Короткий зміст Пригоди Гекльберри Фіна Марка Твена

Усе починається з того, що Гек вертається до доброї вдови Дуглас. Удова зустрічає його зі слізьми й називає заблудшей ягничкою – але це, звичайно, не зі зла. І знову життя по дзвінку, навіть за столом покладається спочатку щось побормотати над їжею. Хоча годують непогано, жаль тільки, кожна річ вариться окремо: чи ту справу недоїдки, коли їх перемішаєш гарненько. Особливо переводить Гека сестра вдови мисс Уотсон – стара діва в окулярах: і ноги не клади на стілець, і не позіхай, і не потягуйся, так ще лякає пеклу!

Ні, вуж краще в пеклі з Томасом Сойером, чим у раї з такою компанією Втім, людина до всього звикає, навіть до школи: учительське пороття здорово подбадривала Гека – він уже й читав, і писав потроху, і навіть вивчив таблицю множення до шістьома сім – тридцять п’ять. Якось за сніданком він перекидає сільничку, а мисс Уотсон не дозволяє йому вчасно кинути щіпку солі через плече – і Гек відразу ж виявляє на снігу в перелазу слід каблука з набитим більшими цвяхами хрестом – віднаджувати нечисту силу. Гек кидається до судді Течеру й просить забрати в нього всі його

гроші. Суддя, чуючи негарне, погоджується взяти гроші на зберігання, оформивши це як “придбання”.

И вчасно: увечері в кімнаті Гека вже сидить його папаша власною обірваною персоною. Старий пьянчуга почув, що син розбагатів, і, смертельно ображений тим, що той спить на простирадлах і вміє читати, вимагає гроші прямо до завтрашнього дня. Суддя Течер, природно, відмовляє, але новий суддя з поваги до святості сімейного вогнища стає на сторону бурлаки, що, поки суд так справа, ховає Гека у відокремленій лісовій хатині. Гек знову знаходить смак до волі від школи й миття, але, на жаль, папаша починає зловживати ціпком – вуж дуже йому не по душі американські порядки: що це за уряд і закон, які дозволяють у деяких штатах неграм голосувати, коли такий багатій, як він, повинен жити обшарпанцем!

Один раз під час приступу білої гарячки батько ледь не вбиває Гека своїм складним ножем; Гек, скориставшись його отлучкой, інсценує пограбування хатини й своє вбивство й на човнику втікає на острів Джексона, де зіштовхується із Джимом – негром мисс Уотсон, що біг, щоб вона не продала його на Південь: святенникові було не встояти перед восьмисотдолларовой купою. Вода піднімається, і в затопленому лісі на кожному поваленому дереві сидять змії, кролики й інша живність. Ріка несе всяку всячину, і якось увечері друзі виловлюють відмінний пліт, а один раз перед світанком повз них пропливає двоповерховий будинок, що нахилив, де лежить убита людина.

Джим просить Гека не дивитися йому в особу – вуж дуже страшно, – зате вони набирають масу корисних речей аж до дерев’яної ноги, що, щоправда, Джиму мала, а Геку велика. Друзі вирішують ночами спуститися на плоті долілиць, а звідти по ріці Огайо піднятися пароплавом до “вільних штатів”, де немає рабовласництва. Гек і Джим натикаються на розбитий пароплав і ледве несуть ноги від бандитської зграї, потім втрачають один одного в страшному тумані, але, на щастя, знову відшукують. Джим заздалегідь радіє й взахлеб дякує “білого джентльмена” Гека, свого рятівника: у вільних штатах він, Джим, буде працювати день і ніч, щоб викупити свою сім’ю, а не продадуть – так викрадет.

Дай негрові палець – він забере всю руку: такої низькості Гекот Джима не чекав. Ти обкрав бідну мисс Уотсон, повторює йому совість, і він вирішується донести на Джима, але в останню мить знову виручає його, склавши, що на плоті лежить його батько, що вмирає від чорної віспи: ні, видно, він, Гек, людина остаточно пропащий. На березі, розповівши жалібну історію про послідовне вимирання всіх своїх родичів на маленькій фермі в глухомані Арканзасу, Гек прийнятий у привітне сімейство Гренджер-Фордів – богатих, гарних і дуже рицарственних жителів півдня.

Один раз під час полювання новий приятель Гека Бак, приблизно його ровесник, років тринадцяти-чотирнадцяти, раптово стріляє через кущі в їхнього сусіда – молодого й гарного Гарни Шепердсона. Виявляється, років тридцять назад якийсь предок Гренджер-Фордів невідомо через що судився із представником настільки ж рицарственного роду Шепердсонов. ЩоПрограв, природно, пішов і застрелив недавно, що радів суперника, так з тих пор і тягнеться кревна ворожнеча – раз у раз кого-небудь ховають.

