Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Думки про безсмертя народу та його пісні
Думки про безсмертя народу та його пісні
Живуть на світі люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспільне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу і вмерти, не залишив ши згадки про себе в душі жодної людини. Але є такі люди, які не зробили за своє життя надзвичайних відкриттів, але їх люблять і поважають родичі та знайомі, їх не забувають ті, кому вони подарували життя. Головна героїня роману Ліни Костенко саме така. Поетеса порушує проблему несправедливості світу, але розкриває образ Марусі Чурай, як противагу всій
“Це – голос наш” Маруся – голос народу. Голос, що ллється із надрів душі. Іван Іскра каже про неї, що вона – голос України. Дівчина каже Грицю:
Це ж цілий вік стоятиме між нами.
А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!
Серце повинне бути чистим, а інакше пісня не поллється. До якого ж висновку ми дійшли? З давніх-давен Україна була знана своїми піснями. Наша нація щира, відкрита, а тому і пісні в нас мелодійні, лагідні, іноді болісні.
“Це – душа.” Красива душа в Марусі. Не терпить вона ні лестощів, ні нечесної праці. На різних духовних рівнях вони знаходяться з Грицем,
Чи він мені, чи я йому нерівня.
Нерівня душ – це гірше, ніж майна!
Але, як виявляється, надто важко бути вірними собі. Бобренки та вишняки – це ті, хто нагрівав руки на горі всієї України, хто не мав своїх власних законів життя. У батька Марусі – Гордія Чурая було гаряче серце і палка душа, загибель для нього була честю. Така сама і Маруся, вона не боїться смерті, бо втратила того, хто зробив із її життя “руйновище любові”. А тому її душа – “тихе море сліз”.
Світ, в якому ми живемо, несправедливий і жорстокий, бо в ньому є місце для підступних та черствих людей. Але наша планета прекрасна, тому що ще живуть ті, хто здатні дарувати тепло і ласку тим, хто цього потребує. Маруся Чурай світила для України і для її синів, вона дару вала їм свої пісні, нічого не потребуючи натомість. Я вважаю, що люди здатні зігріти тих, хто ще почуває себе самотнім. А тому ще довгі роки над нашими домівками будуть лунати чиїсь добрі і лагідні пісні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі твори:
- Утвердження безсмертя народу та його пісні у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Роман у віршах “Маруся Чурай” – твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVІІ століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець – драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів […]...
- Проголошення безсмертя народу і його культури в поемі Максима Рильського “Слово про рідну матір” Проголошення безсмертя народу і його культури в поемі Максима Рильського “Слово про рідну матір” Максим Рильський – один з найвизначніших поетів України ХХ століття, що зі своїм оригінальним баченням і відтворенням світу увійшов в історію української літератури як поет-класик, творець цінностей, що не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Важко, мабуть, […]...
- Душа народу в пісні “української Сафо” Пісня. У наш час це слово звучить звичайно, прозаїчно. Бо зараз для більшості людей це лиш суміш слів та гарної мелодії, яку ми чуємо щодня з динаміків, плеєрів, телебачення і лише іноді співаємо самі. Тому ми можемо лише уявляти, чим насправді була пісня для наших предків-українців, що вбирали любов до співу з молоком матері й […]...
- Поетизація моральних цінностей українського народу в образі Марусі Чурай Чудову легенду я вам розповім. Ти разом з легендою в пісню полинь. У пісню, що склала Маруся Чурай Про місто своє, про рідний свій край. Живе в народі легенда про поетесу-співачку з Полтави – легенда про Марусю Чурай. Маруся Чурай жива в своїх чудових піснях, у пам’яті народній. Перекази про неї живуть у віках. Життя […]...
