Історія – мій улюблений предмет
Твір-міркування. Історія – це наука про минуле. Вірніше, про те, як минуле впливає на сьогодення. Слово “історія” у перекладі із грецького означає “дослідження, або оповідання про минуле”. Уроки історії в нашій школі проходять дуже цікаво. Ми не тільки слухаємо оповідання вчителя, але й користуємося барвистими наочними приладдя, дивимося навчальні фільми, навіть пробуємо становити комп’ютерні програми на історичну тематику. Наприклад, у минулій чверті за допомогою вчителя історії й учителі інформатики ми працювали над програмою
Наш учитель історії співробітничає зі своїми колегами. Недавно проводився вечір по історії російської літератури, у якому взяли участь учні п’ятих класів. Учитель історії й учитель російської мови й літератури багато й цікаво розповідали про відомих письменників і поетів минулого. Ми довідалися також, яку одяг тоді носили, яким транспортом користувалися, як розподіляли час між роботою й відпочинком. А сам цікавим було оповідання про епоху Пушкіна й історичних подій, які тоді відбувалися. Події сьогоднішнього дня стануть надбанням історії вже завтра. Вони ввійдуть
Твір-замітка в газету. Хтось може сказати: так ще рано про це замислюватися, багато чого ще зміниться, багато про що ще можна помріяти. Я не згодний із цим.
Вибираючи професію, людина планує все своє наступне життя. Звичайно, професію можна перемінити, але це часто пов’язане із втратою часу, стресом, життєвими безладдями. Куди краще, коли улюблена професія обрана й освоєна раз і назавжди. Людина, що повністю віддає себе їй, може розраховувати на матеріальну стабільність і успіх у житті. Сучасне суспільство змінило свої вимоги до працюючого, незалежно від його професії. Якщо яких-небудь двадцять років тому досить було просто відвідувати своє робоче місце, виконуючи не занадто обтяжні обов’язки, то сьогодні всі по-іншому. Необхідно проявляти не тільки професіоналізм, дисциплінованість і акуратність, але й уміння чітко й швидко реагувати на зміну ситуації, прораховувати можливі варіанти дій і багато чого іншого. Тут величезну допомогу робить володіння персональним комп’ютером: практично кожному, хто хоче досягти успіху в професійній сфері, необхідне знання начатков інформатики. Вибираючи свою майбутню професію, потрібно пам’ятати й про це. Але не тільки діловитість і професіоналізм роблять працівника коштовним і потрібним. Важливі ще й людські якості: коммуникабельность, увічливість, доброта, милосердя. Людина, наділена цими якостями, не ризикує втратити себе в потоці щоденних ділових обов’язків, втратити свою індивідуальність, неповторність. Адже робота – це не тягар, а лише обов’язок сучасної людини. І, вибираючи майбутню професію, потрібно твердо пам’ятати: помилка тут небажана.
Екскурсія в краєзнавчий музей ( твір-замітка в газету). Краєзнавчий музей – місце, де зустрічаються сьогодення й минуле. Коли проходиш по його залах, то почуваєш, як дух збіглих часів наповнює тебе. Тут можна робити замітки, годинниками розглядати дивні експонати, а можна просто мріяти, уявляючи себе те скіфом, то солдатом Північної війни, то бійцем, що водружає прапор над рейхстагом. Екскурсія в краєзнавчому музеї починається з доісторичних експонатів. Це знаряддя праці первісної людини, твору найдавнішого мистецтва, зброя й багато чого іншого. Проходячи по залах музею, можна побачити, як удосконалювалася людина, стаючи більше вмілим, митецьким, утвореним. Наші далекі предки були великими майстрами, могутніми воїнами, талановитими зодчими. Випробовуєш гордість за них, що жили багато століть назад і вміли облаштовувати свій побут з такою старанністю й вправністю. Великий інтерес представляє постійно діюча експозиція “Друга світова війна”. Тут можна побачити те, до чого, здається, не повинне було прагнути людство: знаряддя, призначені для масового вбивства. Друга світова була, по визначенню істориків, індустріальною війною: в убивчий вир були утягнені не тільки народи, але й всі матеріально-технічні ресурси країн-учасниць. Наприкінці експозиції можна побачити експонати, що розповідають про перемогу в Другій світовій війні, що одержали війська Радянського Союзу, США, Великобританії й Франції. Сучасні експозиції радують око. У всьому своєму різноманітті представлені шедеври народних ремесел, роботи фотохудожників, скульпторів, живописців – всіх тих, кого повною мірою можна назвати творцями історії. Принаймні, тієї її частини, що не пов’язана з насильством і смертю.