Кобилянська Ольга Юліанівна

Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. в містечку Гура-Гумора на окраїні Австро-Угорської імперії (тепер Румунія). Родичі О. Кобилянської прийшли на Буковину з Галичини. Батько її був дрібним урядовцем.

П’ятеро синів Кобилянських вчилися в гімназії, дівчат же готу­вали до сімейного життя. Тому Ольга закінчила всього чотири класи народної школи, однак багато займалася самоосвітою, розвивалася під впливом батьків, особливо старшого брата Максиміліана. Знахо­дила підтримку у своїх подруг – Софії Окуневської та Августи Кохановської.

Софія згодом отримала вищу медичну освіту, підтвердив­ши ті ідеали, якими жили дівчата.

Подальшому культурному розвиткові сприяв переїзд до Чернівців, де у О. Кобилянської налагодився зв’язок з періодични­ми виданнями – журналами “Зоря”, “Народ”, газетою “Букови­на”, а також спілкування з І. Франком та М. Павликом.

В ранній період творчості (1880-1887) були написані оповідання “Гортенза, або Картина з життя однієї дівчини”, “Доля чи воля?”, “Видиво”, “Людина з народу”, повість “Вона вийшла заміж” (у другій редакції – “Людина”).

Ранні твори засвідчують, що

письменниця, поступово переборю­ючи вплив сентименталізму, розширює свої літературні обрії. У ба­гатьох творах вона порушує проблеми, пов’язані з бажанням жінки жити повнокровним життям, самостійно вирішувати свою долю. О. Кобилянська разом з Н. Кобринською, Є. Ярошинською, М. Рошкевич зачинала жіночий рух в Україні.

Однією з перших письменниця зобразила жінок-інтелігенток, що прагнуть вирватись із міщанського середовища, мають високі гро­мадянські ідеали.

Протягом 1888-1895 рр. вона пише повість “Царівна” спочатку німецькою мовою, потім – українською.

Популярною серед читачів є повість “У неділю рано зілля ко­пала”, у якій втілилася народнопоетична стихія, мелодії Букови­ни, природи, міфологічного світобачення.

В житті Ольги Кобилянської вистачало страждання: важка хворо­ба, переслідування румунською буржуазною владою, фашистами. Але її прагнення перетворювати світ надихало її на написання пре­красних творів.

Померла О. Кобилянська 21 березня 1942 р. в часи окупації Буко­вини фашистами, які збиралися учинити над нею розправу.

Письменниця виявила високу художню майстерність і в малих оповіданнях, і в широких повістевих формах.






Сімейне щастя в родині хельмерів не склалося.
Кобилянська Ольга Юліанівна