Краса поетичних образів у віршах В. Сосюри

Коли я читаю вірші В. Сосюри, моє серце сповнює невимовно прекрасне відчуття. Чарівні образи один за одним виникають в уяві, дивують своєю ніжністю, поетичністю.

Вражає своїм ліризмом образ України навесні, сповнює душу ніжністю і любов’ю. “На гіллі рясному цвіт немов сніжинки”, “у росі фіалки”, “ріки у тумані” – усі ці деталі створюють прекрасну картину весняного пробудження природи.

І вже ми разом з поетом чуємо щебет птахів, милуємося синіми далями, дихаємо свіжим лісним повітрям. І вже наше серце лине птахом в

безкраю блакить і співає прекрасну пісню про чудесну українську весну, про милу Батьківщину:

… Краю, ти мій краю,

Кращого за тебе я в житті не знаю!

Кращого не знаю, далі мої сині,

Як весну стрічати на моїй Вкраїні.

Така ніжність і замилування красою природи наповнює душу, що з легкістю відчуваєш стан поета, серце якого знову “б’ється молодо і дзвінко”.

Я вважаю, що чутлива та щира лірика поета робить людину добрішою, пробуджує її кращі моральні якості, виховує естетичний смак. Мене захоплюють твори В. Сосюри.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Краса поетичних образів у віршах В. Сосюри