- Думки про Людину і його призначення у творах Горького Свої думки про Людину і його призначенні Горький з великою силою розвив у романтико-філософському етюді – поемі “Людина” (903) твір-добутку гостро полемічному. Великий пролетарський письменник розвінчує тут декадентські ідейки пасивності, що заперечували активний вплив людини і його розуму на хід життя, його здатність створювати нові соціальні форми буття Своєю поемою Горький кликав до революційної активності: […]...
- Ідея безсмертя народу і торжества правди у романі Михайла Стельмаха “Правда і кривда” Роман Михайла Стельмаха – про часи Великої Вітчизняної війни, але не лише про них. Саме у переломні моменти історії найвиразніше проявляються духовні сутності людей. Цей роман – про велич людського духу і ницість дрібних людців, про смерть в ім’я великого і безсмертя народу, про торжество правди і поразку кривди. Всі ці проблеми вирішуються письменником через […]...
- Ідея безсмертя народу у романі М. П. Стельмаха “Правда і кривда” Роман М. П. Стельмаха “Правда і кривда” сповнений великої любові до свого народу, до рідної землі, до простої людини. Його герої – це колгоспники одного із подільських сіл, які вижили в роки окупації, захищали рідну землю на фронтах Вітчизняної війни, які вірили у краще майбутнє. Роман має другу назву за прізвищем головного героя “Марко Безсмертний”. […]...
- Ідея безсмертя народу у романі Стельмаха “Правда і кривда” Роман М. П. Стельмаха “Правда і кривда” сповнений великої любові до свого народу, до рідної землі, до простої людини. Його герої – це колгоспники одного із подільських сіл, які вижили в роки окупації, захищали рідну землю на фронтах Вітчизняної війни, які вірили у краще майбутнє. Роман має другу назву за прізвищем головного героя “Марко Безсмертний”. […]...
- Ідея безсмертя народу у романі М. Стельмаха “Правда і кривда” Війна. Все далі відходить від нас вона. Зарубцювалися рани на “тілі” землі, та ніколи не заживуть рани на серці учасників жорстокої битви за право жити, любити, надіятися і вірити. Роман М. Стельмаха “Правда і кривда” – це розповідь про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Велику увагу автор звертає на […]...
- Твір на тему: “Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу” Літературознавець Володимир Базилевський, характеризуючи творчість видатної української поетеси Ліни Костенко, зазначав: “Це більше, ніж поезія – тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка, наші марноти і глупоти. Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі”. Усе сказане повною мірою стосується роману у віршах “Маруся Чурай”, що здобув воістину всенародне визнання, став надбанням української поезії. […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа. Ліна Костенко Українська народна пісня – то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несе радість і смуток, чарує людську душу, дає її силу і натхнення. Пориньмо в сиві віки, доторкнімося серцем до золотих ключів людського генія – […]...
- Ідея безсмертя народу і торжества правди у романі Стельмаха “Правда і кривда” Михайло Стельмах! Цікавий, самобутній талант. Один із видатних і вдумливих художників слова. Водночас поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Він – співець народу, який запалив казковий вогонь Прометея і передав той незгасний факел молодому поколінню з однією метою: возвеличити свій народ, свою Вітчизну, зробити все для того, щоб у житті людей ніде […]...
- Народні пісні про минуле українського народу З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди. І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і […]...
- Осмислення проблеми митця і народу в історичному романі «Маруся Чурай» У 50-60-ті роки в літературі, кіно, живописі на повний голос заявило про себе багато талановитих митців, які повірили, що, нарешті скинувши пута сталінщини, можна осмислити національні цінності та ідеали, звернутися до історії України. Це покоління «шістдесятників», яке несло в мистецтво високу духовність, нові ідеали. Серед них була і Ліна Василівна Костенко. Але поступово політичний клімат […]...
- Роль пісні в житті українського народу В житті українського народу пісні займають окреме місце. Українські пісні надзвичайно мелодійні, в них поєднується пісенність української мови та чарівність мелодії. Українські народні пісні складалися протягом багатьох століть. Вони розповідають про цілі епохи в історії українського народу. В них йде мова і про мужніх завзятих козаків, які боронили українські землі від загарбників, і про тяжкі […]...
- Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі! Поетична […]...
- Ідея безсмертя народу в романі «Правда і кривда» Закінчивши 1961 року трилогію «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця», «Велика рідня», Михайло Стельмах продовжує розробляти тему величі народного духу, безсмертя народної правди, що перемагає і в війні, і в післявоєнному важкому житті. У романі «Правда і кривда» розповідається про життя українського села в останні роки війни та перше повоєнне літо. Автор показує […]...
- Історичні пісні – духовний скарб нашого народу Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине; … От де, люди, наша слава, Слава України. У цих Шевченкових рядках дуже влучно охарактеризовано значення українських народних пісень, зокрема історичного жанру. Вони насправді невмирущі, ці найбільші духовні скарби, з яких постає краса і велич рідного народу. Історичні пісні – це епічні твори про події далекого минулого, […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси українського народу. За однойменним романом Л. Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До долі – моєї обраниці. Л. Костенко. Ліна Костенко – справжній майстер слова, чесний і безкомпромісний, мислячий і самобутній художник. Вона стала гордістю свого народу, бо не йшла на компроміс із власною совістю. Уже перші твори показали великий […]...
- Суспільно-побутові пісні. Доля українського народу в козацьких, рекрутських та чумацьких піснях І. Головні герої козацьких пісень. (У добу козаччини головним героєм і виховним ідеалом став козак як втілення всіх чеснот справжнього українця, мужній лицар-визволитсль, безкорисливий захисник скривджених і знедолених.) Образи-символи козацьких пісень. (Особливу увагу слід звернути на змалювання в піснях козацького “чуба як символу незалежності товариства лицарів.) ІІ. Лейтмотив рекрутських пісень. (Якщо в козаки українець ішов […]...
- Поміркуймо разом (думки після прочитання творів) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це, передусім, визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка-Основ’яненко, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Тому, насамперед, про Квітку-Основ’яненка слід говорити як про визначного громадського діяча, що багато зробив для […]...
- Сила народу в його душі (за оповіданням Антіна Лотоцького “Михайло-семиліток”) Вивчаючи оповідання “Михайло-семиліток” Антіна Лотоцького, я дійшов висновку, що цей твір і сьогодні є цікавим і сучасним. У ньому автор уміло описує минуле, добу Київської Русі. Це були саме ті часи, коли від єдності народу, сили ного духу залежало існування цілої держави. Душу народу Антін Лотоцький описує через образ Михайла-семилітка – сина князя Володимира. Цей […]...
- Пісні Марусі Чурай. “Віють вітри”, “За світ встали козаченьки” Життя Марусі Чурай оповите імлою давнини, але достеменно відомо, що народилася вона 1625 року в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота, котрий брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві цісля того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького. Легенда наділила Чураївну […]...
- Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, я кий чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться […]...
- Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки І. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (Принципи народної моралі утверджували й Іван Котляревський у п’єсі “Наталка Полтавка” і Г. Квітка-Основ’яненко у повісті “Маруся”.) ІІ. Розкриття авторами душевної краси героїнь. 1. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з самого початку п’єси бачимо за […]...
- Твір на тему: “Народні думи та пісні як засіб відображення героїчної боротьби народу” Кожна країна пишається своїм епосом, своїм фольклором, своєю народною поезією, проте без перебільшень та прикрас можна стверджувати, що найбільше народна самосвідомість та “геній народу” (за словами І. Франка) увиразнюється та втілюється саме в українських народних піснях. Багато дослідників, поетів, письменників, публіцистів, енциклопедистів протягом століть пізнавали наш народ саме завдяки пісням та думам, адже український фольклор […]...
- Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) (твір) В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила психологічний образ Марусі, обдарованої дівчини, яка палко любить свою […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Максим Тадейович Рильський – один із кращих українських поетів, творчість якого стала справжньою класикою української літератури. Це був поет, який поєднував у собі найтоншу майстерність ліричного поета з допитливим розумом дослідника. І саме як дослідника його дуже цікавила українська пісня, любов до якої йому передали батьки – мати – проста селянка, що знала безліч українських […]...
- Нащо в народу без вагань грабувати те, що до тепер було його моральною опорою На початку 90-х років О. Кобилянська підійшла до розуміння економічної основи класової нерівності в буржуазному суспільстві. Так, один іа персонажів “Царівни” каже, що буржуазне суспільство – це такий спосіб присвоювання, котрий дозволяє бідному лише тому жити, щоб працювати на других, і то лише до того часу, доки це владолюбній верстві потрібне” (І, 156). Письменниця висловлювала […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу Певний, хто народився на Україні чув пісню «Ой не ходи Грицю», і, певний, багато тих, хто чув, не замислювалися над тим, хто автор, чи вважали її народною. Так, пісня дійсно народна. Але що таке народна пісня? Пісня, яку створив народ, чи пісня, яку співає, любить весь народ, чи перше і друге? Але пісню хтось обов’язково […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
- Обрядові пісні українського народу Календарно-обрядові пісні – це вид усного фольклору, який пов’язаний з традиційними обрядами. На ранніх ступенях історичного життя людського суспільства календарно-обрядові пісня грала важливу роль, а в області мистецтва займали пануюче положення. Після самих початкових стадій людського гуртожитку, переживши період безрелігіозністи, словесний текст був імпровізований, нестійкий, такий, що підкорявся музичному ритму, що був підказаний ритмом колективних […]...
- Історичні народні пісні – пам’ять нашого народу На долю українського народу випало так багато лиха, що вилити його можна було лише в пісні – тужливій, як скімлення чайки, та могутній, як Дніпрова течія. Так виникли історичні пісні – перлини в діадемі народнопісенної творчості. “Зажурилась Україна, бо нічим прожити…” – це пісня, у якій змальовано досить віддалені історичні події, коли наші предки безстрашно […]...
- Твір на тему: “Сила людської думки і духу здатні перемогти всі перешкоди” по оповіданням Р. Шеклі “Запах думки” Роберт Шеклі, американський письменник-фантаст, народився в Нью-Йорку в 1928 році. Він рано навчився читати і з дитинства мріяв стати письменником. Вже перші фантастичні оповідання, які друкувалися в журналах, подобалися читачам, і редактори з нетерпінням чекали нових. Розповіді Шеклі виділяються невичерпною фантазією, тонким гумором, неординарними фантастичними сюжетами. У 2005 році письменник побував на Україні, чим порадував […]...
- Любов до народної пісні в поезії «Пісні» Лірика Максима Рильського зросла на благодатному Грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добротою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш «Пісні» – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, який чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, «в них юність виникає друга, висока світиться душа». […]...
- Маруся Чурай – втілення в образі моральної краси й таланту українського народу (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці Ліна Костенко. Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на […]...
- Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але їхнє слово квітує і нині. […]...
- Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих. (Д. Кононенко) “Його душа – мов Тронка у степах, Його душа – Собор надій високих”. (Д. Кононенко) Коли цвітіння настає пора, Коли весна смичком струмка заграє, Тоді ми з днем народження вітаєм Славетного Олеся Гончара! / Д. Кононенко / Скільки б не пройшло весен і зим без Олеся Терентійовича Гончара, час не зітре пам’яті про великого сина […]...
- Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди. Іноді […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу у романі “Маруся Чурай” Минуле дивиться на нас кривавими очима і ніби запитує: чи зможемо ми зберегти мир на Землі, чи зможемо зберегти власну волю, щоб ніколи більше не відчувати на собі страшних часів поневолення і розпачу, коли ти стаєш наймитом у власній хаті. Ліна Костенко тому і написала свій неперевершений роман у віршах “Маруся Чурай”, щоб попередити нас […]...