Навіть у загальну церкву Гренджерфорди й Шепердсони їздять із рушницями, щоб, тримаючи їх під рукою, з більшим почуттям слухати проповідь про братню любов і тому подібної скучище, а потім ще й пресерйозно дискутувати на богословські теми. Один з місцевих негрів зазиває Гека на болото подивитися на водяних змій, але, дошлепав до сухого острівця, раптово повертає назад, – і на маленькій галявинці серед плюща Гек бачить сплячого Джима! Виявляється, у ту фатальну ніч Джим порядно ушибся й відстав від Гека (окликнути його він не смів), але все-таки зумів вистежити, куди він пішов. Місцеві негри носять Джиму еду й навіть повернули йому пліт, що неподалік зачепився за корч Раптова гроза – скромниця Софія Гренджерфорд біжить, як припускають, з Гарни Шепердсоном.

Зрозуміло, лицарі кидаються в погоню – і попадають у засідку. У цей день гинуть усе чоловіка, і навіть простодушного хороброго Бака вбивають у Гека на очах. Гек поспішає ладь від цього страшного місця, але – об жах! – не знаходить ні Джима, ні плота. На щастя, Джим озивається на його лемент: він думав, що Гека “знову вбили”, і чекав останнього підтвердження.

Ні, пліт – найкращий будинок! Ріка вже розлилася до неосяжної ширини. З настанням темряви можна плисти з волі плину, опустивши ноги у воду й розмовляючи про усім на світі. Інший раз мигне вогник на плоті або на шаланді, а іноді навіть чутно, як там співають або грають на скрипці. Раз або два за ніч мимо проходить пароплав, розсипаючи із труби хмари іскор, і потім хвилі довго погойдують пліт, і нічого не чутно, крім квакання жаб Перші вогники на березі – щось начебто будильника: настав час приставати.

Якось перед зорею Гек допомагає врятуватися від погоні двом обшарпанцям – один років сімдесятьох, лисий, із сивими баками, іншого років тридцяти. Молодий по ремеслу складач, але тяжіє до сценічної діяльності, не гребуючи, втім, уроками співу, френології й географії. Старий воліє накладенням рук зціляти невиліковні хвороби, ну й молитовні збори теж по ньнього частини Раптово молодий у сумних і пишномовних вираженнях зізнається, що він законний спадкоємець герцога Брижуотерского. Він відкидає розради торкнутих його горем Гека й Джима, але готовий прийняти шанобливе звертання начебто “мілорд” або “ваша світлість”, а також різного роду дрібні послуги.

Старий надувається й небагато погодя зізнається, що він спадкоємець французької корони. Його ридання розривають серце Гека й Джима, вони починають величати його “вашу величність” і робити йому ще більш пишні почесті Герцог теж ревнує, але король пропонує йому світову: адже високе походження не заслуга, а випадковість. Гек догадується, що перед ним відспівані шахраї, але простодушного Джима в це не присвячує. Король і герцог репетирують мішанину із шекспірівських трагедій, але “арканзасские слухи” не доросли до Шекспіра, і герцог розвішує афішу: у залі суду буде поставлена захоплююча трагедія “Королівський жираф, або Царствена досконалість” – тільки три подання!

И – самими великими буквами – “жінкам і дітям вхід заборонений”. Увечері зал повнісіньким чоловіками. Король зовсім голий вибігає на сцену рачки, розмальований, як веселка, і відколює такі штуки, від яких і корова б розреготалася. Але після двох повторів подання кінчене Глядачі підхоплюються бити акторів, але якийсь ставний пан пропонує спочатку одурачить своїх знайомих, щоб самим не перетворитися в посміховище. Лише на третє подання все є з тухлими яйцями, гнилою капустою й дохлими кішками в кількості не менш шістдесятьох чотирьох штук.

Але шахраї ухитряются вшити. Вони знову без гроша вкармане. И тоді негідники за сорок доларів продають Джима простодушному фермерові Сайласу Фелпсу – разом з оголошенням, по якому нібито можна одержати двісті доларів. Гек відправляється йому на виторг, і – Америка дуже тісна країна – миссис Салли Фелпс приймає його за свого племінника Тома Сойера, якого чекають у гості. Том, Що З’явився, перехоплений Геком, видає себе за Сида.

Звільнити Джима, замкненого в сараї, нічого не коштує, але Том прагне всіляко театралізувати процедуру, щоб усе було як у самих знаменитих в’язнів – аж до анонімних листів, що попереджають про втечу. У підсумку Том одержує кулю в ногу, а Джим, що не побажав залишити пораненого, знову виявляється в ланцюгах. Тільки тоді Том розкриває, що Джим уже два місяці вільний за заповітом раскаявшейся мисс Уотсон. Заодно Гек довідається від Джима, що вбитий у плавучому будинку був його батько Геку більше ніщо не загрожує – тільки от тітка Салли має намір взяти його на виховання. Так що краще, мабуть, утекти на індійську територію






Як я уявляю подальше життя хельмера.
Короткий зміст Пригоди Гекльберри Фіна Марка Твена