Короткий зміст повести Перлина Стейнбека Д

Епіграф як би вказує на фольклорні джерела добутку й одночасно вводить читача у вибрану автором стилізовану, сказовую манеру оповідання: “У місті розповідають про одну величезну перлину – про те, як її знайшли і як її знову втратилися. Розповідають про ловця перлів Кіно і його дружині Хуане й про дитину їх Койотито. Історію цю передавали з вуст у вуста так часто, що вона вкоренилася у свідомості людей. І як у всіх історіях, розказаних і пересказаних безліч разів і запалих у людське серце, у ній є тільки гарне й дурне, тільки добро й зло, тільки

чорне й біле й ніяких півтонів. Якщо це притча, може бути, кожний зрозуміє її по-своєму й кожний побачить у ній своє власне життя. Як би те не було, у місті розповідають, що…

” Дія розгортається в маленькому селищі на березі Затоки в мексиканській частині Каліфорнії Головний герой, Кіно, бідний ловець перлів, прокидається у своїй скромній очеретяній хатині; поруч із ним його дружина Хуана й маля Койотито, що спить у ящику, підвішеному до стелі. Погодувавши дитини, Хуана знову укладає його в ящик. У цей момент, до жаху батьків, скорпіон, спустившись по мотузці, жалить хлопчика.

Кіно встигає схопити й роздавити скорпіона,

але отрута вже проникнула в тіло дитини. Хуана намагається висмоктати отруту. На лемент дитини збігаються сусіди: укус скорпіона дуже небезпечний, і Кіно несе хлопчика до гарного будинку, де живе білий доктор. Цей ” щорозжиріла, обленившийся людина” належить до раси, що “майже чотири століття била, морила голодом, і грабувала, і нехтувала одноплемінників Кіно”.

Довідавшись від слуги про прихід Кіно, доктор говорить, що не бажає лікувати “якихось індіанців” від укусів комах. У Кіно до того ж немає грошей оплатити прийом у лікаря, і слуга повідомляє його, що доктори немає будинку. Відчувши сорому, принижений Кіно вертається у свою хатину. У цей ранок Кіно разом з Хуаной виходить на берег Затоки, щоб почати лов перлів Він сідає в човен, взявши кошик, до якої прив’язана мотузка; інший її кінець прив’язаний до каменю.

Це і є його примітивне, але надійне знаряддя лову. Він направляється до перлової балки. Там на “кам’янистому дні, засіяному розламаними відкритими раковинами, фестончатие жемчужници. Це була та сама банка, що у минулі століття піднесла короля Іспанії на перше місце в Європі, банку, що давала йому гроші на ведення воєн і одягла багатими ризами не одну церкву за упокій його душі”.

Кіно починає лов: “молодість і гордість” дозволяють йому перебувати під водою більше двох мінут Він працює не поспішаючи, вибираючи самі великі раковини. Як і інші представники свого народу, він любить співати пісні. Сьогодні він співає Пісню підводного миру. Він звик любуватися його вигадливою красою.

Співає на честь перлини, на честь тої найкрасивішої, що раптом найдеться И тут йому дивно везе. Він бачить більшу раковину, що лежить одна, без родичів. Інтуїтивно він почуває, що вона містить щось особливе. Він відриває раковину від ложа й піднімається на поверхню Довго не вирішується він відкрити цю раковину.

Нарешті він розкриває її ножем. Перед ним величезна перлина, що не уступає в досконалості самому місяцю. “Вона вбирала в себе світло й немов очищала його й віддавала сріблистим випромінюванням. Вона була більша – з яйце морської чайки Вона була сама більша у світі”.

У Хуани від радості перехоплює подих. Перевівши погляд на Койотито, вона зауважує, що набряк у сина спадає, що його тільце побороло отруту. Виконаний щастя, Кіно випускає радісний клич. Тим часом селище, уподібнений живому організму, живе своїм життям.

Не встигли Кіно, Хуана й інші ловці доплентатися до очеретяних хатин, як “нерви міста напружилися й завібрували, приймаючи разючу звістку: “Кіно виловив Перлину – саму більшу у світі”. Звістка про те, що Кіно казково розбагатів, негайно міняє до нього відношення Кожний думає про те, яку вигоду він може із цього витягти. Кіно ж віддається мріянням, на що він уживе своє багатство: він обвінчається з Хуаной у церкві, купить Койотито новенький матроський костюмчик, побачить його сидячої за партою. Зрештою, головне для нього, неписьменним, подавленим нестатком і гнітом індіанця – дати синові утворення, щоб він міг “читати й писати”. А до нього в бідну хатину вже поспішає місцевий священик і просить відрахувати гроші на церкву.

Білий доктор теж є: він готовий лікувати Койотито й дає йому ліки, від якого маляті стає лише гірше. Під час другого візиту він вливає йому в рот якогось зілля, після чого справа йде на виправлення. Тим самим він демонструє свою цілющу силу, сподіваючись одержати гарну винагороду Тепер Кіно треба продати перлину, щоб розрахуватися з доктором. З раннього ранку він відправляється із цією метою в Ла-Пас, прилегле місто, до якого примикає селище ловців перли.

