Мова – найцінніший скарб народу

Багата і барвиста мова українського народу. У піснях, казках, прислів’ях і при­казках – життя і мудрість народу, його характер, мрії про щастя.

Але скільки судилося пережити, щоб ми зараз, у XXI столітті, могли сміливо, без перешкод, спілкуватися нею.

Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись і відшліфувавшись протягом багатьох століть.

Наші дідусі й бабусі розказують нам, як її забороняли і знищували. І, відверто кажучи, нашим можновладцям це майже вдалося. За довгі роки кріпаччини, існування Радянського Союзу безліч

шкіл з українською мовою навчання пере­стали існувати. Історія України та її культура вивчалися лише з того боку, з яко­го хотіли бачити їх керівники великої держави. Ми майже втратили своє корін­ня, забули мову, бо перестали нею спілкуватися.

Сьогодні українська мова офіційно визнана державною мовою України. Але довго ще будемо йти до того, щоб кожен житель України спілкувався українською… Можливо, ніколи цього й не досягнемо. Але не слід опускати руки, треба братися до роботи – відродження і становлення рідної мови, і не слід чекати, поки це зробить хтось інший. Почнемо з себе, з найменшо­го, що в наших силах, – почнемо спілкуватися нею. І тоді з гордістю зможемо сказати:

О мово рідна! Їй гаряче

Віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Мова – найцінніший скарб народу