Доля «втраченого покоління» у творах Ремарка
Ремарк був солдатом і свої фронтові переживання переніс у літературну творчість. 1929 року рокам «На Західному фронті без змін» приніс Ремарку світову славу. Письменник розповів про своє покоління, яке стало жертвою війни. Його називали «втраченим».
Головний герой роману Пауль Ноймер каже: «Нам було по вісімнадцять років, ми тільки починали любити життя і світ, а нам довелося стріляти в них. Перший снаряд влучив у наше серце. Нас відрізано від справжньої діяльності, від прагнень, від прогресу. Ми вже не віримо в них. Ми віримо у війну».
Герої
У другому своєму романі – «Повернення» (1933) – Ремарк знову пише про зневірених фронтовиків, які не можуть знайти собі місця у повоєнному житті. Революція 1918 року роз’єднує їх: учорашній бойовий командир стріляє в свого солдата, який опинився на іншому боці барикади. Дехто з них накладає на себе руки, божеволіє, потрапляє до в’язниці. Повернення до миру
Хоч Ремарк зобразив у «Поверненні» руйнування фронтового братерства, він не втратив віри в цей осередок людяності й добра, бо знав: той, хто бачив смерть, навчився цінувати життя. Тому третій його роман – «Три товариші» (1938) – став гімном міцній чоловічій дружбі, яка допомагає жити в хиткому повоєнному світі.
У творі розповідається про долю трьох фронтових друзів. Тридцятилітній Роберт Локамп після війни працював на залізниці, відав відділом реклами на фабриці гумових виробів, був тапером у кав’ярні. Готфрід Лени «кілька років тинявся по Південній Америці». Отто Кестер був пілотом, студентом, гонщиком, пізніше придбав авторемонтну майстерню, де тепер і працюють усі троє.
Усі вони різні за вдачею. Готфріда Ленца друзі жартома називають останнім романтиком. Отто Кестер – небагатослівний і педантичний. Роберт Локами, хоч і навчився битися і пити не п’яніючи, – «наївна душа». Основна риса кожного – надійність. Живуть вони за законами фронтової дружби: підтримують один одного, воюють з навколишнім світом, із бідністю, з нудьгою. Друзі вважають, що зло пануватиме в світі вічно. Юність їхня згоріла у пеклі війни, а разом з нею – все, в що вони вірили.
Письменник стримано розповідає про трагічну долю свого покоління, упікаючи красномовства і риторики. Гумор допомагає героям жити, а іронія сприяє розкриттю внутрішнього світу людей «втраченого покоління», людей без надії.
Схожі твори:
- Утрачене покоління – що це? (за романом Е. Ремарка “Три товариші”) Важко перелічити війни ХХстоліття: крім Першої та Другої світових війн було безліч так званих “малих війн”, які своєю жорстокістю та запеклістю майже нічим не відрізнялись від війн “великих”. Скільки поламаних доль, перекручених життів, химерних думок! Шкода, що війна як засіб вирішення проблем з легкістю увійшла за людством до третього тисячоліття. Але ті, хто завжди виступав […]...
- Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта (за вибором) XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності війни присвячено чимало літературних творів […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. (Ахматова належала до покоління поетів, чиї імена асоціюються із “срібною добою” російської поезії. Вона належала до акмеїстів, які намагалися відкрити цінність звичайного предметного світу, цінність слова. І вона, як її товариші по “цеху поетів”, прийшла до літератури з власними переконаннями і талантом любити життя земне, а не містичне. її творчість відображала […]...
- Засудження війни і її наслідків у романі Еріха Марії Ремарка “Три товариші” За все, що сталося, я відчуваю в якійсь мірі й особливу відповідальність. Еріх Марія Ремарк. Людство стоїть на порозі XXІ століття. Ось-ось наше століття стане історією. Якою саме? Які віхи воно вписало в літопис? Що закарбувалося в нашій пам’яті, в пам’яті наших батьків, дідів і прадідів? Жовтневий переворот і розпад Російської імперії. Політ людини в […]...
