Крила Костенко Ліна

А й правда, крилатим грунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.

Немає пари, то будуть хмари.

У цьому правда пташина… А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.

А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху – пір’я,

А з правди, чесноти і довір’я.

У кого – з вірності у коханні.

У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.

У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,

Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…

А крила має. А крила має!

Л. Костенко – співець людської окриленості, тобто наснаги до життя і творчості, тих рис, що визначають Людину: правдивості, щирості, щедрості, віри, надії, любові. Поезії “Чайка на крижині” та “Крила” пов’язані між собою спільною темою і складають диптих.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Крила Костенко Ліна