І ця подія стає загальним надбанням: усе з жадібністю стежать за ним. Тепер Кіно має бути зштовхнутися зі скупниками, що діють спільно, як “єдиний однорукий скупник”, ціль якого обдурити, максимально збити ціну, одержати якнайбільше прибутки. Одну за іншою обходить Кіно їхньої контори, де йому пропонують зовсім малу ціну за його скарб і до того ж намагаються довести, що перлина не настільки доконана.

І Кіно й Хуана почувають, як навколо них починає згущатися атмосфера напруженості; вони немов вступили в нову незвідану смугу існування, зовсім для них незвичну. Починається цілеспрямоване полювання за них перлиною Уночі в хатині Кіно відчуває поруч із собою чийсь легкий рух. Хтось проникнув у його житло. Хуана бачить на особі чоловіка рану.

Хто це зробив, невідомо. Хуана говорить чоловікові, що їй страшно, що перлина – “недобра”, що її потрібно знищити, поки вона не знищила їх самих, пропонує кинути неї в море. Але Кіно рішуче заперечує “Я не здамся, – наполягає він. – Я здолаю.

Ми не упустимо свого щастя”. Завтра з першими променями сонця вони рушать у дорогу. Вони знову лягають спати. Тоді Хуана вирішує одна йти до берега й викинути перлину в море. Помітивши це, Кіно спрямовується слідом за нею, охоплений злістю У цей час якісь люди, що сховалися в очереті, кидаються на нього, починають його обшукувати.

У сутичці з Кіно, що нападали, убиває ножем одного з них. Інші тікають. Але перлину їм не вдалося відняти. Подбежавшая Хуана знайшла неї, що випала з рук Кіно, на стежці Кіно велить їй скоріше бігти в хатину, захопити Койотито й трошки кукурудзи, щоб на човні врятуватися від ворогів.

Але з’ясовується, що в човні, добре просмоленої, його головному багатстві, пробите дно. Вороги й тут постаралися принести йому непоправний збиток. Він поспішає додому й бачить, що його хатина охоплена полум’ям.

Із дружиною й дитиною Кіно ховається в хатині Хуана Томаса Все селище вирує, обговорюючи пожежу й зникнення сім’ї Кіно. Уночі із дружиною й малям він таємно залишає селище. Охоплені страхом, замітаючи сліди, крізь вітер, прикривши особи, вони рухаються швидким кроком.

Ніхто їх не бачить У Хуани за плечима мішечок з убогою їжею, на руках Койотито. Нарешті вони вступають у безлюдну, пустельну місцевість, починають підніматися в гори. І отут Кіно зауважує вдалині людей: двох піших і вершника. Це їхні переслідувачі: горці-шукача по самих дрібних прикметах здатні виявити, як і куди рухається людина. Охоплені страхом, утікачі продовжують шлях Але й переслідувачі впевнено рухаються по сліду.

Сонце починає стосуватися зубців гранітних гір, і Кіно направляється до розпадини, де під скелею струмочок утворив невеликий бочажок. Змучені спрагою, Кіно й Хуана нарешті, угамовують її, а мати вмиває маляти. Уклавши Койотито, Кіно з висоти спостерігає, як переслідувачі досягли бочажка, залишивши коня десь унизу, і зупинилися на нічліг. Двоє слідопитів лягають спати, третій із гвинтівкою сторожить. Кіно вирішує розправитися з ними.

Нечутно спускається він з вершини, озброївшись ножем У цей момент починає плакати Койотито. Двоеследопитов починають це обговорювати. Вони думають, що це завивання койота, і вирішують його “заспокоїти”.

І в той самий момент, коли один зі слідопитів стріляє в напрямку печери, Кіно стрімко кидається на нього, його ніж устромлюється ворогові в шию. І в цей момент наГоре з печери лунає несамовитий лемент Хуани. Убито маленький Койотито.

…Усе в Ла-Пасі пам’ятають їх повернення Вони йдуть охоплені горем, судорожним кроком, немов мистецьки зроблені дерев’яні ляльки, ідуть у своє селище, до чорного квадрата, що колись було їхнім житлом. Потім направляються до Затоки. Вони ні на кого не дивляться, навіть на свій пробитий човен.

Кіно тримає в руці перлину. Вона своєрідне дзеркало що відбувається. Багато чого в ній відбивається И сама вона міняється. Її поверхня – сіра, горбиста. Вона – страшна, як злоякісна пухлина.

За спиною Кіно коштує Хуана, тримаючи в руці свій страшний вузлик з тільцем мертвого сина И Кіно шпурляє перлину в море. Довго коштують поруч Кіно й Хуана, не зводять очей з того місця, де зникла перлина. Заключні рядки повести такі: “…Перлина торкнулася прекрасної зеленої води й пішла до дна водорості, ЩоПогойдуються, кликали, вабили її до себе. На ній грали прекрасні зелені відблиски.






Мій улюблений герой шерлок холмс.
Короткий зміст повести Перлина Стейнбека Д