуея Е. Хемінгуей, повість якого “Старий і море” ми вивчаємо, мав свій кодекс героїзму: “Будь дужим, навіть жорстоким, умій відповідати ударом на удар. Не чекай від когось співчуття, не нарікай на долю – мовчи, бо найнебезпечніше – показати себе невпевненим і смішним, тоді тебе зневажатимуть й перестануть боятися. Не піддавайся почуттям: краще самотність, ніж беззахисність; краще […]...
- Бунінська філософія кохання (за оповіданням «Легке дихання») Про кохання писали, мабуть, усі письменники та поети, але наскільки різними є люди, настільки різним постає це почуття у художніх творах. Видатний російський письменник Іван Бунін теж створив власну «філософію кохання». На його думку, кохання – це «темні алеї», сповнені чогось таємничого й несподіваного, це чудова мить, що часто веде до трагічного фіналу і яку […]...
- Театр, у якому своє призначення людин вибирає сам Люди – основа миру, як актори є основа будь-якого театру. Вони – реальне втілення нереальних ідей, що приходять до тих деяким зайдиголовам, що пишуть сценарії й втілюють їх на сцені. Однак будь-який, навіть самий геніальний сценарій не може від, критися миру, і жоден актор не покаже себе в ролі, якщо не буде режисера. Від режисера […]...
- “Життя – це сон” – драматична філософія в особах І. Драматичний твір Кальдерона – “це найвеличніша драматична концепція”. (І. С. Тургенев писав, що у цій драмі “…дика енергія, глибоке презирство до життя, дивовижна сміливість думки поруч із фанатизмом непереборного фанатика…”. Кальдерон створив справжній релігійно-філософський твір, але написав його у формі цікавої, фантастичної казки, у якій письменник змусив глядачів замислитися над найважливішими проблемами життя). ІІ. […]...
- Відгук на виставу “Казки джунглів’ Харківського театру ляльок ім. Афанасьева Лунає чарівна мелодія, і перед нашими очима виникає старовинна споруда – чи то залишки якогось храму, чи то тріумфальна арка, до якої наблизилися джунглі. Золотисте пір’я павлина з зеленими та синіми сердечками повільно здіймаються завісою. Починається танок. Нібито оживає сама старовинна та вічно юна Індія, красуня й чарівниця, втілення ріки, неба, джунгїіів, вікової історії та […]...
- Філософія Гегеля як теорія культури Філософія Гегеля зробила значний вплив на культуру Нового часу. Тому й почнемо з XVІІІ ст., з німецького філософа Г. В. Ф. Гегеля (1770 -1831), представника німецької класичної філософії. Саме він по-новому розглянув культуру, розум і людину. Гегель, спираючись на ідеї Просвітництва, де культуру вважали реалізацією людського розуму, розглядає культуру як реалізацію розуму, але це вже […]...
- Твір на тему: “Особливості розвитку драматургії і театру в 1920-х роках” 1917 рік назавжди розділив історію України та світу надвоє: до і після. Втім, глобальні катаклізми першої чверті XX століття – предмет дослідження не тільки історика. Так, перш за все ми повинні говорити про те, що Жовтнева революція 1917 року змінила соціально-політичну карту світу, розділивши його на два протиборчі “табори”, що на багато десятиліть Україна залишилася […]...
- Есе на тему “Моя педагогічна філософія” На особистому досвіді, я зрозуміла, що головне у відношенні з дітьми – це поважати їх так само, як себе. Школа – це установа, у якому існування правил і вимог до їхнього виконання виражено особливо яскраво. У дітей повинні бути правила, і вони повинні знати про цьому Тому у відношенні з дітьми, я намагаюся встановлювати правила, […]...
- Чи потрібні Сократ і його філософія суспільству Життя – це філософія і практика мудрості та пізнання. Як ми пізнаємо і творимо навколишню дійсність, таке і буде життя. У дискусії Сократа та Феогена, я вважаю, правий Сократ. Чому? Бо істина в тому, що наше “ми” складається з тисяч “я”, і які будуть ці “я” – таке буде “ми”. Життя – це боротьба добра […]...