Рідна мова в поезіях Рильського і Сосюри


Для кожної людини рідний дім – це місце, де можна відпочити від турбот, це захист від незгод, це відчуття підтримки близьких людей, їхнє тепле, ласкаве слово. Слово, мова – це те, що дає нам можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що земля наша – Україна.

Нині українська мова знову оживає в школах і дитячих садках, на телеекранах, на високому рівні державного спілкування. Плекали, пестили, допомагали жити їй усі ці складні часи, коли мова наша була на

межі зникнення, охоронці слова – українські письменники-патріоти. Максим Рильський закликав у своїх творах та наукових працях бути уважними до рідної мови. Блискучий знавець її скарбів, він звертався до сучасників і майбутніх поколінь:

Як парость виноградної лози, Плекайте мову… …Чистіша від сльози Вона хай буде.

Хтось з великих казав: «Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина». А коли це рідна мова? Коли багатьом українцям потрібно заново вчитись бути громадянами у своїй державі, а, отже, і шанувати державну мову? М.Т.Рильський писав іще у ті далекі роки:

Мужай, прекрасна наша мово, Серед прекрасних братніх мов!

А як актуально вони звучать і досі! Звинувачення у націоналізмі у ті страшні часи було рівноцінне смертному вирокові. А мужній співець «робітничої рані», В. Сосюра писав крамольні: «Розстріляне Відродження», «Юнакові», «Мазепа»…

Вірш «Юнакові» адресований молодим. А значить і нам, прийдешньому поколінню:

Листку подібний над землею, що вітер з дерева зрива, хто мову матері своєї, як син невдячний, забува.

Ці палкі слова немовби написані зараз: так вони актуальні. Ролі слова, рідної мови в житті народу присвячує В.Сосюра поезію «Я знаю силу слова», що ввійшла до збірки «Поезія не спить». У ній Сосюра створює персоніфікований образ слова, яке проникає до людських сердець швидше від проміння. Завершується вірш метафоричним образом: «Ти – квітка у любові, в ненависті ти – штик». Ми щасливі і горді тим, що на білому світі є справжнє диво калинове – наша співуча українська мова, є

розкішний мистецький світ, витворений розумом і серцем славних синів і дочок. Нам, українцям, треба леліяти рідну мову, плекати її, вчити своїх дітей, онуків, правнуків, – усе робити для розквіту українського слова, пісні, красного письменства.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)
Loading...



Українська гостинність сучасного покоління.
Рідна мова в поезіях Рильського і Сосюри