- Антивоєнний пафос романів Ганса Фаллади та Еріха Ремарка Твір за романами Ремарка “На Західному фронті без змін” і Ганса Фаллади “Юний Гедешаль”. Великий успіх у читацької публіки і різке зіткнення думок викликав у кінці 20-х років роман Еріха Марії Ремарка (1898-1970) “На Західному фронті без змін” (1929). Проте ця популярність не змогла врятувати від забуття його попередні-романи “Балаган снів” (1920) і “Зупинка біля […]...
- Доля покоління: Базарів і брати Кірсанови Безліч спокус повинен був пережити Тургенєв у Парижу щодо кращого, совершеннейшего свого добутку, починаючи з ради зрадити його вогню, даного сім’єю Тютчевих…” – згадував П. В. Анненков. Та і його самого неприємно вразила в характеристиці Базарова “монотонність, прямолінійність заперечення” героя роману, на що він і вказав Тургенєву. Але “Тургенєв був задоволений романом і не приймав […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Франка Свої оповідання і новели Іван Франко називав частками автобіографії. З самої юності він почав збирати матеріал для створення грандіозної картини дійсності або для змалювання образу «суспільності в різних її верствах, у різних змаганнях, працях, заробітках, стражданнях, поривах, ілюзіях, настроях». Франко любив свій рідний край, його вічнозелені смереки, його невмовкаючу музику бурхливих рік і потічків, могутні […]...
- Герой романа Ремарка “Триумфальная арка” Взрослая жизнь началась для этого потерянного поколения несколько раньше, чем обычно: под влиянием всеобщего патриотического подъема эти мальчики добровольно ушли на фронт первой мировой войны. Те из них, кто остался жив, не смогли забыть своих фронтовых товарищей, но утратили интерес к послевоенной, реальной жизни. Скептицизм и бесконечная усталость – типичные черты героев Ремарка. Доктор Равик […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і […]...
- Доля освіченої дівчини у творах О. Кобилянської З іменем Ольги Юліанівни Кобилянської у нашій прозі пов’язане опрацювання нової теми – долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. Письменниця гостро відчувала нерівноправне пригноблене становище жінки в тодішньому суспільному житті, яку сковувало, за словами О. Кобилянської, “рабство родинне і рабство суспільне”. У ті часи не було широкого доступу жінці до […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Лермонтова Вважається, що ознакою великого таланту митця є його вміння відтворити епоху, в якій він живе. Ця ознака повною мірою стосується творчості М. Ю. Лермонтова. За недовге творче життя поет зумів окреслити долю сучасного йому покоління. У поезію Лермонтова входить повсякденне життя і конкретний час – 30-40-ві роки з їхніми суперечностями: піднесенням ідейної зацікавленості молодого покоління […]...
- Твір на тему: “Доля жінки-покритки у творах Шевченка” Сьогодні в суспільстві панує думка, що жінка – це слабка стать, а значить, до неї має бути особливе ставлення. Я до цієї думки ставлюся нормально. Але якщо ми подивимося на нашу історію, на історію життя простих українців у минулому, то зрозуміємо, що в ті часи ніякого особливого ставлення до жінок не було. Особливо добре цю […]...
- Людина й доля у творах Булгакова Людина кидає виклик долі, прагнучи переграти життя. В “Мольере” маркіз сідає грати крапленими картами із самим Людовиком, символом земної могутності й закону. Особливого роду “азарту” не далекі в Булгакова навіть вищі сили, яким, здавалося б, нема чого катувати долю через передвіщене результату. Але ні, гра можливостей і “варіантів” потрібна й ім. Нахабний котяра Бегемот бореться […]...
- Доля сільського вчителя у творах Грінченка Борис Грінченко – людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя у кінці XIX століття. Його власний педагогічний досвід (викладання у сільських школах на Харківщині) дав письменнику багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, вчителів того часу. Ось перед нами молодий вчитель, що не гордує […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Івана Франка ми знаємо як великого українського письменника І громадського діяча. Його життя і творчість були тісно пов’язані з життям народу, відображали його бажання і прагнення, відкривали рідному народові широкі обрії світової культури. Наскрізь людяний Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки для себе, але […]...
