“І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”‘

Схожі твори:

1. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко) І. Послання “І мертвим, і живим…” – духовний заповіт українцям. ІІ. Засудження псевдопатріотизму. 1. Висміювання плазування перед іноземщиною. (Т. Шевченко засуджує людей, які їздили за кордон і привезли лише великих слів велику силу, які цураються всього вітчизняного, низько схиляючись перед іноземним.) 2. Викриття панів-лібералів. (У них слова розходяться з ділом. Ці пани пруться в німецькі […]...
2. «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…» Національний геній українського народу Т.Г. Шевченко зробив великий, можна сказати, неоціненний внесок у духовну скарбницю людства. Ставши символом своєї епохи, він вивів українську мову на світовий рівень. Ми щиро захоплюємося постаттю великого Кобзаря, його громадською принциповістю і моральною чистотою, почуттям соціальної і національної справедливості, прозрінням думки та високістю духу. Незабутнім для всього світу на всі […]...
3. Твір на тему: “…Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…” В найважчі моменти в житті українського народу, в житті нашої держави, коли могутні, деспотично-жорстокі імперії розділили Україну між собою й методично знищували нашу волю, звичаї, дух народний та прагнули за будь-яку ціну стерти нашу націю з лиця землі, з’явився Шевченко. Його поезія стала натхненням для всіх тих українців, що не могли звестись із колін, усіх […]...
4. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. (Тарас Шевченко) Хто із нас не читав ці рядки Тараса Шевченка у шкільному віці? Хто не повторював їх, ставши дорослою людиною? А взяті ці слова з палкого Шевченкового “посланія” “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…”. Окрім того, поет ставить питання про взаємовідносини інтелігенції і народу. Основне спрямування твору – викриття кріпосництва і лібералізму. Серед української […]...
5. Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (за творами Тараса Шевченка) Кріпак за походженням, Шевченко все життя прагне до знань. Різних вчителів посилала йому доля на життєвих шляхах (від школи п’янички-дяка до Академії Мистецтв). Ще в дитинстві, ледве опанувавши грамоту, він захоплюється творами Сковороди: …куплю паперу аркуш, і зроблю маленьку книжечку; хрестами та візерунками з квітками кругом листочки обведу і списую Сковороду. А потім були друзі-вчителі: […]...
6. “Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого пе цурайтесь…” голос Кобзаря У славнозвісному посланні “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…” Шевченко звертається до національної інтелігенції, ліберального панства із закликом учитися, освідчуватися. Поет прагне, з одного боку, висміяти, осудити жорстоке ставлення до кріпаків, з другого – вплинути на певні кола українського ліберального дворянства та інтелігенцію. Якщо ви прочитаєте твір, то побачите, що Шевченко розроблює в […]...
7. Твір на тему: “Учітесь, читайте, і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь” Тарас Шевченко мав багато ідей, які ефективно викладав на сторінках своїх творів. Як правило, всі вважають цього великого українського письменника, етнографа і громадського діяча виключно національно орієнтованим, але це не зовсім вірно, оскільки деякі його висловлювання дають зрозуміти, що він зовсім не відмовлявся і не намагався закликати своїх читачів любити виключно одне українське. Хоча, звичайно, […]...
8. Твір на тему: “Учитесь, читайте, чужому навчайтесь и свого не цурайтесь” “Хто матір забуває, Того бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають”. Видатний український поет Тарас Григорович Шевченко усе своє життя дуже переживав трагічне становище свого народу і чіткіше за інших бачив неправду та зло, що панували у той час. Все це Великий Кобзар дуже відчував тонкою душею митця, але нічим не міг цьому […]...
9. “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” (за поемою Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Рядки “Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…” – духо­вний заповіт українцям. Ці рядки з відомого послання “І мертвим, і живим…” звер­нені до тогочасної інтелігенції. Шевченко добре знав, що більшість української інтелігенції відійшла від своєї мови і культури й діяла у сфері культури російської. Тарас Григорович Шевченко – поет-громадянин, який залишив нам, нащад­кам, […]...
10. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
11. Твір на тему: “Зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу” Незважаючи на те, що з середньовіччя аж до початку XX століття література здебільшого служила інтересам можновладців, вона все ж таки накопичила багато творів, в яких відображалися загальні народні інтереси та відбивався реальний стан політичного і суспільного життя українського народу. Найбагатше джерело української народної творчості сприяло своїми темами розвитку національної художньої літератури, збагачувало її своїми темами […]...
12. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм (“Щоденник’ О. Довженка) І. Любов О. Довженка до свого народу. (Олександр Довженко любив свій край, свій народ. Його твори, за висловом М. Рильського, “…по вінця напоєні любов’ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорботним минулим, з її великим і радісним майбутнім”. У своєму “Щоденнику” автор лише кілька рядків присвятив дружині, своїй хворобі […]...
13. В. Близнець – дитячий письменник за природою свого таланту Коли В. Близнець розпочав свою літературну діяльність? В. Близнець мав вищу освіту, 1957 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 р. Він умів розглядати проблему цілісно від початку, відкривати нове. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як “Паруси над степом” (1965), “Древляни” (!%8), “Земля світляків”, “Женя й Синько”. Які […]...
14. Які літературні течії набули свого розвитку в XX ст.? Література XX ст. вражає своїм розмаїттям. Наприкінці XІX ст., розчаровуючись у тимчасових ідеалах та засобах їх художнього втілення в літературних творах, письменники майже повністю відмовляються від творчого методу, що дістав назву критичного реалізму. До початку XX ст. критичний реалізм вичерпав свої можливості і занепав. Розчарування письменників у цьому творчому методі зумовило появу натуралізму та неоромантизму, […]...
15. Твір на тему: “Що не звук, то подарунок” Однією з найважливіших можливостей людини є слух. Завдяки слуху ми дійсно можемо почути, наскільки різноманітне і цікаве є життя, яке всіх нас оточує. Крім звичайної музики, якої в даний час насолоджуються багато людей, прекрасними звуками є звуки природи, звуки мови і безліч інших різноманітних звуків. Людина стала настільки розвиненою, її слухова сфера настільки прогресивною, що […]...
16. “Усвідомлена любов до свого народу не поєднувана з ненавистю до інших” (Д. Лихачев) Академік Дмитро Лихачов залишив сучасній молоді чимало мудрих і добрих повчань: про ставлення до старших і до батьківщини, про освіту, культуру, про добро і зло, про любов і ненависть і багато про що інше. Але головне в тому, що він свої наставляння не нав’язує, а пропонує їх м’яко і тактовно, тому вони западають у душу. […]...
17. Чому слід берегти рідну мову і від кого її захищати? Історія повідомляє, що були часи, коли знання рідної мови вважалося немодним, непрестижним. Коли навіть малограмотні люди намагалися віддати своїх дітей до шкіл із російським навчанням, думаючи, що тоді їх діти стануть розумнішими, культурнішими. Зверніть увагу, як розмовляють у нашому місті. Більшість просто “емігранти” власної мови, що користуються суржиком і позиченою напівскаліченою російською мовою. І як […]...
18. Печорін герой свого часу Роман “Герой нашого часу” – вершина творчості Лєрмонтова. Робота над цим твором (сучасники називали його збірником повістей) продовжувалася з 1837 по 1840 рік. У 1841 році друге видання було доповнене передмовою. У ній автор відповідав своїм критикам, які стверджували, що Печорін – порочне явище, нетипове для російського життя, наклеп на молодь Росії. Образ Печоріна – […]...
19. Відкриваю свого Павла Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися “Сонячні кларнети” (1918), “Замість сонетів і октав”, “Плуг” (1920), “В космічному оркестрі” (1921), “Золотий гомін” (1922), “Вітер з України” (1924). Це справді неперевершена, видатна поезія, в якій переплелись і краса людських почуттів, і сприйняття революції і громадянської […]...
