“Картина з життя Буковини” О. Кобилянська

У повісті “Картина з життя Буковини” (1885) О. Кобилянська виразно демократизує свою героїню, але позбавляє її вищих духовних інтересів, що були притаманні Гортензі та Ядвізі. Життя сироти Агнеси, прийомної дочки нотаріуса, проходить безрадісно. Воно сповнене важкої праці й зневаги з боку обмежених і самовдоволених названих батьків, а потім – матеріальної нужди, невдач у родинному житті, викликаних аморальною поведінкою її легковажного чоловіка, прикажчика Павла. Тут уникнуто щасливої кінцівки, автобіографічних моментів, так характерних

для “Гортензи” і “Долі чи волі”. У повісті помітне тяжіння авторки до реалістичного зображення життя, до сатиричного змалювання негативних образів. Якщо до Агнеси попри співчуття авторка ставиться з іронічною посмішкою через її забобонність, невибагливість у виборі чоловіка, то до містечкових “інтелігентів” вона виявляє одверту зневагу. Письменниця їдко висміює різного роду “патріотиків”, в тому числі й попівство, для яких у культурі має цінність тільки те, що “своє”, “питоме”; тупість “вищого” містечкового світу, шовінізм політиків-урядовців тощо. Повість “Картина з життя Буковини” свідчить про значні зміни у світогляді авторки. Однак справжній перелом у її творчості зв’язаний з роботою над повістю “Людина”.






Нагідки твір.
“Картина з життя Буковини” О. Кобилянська