Екологія душі (за віршем «Мова»)

В останні роки набуло поширення словосполучення «екологія душі». Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення?

Відповідь на це питання може бути одна: повернути святість словам: мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе нам у цьому рідна мова, яка є духовним багатством української нації. Відомий український поет М. Рильський у своїх поетичних

творах закликає бути уважними до рідної мови.

Блискучий знавець її скарбів, він звертався до сучасників і наступних поколінь: Мов парость виноградної лози Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде…

Поет радить вчитися у народу, бо в нього кожне слово – то перлина, то праця, то натхнення, то людина. Він наголошує на потребі домагатися високої мовної культури, частіше «заглядати у словник», повертаючи святість одвічним цінностям. Тільки так збережемо душі й розум від спустошення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Екологія душі (за віршем «Мова»)