20. “Освічений – той, хто розуміє зміст свого життя”. (Л. Н. Толстой). По п’єсі М. Горького “На дні” 1. Творчість Горького. 2. Мешканці “дна”. 3. Питання про зміст життя Питання про сенс життя завжди був дуже важливий для духовного розвитку людей. Розуміння сенсу життя властиво далеко не кожному. Тільки деякі люди можуть у суєті повсякденності знайти й зрозуміти головні складові життя. Свій твір я б хотів присвятити творчості М. Горького Цього майстра художнього […]...
21. Людина – коваль свого щастя На мою думку, кожна людина повинна брати на себе відповідальність за своє життя і боротися за своє щастя. Кожен з нас у житті повинен ставити перед собою певні цілі та відповідно робити все за для їх досягнення. Саме це надає підставу образно називати людину – ковалем свого щастя. Довести своє твердження я можу такими аргументами: […]...
22. Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко Українських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня – це поєднання слова й музики. У пісні народу – думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення. Народні пісні […]...
23. Чому важливо додержувати свого слова У сиву давнину ще не винайшли папір, а укладати уго­ди вже було треба. Тоді вожді ворогуючих племен зустрі­чалися між собою, домовлялися про мир і, замість підписів у тексті угоди, казали один одному: “Чесне слово” або якісь подібні слова. Така угода вважалася священною, а її по­рушник – справжнім злочинцем, якого обов’язково скарають могутні боги. Наші сучасники […]...
24. Гамлет – ідеальний герой свого часу (за однойменною трагедією В. Шекспіра) І. Гамлет – головний герой трагедії В. Шекспіра (відтворена епоха Відродження; в XVІ ст. народжується новий ідеал людини – за стосунками, за поглядами, за моральними якостями). ІІ. Гамлет – людина свого часу, людина на всі часи. 1. Життя Гамлета до зображення подій (Гамлет – спадкоємець королівського трону, навчався у Віттенберзькому університеті, де панувало вільнодумство; мав […]...
25. Кожна людина – коваль свого щастя Кожна людина прагне щастя. У всіх нас у житті бували хвилини неймовірної радості, задоволення та піднесення, які ми ніколи не забудемо. І нам хочеться відчувати себе так завжди. Навіть вітаючи одне одного зі святами, ми обов’язково зичимо щастя. Щастя – це внутрішній стан спокою, радості, піднесення та вдоволення собою. Люди відчувають його, коли знаходяться поруч […]...
26. Рахметов – “особлива людина” свого часу Як діюча особа Рахметов появляется в главі “Особлива людина”. В інших главах його ім’я тільки упоминается. Але відчувається, що образ цей цінтральний, що Рахметов – головний герой роману “Що робити?” Глава “Особлива людина” утворить як би маленьку самостійну позвістка у романі, ідея якого не буде без її повної й зрозумілої. Розповідаючи про Рахметове, Чернишевський навмисне […]...
27. Віднайдіть “свого Кобзаря” Таких пекельних нот не чули люде, Які на серці в тебе звірство брало. Пантелеймон Куліш. “До Шевченка”. Хто є Шевченко для сучасного українця? “Шевченко – наше все. Поет. Геній” – почуєте ви від пересічного громадянина. А що він за людина, чим жив, як мучився, карався, зневірявся? Це вже мало кого цікавить. Він – символ України, […]...
28. Герда розшукує свого друга (за казкою “Снігова Королева”) Легко уявити, що відчувала Герда, коли бачила, як її ровесниця, маленька розбійниця, лоскоче по шиї північного оленя гострим ножем. Дівчинку любили птахи і звірі. Люди відповідали їй любов’ю. Герду завжди вирізняли доброта і милосердя, жалість, співчуття до інших. Герда зростала серед квітів у маленькому будинку. У неї був друг Кай, якого вона вважала за рідного […]...
29. “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
30. Печорін – портрет свого покоління (за романом “Герой нашого часу”) У романі “Герой нашого часу” Михайло Юрійович Лєрмонтов зачіпає ті ж проблеми, які часто звучать в його ліриці: чому розумні й енергійні люди не можуть знайти собі місце в житті, чому вони “старіють в бездіяльності”? Роман складається з п’яти частин: “Бела”, “Максим Максимович”, “Тамань”, “Княжна Мері”, “Фаталіст”. Кожна з них представляє самостійний твір і в […]...
