Кайдашизм – це явище соціальне чи моральне?

Кайдаші безсмертні. Минають роки, десятиліття… Вже більше ста років, як вийшли ці персонажі з-під пера талановитого українського майстра художнього слова І. С. Нечуй-Левицького і помандрували світом.

Епоха змінює епоху, з’являються нові наукові відкриття, оновлюється навколишній світ, а вони – Кайдаші – такі ж, к і тоді, в добу пореформеної дійсності 70-х років XIX століття. Нібито тільки-тільки вийшли до нас із чепурної просторої хати, що в селі Семигори завжди славилися сварками, бійками, гризнею, дріб’язковістю між членами родини.

І сьогодні то тут, то там невістки не хочуть коритися свекрухам, а свекрухи в свою чергу щодень і щогодини бажають повчати невісток. Так само, як і тоді, пропивши зароблені тяжкою працею гроші, батьки сімейств повертаються додому в досить непристойному вигляді. І так же пліткують про дівчат молоді парубки…

І сваряться батьки з дітьми… Але ж це не ХІХ-й, а ХХІ-й вік! Лайлива мова, грубі викрики лунають не з убогих хат, а з престижних котеджів, де аж ніяк не панують злидні, де не потрібно битися за «твоє» і «моє», бо всього вдосталь,

немає майнової нерівності, немає соціальних проблем.

Виникає питання щодо причин, які породжують таке явище, як кайдашизм. Я вважаю, що цьому є одне пояснення: бездуховність. Саме вона породжує такі потворні прояви характеру, як небажання зрозуміти одне одного, нетерпимість до чужих вад, жорстокість, корисливість, дріб’язковість, заздрість, почуття зверхньості, амбіційність, конфліктність.

Слово духовність споріднене із словами дух, душа, душевність. Людина мусить пам’ятати Боже вчення про спасіння душі, прислухатися до голосу свого сумління, жити за Господніми заповідями, плекати в собі кращі моральні якості, і тоді такому явищу, як кайдашизм, не буде місця в нашому житті.






Твір роздум сімейне щастя в родині хельмерів.
Кайдашизм – це явище соціальне чи моральне?