Крила Іван Драч
Крила
(Новорічна балада)
Через ліс – переліс, через море навкіс
Новий рік для людей подарунки ніс:
Кому – шапку смушеву,
Кому – люльку дешеву,
Кому – модерні кастети,
Кому – фотонні ракети,
Кому солі до бараболі,
Кому три снопу вітру в полі,
Кому пушок на рило,
А дядькові Кирилові – крила.
Був день як день, і раптом – непорядок,
Куфайку з-під лопаток як ножем прошило.
Пробивши вату, заряхтіли радо,
На сонці закипіли сині крила.
А в дядька у серці туга і тіні.
(Кому –
Кому – сонце з туману,
Кому – перса дівочі, кому – смерть серед ночі,
Щоб тебе доля побила,
А Кирилові, прости господі, – крила).
Жінка голосила: “Люди, як люди.
Їм доля маслом губи змастила.
Кому – валянки,
Кому – мед од простуди,
Кому – жом у господу,
А цьому гаспиду,
Прости господи, – крила?!”
Так Кирило сокиру бруском задобрив і крила обтяв об колоду.
Та коли захлинались сичі,
Насміхалися зорі з Кирила,
І пробивши сорочку вночі,
Знов кипіли пружинисті крила.
Та Кирило з сокирою жив,
На крилах навіть розжився –
Крилами
Крилами обгородився.
А ті крила розкрали поети,
Щоб їх муза була не безкрила,
На ті крила молились естети,
І снилося небо порубаним крилам.
(Кому – нові ворота,
Кому – ширшого рота,
Кому сонце в кишеню,
Кому – дулю дешеву.
Щоб тебе доля побила,
А Кирилові – не пощастить же
Отак чоловікові! – крила).
Крила натхнення, чуття краси подарувала дядькові Кирилові доля. Проте в людському буденному житті вони були непотрібні. От і застосовував Кирило крила як умів: хату обшив, обгородив. Однак недарма трапляється все на землі: крила стали у пригоді поетам.
Схожі твори:
- Портрет суспільства у “новорічній казці’ І. Драча “Крила” Поезію Івана Драча “Крила” не можна сприймати як іронічну “новорічну казку” – настільки глибинний підтекст криється за її зовні простим казковим сюжетом. Якщо замислитися над прочитаним, то зрозумієш, наскільки влучно викриває алегорія казки характер нашого суспільства. Поет окреслив його дуже своєрідно, показавши під образами-символами бажані новорічні подарунки, різноманіття матеріальних запитів наших сучасників: Новий рік дарує […]...
- Балада про соняшник Іван Драч Балада про соняшник В соняшника були руки і ноги, Було тіло, шорстке і зелене. Він бігав наввипередки з вітром, Він вилазив на грушу, і рвав у пазуху гнилиці, І купався коло млина, і лежав у піску, І стріляв горобців з рогатки. Він стрибав на одній нозі, щоб вилити з вуха воду. І раптом побачив сонце, […]...
- Чи може людина мати крила? (за поезіями “Чайка на крижині”, “Крила”) Поява поезій “Чайка на крижині” та “Крила” пов’язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, ЇЇ призначення на землі. Лірична героїня спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку: Крига буйно ломилась у відкриті […]...
- Твір на тему: “Людина нiбито не лiтає… А крила має. А крила має!” Людина сприймає птахів як в дійсності вищих істот. І в такому сприйнятті вкрай мало дивного. Птах може робити те, що людині непідвладне. Він може ось так запросто літати в небі, швидко переміщатися в просторі і добиратися з місця на місце. І зовсім не видно ще тих часів, коли людина зможе ось так з легкістю літати, […]...
- Іван Федорович Драч Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинцях Тетіївського району на Київщині. Найперший вірш семикласника Івана Драча було надруковано у районній газеті “Зміна” 8 травня 1951 року. Після закінчення середньої школи в Тетієві викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвінячого, працював інструктором райкому комсомолу. Відбув трирічну службу в армії […]...
- Драч Іван – Балада про соняшник Навчання нагадує мені намисто, бо кожну його довгу нитку супроводжують великі і малі намистинки відкриттів. Перед тим, як чомусь навчитись, ми спершу відкриваємо для себе види мистецтв та їх витвори, коштовність яких осягаємо з часом. Усе життя ми збільшуємо кількість разків намиста, а разом з ними збільшується і кількість намистинок на мотузочках. Найвідомішим і найвитонченішим […]...