31. Творчість Гете – просвітництво це вихід людини зі стану свого неповноліття В історії німецької і світової літератури небагато знайдеться письменників, чиє життя і творчість здивували б нащадків. Творчість Гете, що віддалене від нас на два століття, зовсім неможливо зрозуміти поза історичними умовами Німеччини XVІІІ століття – епохи Просвітництва. У знаменитій статті “Відповідь на питання: що таке Просвітництво?” німецький філософ Іммануїл Кант стверджував: “Просвітництво – це вихід […]...
32. Про що розмовляли козаки, згадуючи свого отамана Тараса Бульбу Тільки-но закінчилась шалена погоня. Коні, мов птиці, знесли їх із кручі до рятівних човнів. Сильними ривками врізалися у хвилі весла. Піт заливав обличчя, впікався у вічі. Важко дихали груди. Здавалось би, які там розмови! Але голови самі оберталися туди, де вогняним стовпом і білим димом скінчилось його життя, туди, звідки ще кілька хвилин тому лунали […]...
33. Відкриваю свого Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися «Сонячні кларнети» (1918), «Замість сонетів і октав», «Плуг» (1920), «В космічному оркестрі» (1921), «Золотий гомін» (1922), «Вітер з України» (1924). Це справді неперевершена, видатна поезія, в якій переплелись і краса людських почуттів, і сприйняття революції і громадянської […]...
34. Рідна мова – найбільше багатство Багато скарбів залишили нам предки. Згадаємо лише найважливіші з них: Велесова книга, “Слово о полку Іго­ревім”, Київ, Львів. А ще пісні, а ще найродючіші у світі чорноземи. “Кароокі люди й співуча мова”, – так сказав великий український поет Богдан-Ігор Антонич. Коли згадують про Україну, завжди говорять про мову. Епітетів для неї можна підібрати кількасот, але […]...
35. Я живу в Україні, це моя Батьківщина Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре […]...
36. Я – син свого народу Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі тут узагальнення? Напевне, ні. Але всі стежки ведуть у дитинство. Мені було лише три роки, коли було проголошено Незалежність України, але я добре пам’ятаю, що це було свято. На центральному майдані міста купчилися люди. Майоріли блакитно-жовті прапори. […]...
37. Гамлет – ідеальний герой свого часу Людиною він був увесь, в усьому. На нього схожих вже я не побачу, – ці слова Гамлета про свого батька короля можна було б взяти епіграфом і до розмови про Гамлета, принца Датського. Перед нами пройшло все життя Гамлета. Хоча трагедія охоплює декілька місяців, але це був період справжнього перетворення героя з хлопчика, який ніколи […]...
38. Федот Кадушкін – трагічна фігура свого часу Твір по роману І. Акулова “Касян Остудний”. Роман І. Акулова “Касян Остудний” розповідає нам про долю російського села напередодні колективізації. Автор показує соціальну неоднорідність села кінця 20-х років. Образ Федота Федотича Кадушкіна вважається відкриттям автора, що зумів показати, як бідняк завдяки старанній праці перетворюється в заможного селянина, готового “за кожне зернятко, за всяку соломинку… закласти […]...
39. Ще не вмерла Україна Кожна держава світу має свою символіку – це державний прапор, герб та гімн. Так само і Україна має прекрасний гімн із глибоким змістом, у якому віддзеркалено ставлення українців до себе та до свого життя, до минулого та майбутнього Батьківщини. Текст майбутнього гімну України було створено у другій половині XІX століття, в цей складний та неоднозначний […]...
40. Складність вибору свого майбутнього В останні роки серед моїх однолітків укорінився вираз «місце під сонцем». Це не нова фраза, раніше ми використовували її на уроках біології, характеризуючи представників рослинного світу. Ніколи не думав, що доведеться вживати її стосовно людей. Економічна нестабільність нашого суспільства призвела до спаду виробництва. Мої батьки опинилися без роботи: мама – внаслідок скорочення, тато – внаслідок […]...