Поеми Гомера “Іліада” та “Одіссея” є одним із перших зразків героїчного епосу. Написані на основі міфів троянського циклу, твори рапсода створювали грандіозну, яскраву картину життя давніх греків, людських чвар й інтриг богів, які призвели до падіння Трої. У сюжеті поем “Іліада” та “Одіссея” відобразилася тема боротьби за свій рід, плем’я, державу, небезпечні мандри у пошуках дороги додому. Описуючи конкретні події Троянської війни, поет створює живу картину життя Давньої Греції.
Героїчний епос Гомера давно став
одним із найважливіших джерел вивчення грецької цивілізації. В яскравих військових сценах відтворюються і загальна панорама бою, і почуття його учасників. Характерною рисою поетики “Іліади” є значна роль богів у земних справах: вони втручаються у хід бою, допомагають одним і перешкоджають іншим. Показовою є рада богів на Олімпі під час бою, що характеризує особливості релігійних уявлень давніх греків,
Чільне місце у творі займає опис щита, який виготовив Гефест на прохання матері Ахілла Фетіди. Це художнє свідчення про побут і працю, звичаї, стосунки, конфлікти й розваги давніх греків. Щит вражає розкішшю
прикрас та різноманітністю зображених на ньому картин: “Приготував він насамперед щит – міцний і великий. Гарно оздоблений всюди, ще й викував обід потрійний. Ясно блискучий, та ззаду посріблений ремінь приладив, Щит той з п’ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко”. Описуючи сцени мирного життя автор наче милується працею женців на полях, “де буяє високе колосся”, виноградниками, де збирають, “наче мед, виногроно солодке”, містами, де вирує життя, “пісні скрізь лунають весільні”, юнаками, що “у танку молодечім кружляють”. Одна із сцен розповідає, як вершиться суд, коли сталося лихо. Яскраві епізоди суспільних стосунків, побуту, праці дають уявлення про життя, звичаї, інтереси давніх греків. Характерним є те, що зображені на щиті події подані в динаміці, вони начебто оживають: люди на них рухаються, хвилюються, радіють; відтворено настрої, звуки, фарби. Яскраво змальовано драматичну сцену нападу левів на череду биків і намагання пастухів відігнати їх (“Марно їх люди женуть і цькують їх собаками марно. Пси, боячись підійти й у левів вчепитись зубами, Гавкають зблизька на них, дременути готові навтьоки”). Цікаво, що із зображеного на щиті можна зробити уявлення про знання греків щодо будови Всесвіту: “Землю на нім він зобразив майстерно і небо, і море, Сонця невпинного коло, і срібний у повені місяць, І незліченні сузір’я, що неба склепіння вінчають”.
У поемі “Іліада” зображено обряд поховання (смерть Гектора). Батько Гектора Пріам суворо дотримується всіх звичаїв, керуючись-суворим законом і вірою в те, що неоплаканий і непохований згідно з ритуалом небіжчик не знайде собі місця і шкодитиме живим. Ось чому він поїхав у стан Ахілла, щоб забрати сина.
У поемі “Одіссея” досить детально описані змагання женихів, які приїхали свататися до Пенелопи, дружини Одіссея.
Як бачимо, давньогрецький поет Гомер не тільки створив прекрасні зразки героїчного епосу, а й додав у них широкомасштабне змалювання життя давніх греків, їхніх уявлень про світ та моральні закони, звичаї. До цих творів різні народи й покоління повертаються не тільки для того, щоб ознайомитися з давніми подіями, а й для того, щоб краще зрозуміти світ людини та її призначення на землі.