- Іван Драч про роль поезії У літературному доробку Івана Драча знаходимо низку віршів, у яких поет викладає своє кредо – тобто погляди на роль і завдання художньої літератури, зокрема поезії. Так, у вірші “Балада двох” він шукає слово, сподіваючись, що в ньому “вистигла пекельна вдача, Свідома слова, як меча”. У “Триптиху про слова” поет щиро сповідує своє заповітне бажання: “Так […]...
- Крила Костенко Ліна А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. У цьому правда пташина… А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху – пір’я, А з правди, чесноти і […]...
- Балада про вузлики Іван Драч Балада про вузлики Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Кожного холодного чи голодного баба наділяла вузликом. Хто був безсовісний, той лишався безсовісним. А вона кожного […]...
- “Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…” (Іван Драч про роль мистецтва) Знайомлячись упродовж навчання у школі із поезією різних митців зарубіжної та української літератури, я сам для себе вигадав цікаву і корисну гру, яка допомагає перевірити, наскільки я зрозумів та осягнув поетичний світ того чи іншого митця. Прочитавши усі запропоновані вірші, я намагаюсь схарактеризувати творчість письменника якимось одним словом, одним епітетом. Цей епітет має бути влучним […]...
- Іван Драч Іван Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Закінчив у Тетієві середню школу й одразу почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Потім працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії. Пізніше вступив на філологічний факультет Київського університету, але навчання не закінчив, бо показав себе надто […]...
- Твір на тему: “Людські крила за творчістю Ліни Костенко” За деякими творами Ліни Костенко стає повністю очевидним те, що ця практично легендарна українська письменниця була переконана, що кожна людина має крила. Більш того, в одному зі своїх творів вона прямо пише, що людина не літає, ходить по землі, але має крила. З усього цього стає зрозуміло, що функцію крил у людини відіграє душа. Душа […]...
- Твір на тему: “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Навіть у сучасний вік глобалізації і стирання кордонів між державами для людини немає місця приємніше, ніж її земля, будинок, де вона виросла. Вся справа в тому, що людина, на відміну від суспільства в цілому, змінюється не настільки сильно – всі діти наївні, сприйнятливі, практично у кожної людини найприємніші моменти пов’язані з дитинством і дорослішанням. Це […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- «У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне» (за творчістю Рильського) Проблема щастя людини хвилювала багатьох митців. Не лишається вона поза увагою і в творчості Максима Рильського. В його збірці «Троянди й виноград» чуємо таку відповідь: у праці, яка освітлена великою силою натхнення і творчості. Ось лісник, який має велику хіть до щеплення, іде по лісу. А через рік з’являються нові пагінці на гілках дерев. Щаслива […]...
- “В мене крила, в крові – огонь, в душі – любов” (поет Олександр Олесь) Тривалий час творчість видатного українського поета Олександра Олеся була мало відомою широкому колу читачів, адже він був поетом-емігрантом. Змушений виїхати за кордон у 1919 році, Олесь так більше і не побачив рідної землі, адже там його чекали не визнання і слава, а табори і загибель. Його поезія не вкладалася в рамки вимог радянської влади до […]...
- “У щастя людського два рівних є крила…” Вітаючи один одного зі святом, з днем народження, з визначною подією, ми зичимо щастя. А що це воно таке, це щастя? Граматика говорить нам, що це абстрактна назва, отже, щастя – це щось нематеріальне, що не можна побачити очима чи відчути на дотик. Але чому ж воно таке важливе для кожної людини, чому ми живемо […]...
- Іван Багряний (Іван Павлович Лозов’ягін) Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін) народився 2 жовтій 1906 р. в селищі Куземин на Полтавщині (тепер Сумська область) у родині робітника-муляра. Навчався спочатку в церковно-приходській ІІколі в Охтирці, а з 1916 по 1918 р. у вищій початковій школі. У 14-річному віці був свідком жорстокої розправи чекістів із 92-літ-піім дідусем та дядьком, чия безневинна смерть […]...
- Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич) Ім’я І. Карпенка-Карого стоїть у першім ряду корифеїв1 українського дореволюційного театру. Активний громадсько-культурний діяч, талановитий організатор театральної спраги, він був і найвидатнішим українським драматургом другої половини XІX – початку XX ст., віддавши народу понад сорок років своєї творчої діяльності спочатку в самодіяльному, а потім у професійному театрі. Дитячі роки майбутнього артиста і драматурга І. Карпенка-Карого […]...
