Естетика Олександра Довженка
Багато митців усього світу відмічало взаємозв’язок краси й страждання. Цей момент походить від християнства, від слів у Новому заповіті: «Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами, дивлячись на Ісуса (Христа), на Начальника й
Виконавця віри, що замість радості, яка була перед Ним, перетерпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого. Тож про Того, хто перетерпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб
За словами Олександра Довженка, він прийшов у літературу, щоб збільшувати красу й знищувати страждання. Все поетичне – прекрасне, а зло недовершене, неестетичне. Злими нас робить невміння відчувати красу. Людина ж, яка відчула силу прекрасного, ніколи не буде джерелом страждань для інших. Краса породжена протистояти стражданню. Все справжнє народжується зі страждань. Художнику треба мучитись усе життя. Треба трансформувати факти в горнилі пристрасті.
У кіноповісті
Кіноповість «Україна в огні» – новий етан довженківського синтезу літератури й кіно, де думки викладаються чітко, лаконічно, без багатослів’я. Натомість важлива жестикуляція, акцент руху. Цей твір – аналог філософської трагедії «Гамлет»: бути чи не бути Україні? Митець стверджує, що «Велична історія тих націй, у яких великими є малі люди». Ці «маленькі» люди й опиняються в центрі уваги Майстра.
Його цікавить проблема: чому фашисти з ненавистю ставляться до українців? Відповідь – у вдачі самих слов’ян. Для того, щоби хтось поважав тебе, поважай себе сам. У жодній іншій нації так часто не трапляється зрада. Ми маємо, наголошує Довженко, пожертвувати всім, тільки б існував рід. Ідея роду поширена в багатьох воєнних творах. У них рід виступає уособленням нації. О. Лосєв у роботі «Життя» пише, що людина в ситуації війни не повинна боятися смерті.
Це її час проявити самопожертву, бо війна – ситуація розрахунку: ти – це власність роду, твоє життя подароване твоїми предками, а тому віддати життя за рід – значить повернути подароване, родову цінність. П. Загребельному належить думка, що проблема маленьких народів – дбати про кожне зернятко, пов’язане з твоїм родом. У цьому контексті життя виступає метафізичною силою. Для героїв кіноповісті «Україна в огні» обов’язок перед родом є силою, яка зобов’язує продовжувати жити й боротися.
«Зачарована Десна» демонструє свідомість людства на дитячому, доісторичному етапі розвитку. Ми бачимо пут цілковиту єдність землі й неба: дорога чумаків за сіллю порівнюється з сузір’ям Чумацький шлях. Ще один складник цього світогляду – зв’язок людини й природи. Природа постає загадкою, яку годі розгадати (ворона каркає на дощ).
У цьому тексті подибуємо народннй варіант християнства, ікона (зображення пекла) – головний елемент хати. Кожен знаходив там свій портрет. Церква Божа свята й недоторканна. Бог – уседержитель, опертя, захисник, світовий розум. Він – стрижень світобудови, а людина слабка й безпомічна без його турботи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)