Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті «Кайдашева сім’я»

Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само […]

Урок етики для сучасників і нащадків (за романом «Князь Єремія Вишневецький»)

Історія України для Нечуя-Левицького лишалася невичерпним джерелом роздумів і творчих пошуків, він вважав конче необхідним розвивати національну самосвідомість, був переконаний, що саме художні твори на тему історичного минулого здатні викликати живу зацікавленість широких верств українського народу до свого минулого. Однак, […]

Художня майстерність повісті «Кайдашева сім’я»

Більше ніж століття відділяє нас від часу написання I. Нечуєм-Ле-вицьким повісті «Кайдашева сім’я», але життя героїв, їхні вчинки і поведінка хвилюють нас і зараз. У чому ж секрет такого довголіття літературного твору? Мені здається, найперше, у художній майстерності автора. I. […]

Образи селян у повісті «Кайдашева сім’я»

Багато майстрів слова є в українській літературі. І одним із них виступає творець української побутової повісті Іван Нечуй-Левицький. Як яскраво описує він українську природу, українське село і людей, які мешкають у цьому селі. У повісті «Кайдашева сім’я» автор так майстерно […]

На шляху до безчестя і безслав’я (за романом «Князь Єремія Вишневецький»)

Урочисте слово «патріот». А кого ним називають? Які моральні якості людини-патріота? Ці питання останнім часом викликають у нашому суспільстві суперечки, дискусії. Але, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що в одному різних поглядів не буде: патріотом ніколи не назвуть зрадника. І […]

Кайдаші – типові представники українського селянства пореформеного періоду

Люблячи свій народ, співчуваючи його тяжкій долі, видатний український письменник I. Нечуй-Левицький вважав своїм обов’язком говорити йому правду, будити від тяжкого сну й апатії, які були викликані довгими роками кріпосницького гніту та злиднями. I правда ще висловлена у такій досконалій […]

Едипів комплекс у творчості Нечуя-Левицького

Характер і світобачення Левицького сформувалися ще в дитинстві. Переконання письменника безперечно впливали на творення персонажів його творів. Щоб збагнути основні причини поведінки героїв, яких письменник «виліпив» з розмаїття власного душевного життя, варто вивчати його життєвий шлях. У автобіографії письменник подав […]

Бездуховність та егоїзм як домінанта родинної трагедії в повісті «Кайдашева сім’я»

З великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша. Батько був добрим стельмахом і прожив довге і тяжке трудове життя. Своєю власною працею він стягся на […]

Характеристика Петра Джері

У своїй повісті І. С. Нечуй-Левицький змальовує портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – високий і виснажений тяжкою працею кріпак. Потріскані руки, обличчя, вкрите павутинням зморщок, покручені пальці на руках свідчили про те, що пан Бжозовський витягав […]

Образ Миколи Джері як втілення духовної сили українського

Час кріпацтва був для України важким і ганебним періодом її історії, увінчаної славним минулим. Волелюбний, працьовитий і талановитий народ страждав від гноблення, приниження, знущань та злиднів. Знедоленому існуванню своїх співвітчизників-кріпаків присвятили найкращі твори видатні українські письменники, серед яких ім’я І. […]

Мотиваційні чинники поведінки Марусі Кайдашихи

Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго […]

Роздуми про Нечуя-Левицького

Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний […]

Образ Воздвиженського у романі «Хмари»

Відсутність авторської симпатії до образу Воздвиженського відчувається уже в його портреті. Він один «вищий від усіх цілою головою» був «поводатарем» тульських студентів – «…великий, як обеліск», рум’яний, його «повні щоки були здорові якось по-сільському». Він мав «жилаві руки, кремезні плечі […]

Невмирущий образ селянина-бунтаря (за повістю «Микола Джеря»)

І.С. Нечуй-Левицький у повісті «Микола Джеря» розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов […]

Крах життєвої концепції Дашковича з роману «Хмари»

Ще в студентські роки Дашкович позитивно вирізняється на фоні своїх товаришів по навчанню. Його портрет виказує особливу симпатію письменника до свого героя: «Дашкович був чистий черкасець: високий, рівний, з дужими плечима, з козацькими грудьми, з розкішним темним волоссям на голові. […]

Страница 1 из 3123