- І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга) І поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь (Іван Кочерга) Сонце котилося за дніпрові кручі, стомлене і припале пилом за день. Давня Софія… Дивишся і не можеш надивитися на цю пам’ятку, збудовану у ті далекі неспокійні часи, коли на Руську землю набігали печеніги, половці. Тоді вставали всі, кому дорога була рідна […]...
- Іван Богун – ватажок українського козацтва (за уривками з повісті Я. Качури “Іван Богун”) Ім’я прославленого героя визвольної війни 1648-1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна донесли до нас історичні думи та пісні. Героїчна постать Івана Богуна приваблювала багатьох українських письменників. Один із них – Яків Качура. У творі Богун змальований у трагічний для нашої країни час – майже вся Україна стогнала під ярмом шляхти. Доведений до […]...
- Міні-твір на тему: “Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої” Кожному з нас найбільше усього мила своя рідна сторона. Лише на рідній землі людина відчуває себе справжнім господарем. Лише на рідній землі людина наполегливо працює і має змогу отримати задоволення від життя. А ось на чужині людина, як правило, відчуває себе незатишно, сумує за своєю батьківщиною, за своєю домівкою, і навіть якщо живе на чужині […]...
- Іван Безталанний і Олена Премудра Платонова А. П Жила в одному селі вдовая селянка, ростила сина Івана. Безталанним виріс Іван. Намагається Іван зробити по^-доброму, як краще треба, так немає в нього удачі й розуму мало. Женити б Івана – так хто за нього безталанного піде. От якось раз дивиться Іван – іде дідок, собою старий, замшілий, і земля в’їлася йому в особу, вітром […]...
- Тобілевич Іван Карпович (Іван Карпенко-Карий) Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) народився 29 вересня 1845 р. в слободі Арсенівка біля Єлисаветграда. Батько його був збіднілим шляхтичем, мати походила з давнього козацького роду. Родина Тобілевичів дала Україні та світові не одного талановитого митця. Звідси походили Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті, Марія Заньковецька. Через десять років після народження Івана родина переїхала до Єлисаветграда. […]...
- Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XІX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: […]...
- Гетьман Іван Виговський – лицар національної ідеї у романі Юрія Мушкетика “На брата брат” Роман Юрія Мушкетика “На брата брат” розповідає про добу після смерті Богдана Хмельницького, коли гетьманом став Іван Виговський. Тривалий час ми про нього майже нічого не знали. Його доля була трагічнішою, ніж доля Мазепи. І не тому, шо Мазепа помер своєю смертю, а Виговського зрадили і він був підступно вбитий. Російська церква, щороку протягом віків […]...
- Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В, Малика “Фірман султана”) У 60-70-ті роки XVІІ століття Україна не знала людини, яка б могла зрівнятися за популярністю з Іваном Сірком. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Загальне визнання, вдячність і любов сучасників дістав Сірко за свою хоробрість, мужність, відвагу, які поєднувалися з безмежною відданістю українському народові. Ще за життя Івана Сірка про нього ходили легенди, […]...
- Захочеш і будеш! В людині, затям О. Ольжич Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить не відгадана сила – Людина, на яку чекає смерть, “смертельник”, уже готується до переходу у вічність. Автор створює образ “смертельника” як людини з крилами: Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила. Привертає увагу написання займенників, що стосуються України, з великої літери. Відомо, що такий правопис […]...
- Іван Флягін – тип російської людини Твір По повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник”. Твори Миколи Семеновича Лєскова відрізняються оригінальністю і самобутністю. У нього своя мова, стиль, своє розуміння світу, людської душі. Лєсков багато уваги приділяє психології людини у своїх добутках, але якщо інші класики намагаються зрозуміти людину у зв’язку з тим часом, у якому вона живе, то Лєсков малює своїх […]...
- Відображення історії українського козацтва в поемах Шевченка “Іван Підкова”, “Тарасова ніч” ШЕВЧЕНКО ТАРАС (1814-1861) Письменник, художник, громадський діяч. Центральна постать не тільки українського літературного процесу, а й української культури взагалі. Став культовою постаттю, своєрідним символом духовності української нації, її самосвідомості. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури та літературної мови. Збагатив літературу новими темами, ідеями, був новатором у пошуках нових художніх […]...
- Іван Франко – невеликий, але сильний чоловік Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, в лініях бороди щось енергійне, уперте, скромно одягнений, – він тихий і зовсім непомітний, поки мовчить. А заговорить – і вам стане тепло і ясно од світла його очей. Сильна, цільна натура, що гордо вийшла з житейського бою! Бачиться мені в образі бідного апостола: сидить в убогій хатині і […]...
- Гетьман Іван Мазепа у творах Дж. Байрона і О. Пушніна Образ українського гетьмана Івана Мазепи захоплював уяву багатьох письменників. Він став героєм поем двох письменників, які є геніями своїх народів. Росіянин Олександр Пушкін і англієць Джордж Байрон. Чим захопила ця людина на їхню творчу уяву? Джордж Байрон написав свою поему у 1819 році, більше, ніж через століття після Полтавської битви. Поет запозичив легенду про Мазепу […]...
- Гетьман Іван Виговський – лицар національної ідеї Роки після смерті Богдана Хмельницького в літописі України чи не найбільше позначені глибоким смутком і невимовним болем. Це були часи спустошувальних братовбивчих війн. Однак поставали справжні лицарі духу, особистості сильні й мудрі, які прагнули зробити все можливе для врятування рідної землі від внутрішнього безладдя і братовбивства. Таким був наступник Богдана Хмельницького – Іван Виговський. Саме […]...
- Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”. Присвячена Агатангемові Кримському, поема ввійшла у збірку “Із днів журби”. Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть Вишенського – тільки в одній часті моя поетична функція, бо про […]...
- Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” “Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” (Іван Карпенко-Карий) Справжнє прізвище – Іван Карпович Тобілевич. Один із засновників театру корифеїв (1882 рік). Народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Кіровоградщині. Помер 15 вересня 1907 року в Берліні. Похований у селищі Карлюжине, неподалік від хутора Надія. Іван Франко писав: ” …Він […]...
- Виїде Іван Петрович із Сосновки після пожежі або залишиться? (по повісті Пожежа Распутіна В. Г.) Розжарюю грядеши? Євангеліє від Іоанна 13:36 Іван Петрович Егоров – головний герой повести Распутіна “Пожежа”. У повісті описується, як лісозаготівники тайгового селища Сосновки целую ніч без особливого успіху борються з пожежею на складах при магазині. Пожежа, як надзвичайна подія, виявив безладдя, які панують у Сосновке: безгосподарність, злодійство, пияцтво. Пожежну машину давно розібрали на запчастині, і […]...
- Іван Франко. “Гімн”, “Чого являєшся мені у сні”, “Мойсей” Іван Якович Франко – видатний поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, учений-гуманітарій, активний громадський діяч, філософ. І. Франко був різнобічно обдарованою людиною. Усього себе він присвятив збагаченню української культури, піднесенню її до європейського рівня. Літературна діяльність І. Франка стала цілою епохою в історії українського письменства та значною мірою урізноманітнила європейську художню палітру. Літературознавчі праці […]...
- Образ Івана Підкови – козацького отамана (за поемою “Іван Підкова”) Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Т. Шевченко Увагу багатьох людей привертало славне минуле України. Не один митець присвятив свої твори тому ж феноменові Запорозької Січі. Але, на мій погляд, ніхто так поетично не оспівав “славу козацьку”, як Тарас Шевченко. У минулому рідного краю увагу Великого Кобзаря привертав […]...
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка І. І. Франко – легендарний Каменяр. (Геніальний поет, видатний прозаїк і драматург, критик, публіцист і літературознавець, фольклорист і етнограф, перекладач. Видатний громадський діяч, борець за волю народу.) ІІ. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла…” (І. Франко на родився 27 серпня 1856 року у селі Нагуєвичі у родині […]...
- Творчість корифеїв українського театру. Іван Карпенко-Карий І. Подвиг корифеїв. (Праця над створенням національного українського театру розпочалася фактично тоді, коли було заборонене все українське – заборонений український театр, література. Корифеї провели масштабну роботу з відбору акторів, матеріалу для репертуару, їм доводилося увесь час боротися за право на існування.) 1. Соціальні та економічні умови існування театру. (По-перше, театру кори феїв чинили усілякі бюрократичні […]...