- Доля сільської дівчини у творах Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті «Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов». Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. V кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті «Маруся» […]...
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XІX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах (“І нудно й сумно”, “На дорогу йду яв самотині”), поемах (“Мцирі”, 1840; “Маскарад”, 1835), романі “Герой нашого години” (1840) відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей […]...
- “Три товарища” Ремарка в кратком изложении Германия после первой мировой войны. Экономический кризис. Искалеченные судьбы людей и их души. Как говорит один из героев романа, “мы живем в эпоху отчаяния”. Три школьных, а потом и фронтовых товарища – Роберт Локамп, Готтфрид Ленц, Отто Кестер – работают в мастерской по ремонту автомобилей. Роберту исполнилось тридцать. В день рождения всегда немного грустно и […]...
- Твір на тему: “Гостинність сучасного покоління. Яка вона?” Наша рідна Україна – самобутня держава, яка славиться неповторною культурою, творчістю, народними традиціями і гостинністю. Гостинність – риса притаманна, без перебільшення, всім слов’янським народам, традиція яка переходить із покоління в покоління від батьків до дітей, від дітей до онуків, правнуків і так далі. Безперечно, серед усіх слов’янських народів самою гостинною є Україна. Змалку батьки привчають […]...
- Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Мы все глядим в Наполеоны.. О. Пушкін Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XІX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але […]...
- М. Пруст “У пошуках втраченого часу” – новаторство й традиція в епопеї Щасливі дні – це втрачені дні. І страждання наділяє нас мудрістю. Незважаючи на спрямованість до внутрішнього миру, до переживань оповідача і його героїв, роман Пруста запам’ятовує з надзвичайною конкретністю реальний вигляд французького життя на певному етапі розвитку французького суспільства, вірніше, досить вузьких, але репрезентативних її шарів. Весь роман – це стихія спогадів, перехід з одного […]...
- Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу І. Жива легенда французької літератури. (Ще за життя ця людина перетворилася на живу легенду. Чоловік із репутацією світської людини став відлюдником, намагаючись відтворити різноманітність покинутого ним світу у літературній творчості.) ІІ. Родина Пруста і початок творчості. (Марсель Пруст (1871-1922) був єдиним сином відомого лікаря і вченого. Мати походила із […]...
- Тема твору: Я належу до того щасливого покоління, що не застало війни Основні знання про неї ми черпаємо із Книг В. Некрасова, В. Гроссмана, Г. Бакланова, В. Бикова, В. Астаф’єва, К. Симонова, Ю. Бондарева й ін. Військова література так само багатолика, як і сама війна. У кожного письменника свій власний підхід. Мене ж найбільше залучає тема “жінка на війні”. Ми якось звиклися із тим, що багато жінок […]...
- Витонченість психологічного аналізу в “Коханні Сванна” (із роману “В пошуках втраченого часу” Марселя Пруста) Відомий французький письменник Марсель Пруст є творцем жанру модерністського психологічного роману. Головним його творчим методом вважається імпресіонізм, але у центральному в його доробку романі “У пошуках втраченого часу”, що складається з семи томів, можна знайти ознаки застосування інших прийомів, наприклад, поетичного символізму. Філософсько-естетичні погляди Пруста частково співпада ють із вченням А. Бергсона, його світосприйняття грунтується […]...
- Печорін – портрет свого покоління (за романом “Герой нашого часу”) У романі “Герой нашого часу” Михайло Юрійович Лєрмонтов зачіпає ті ж проблеми, які часто звучать в його ліриці: чому розумні й енергійні люди не можуть знайти собі місце в житті, чому вони “старіють в бездіяльності”? Роман складається з п’яти частин: “Бела”, “Максим Максимович”, “Тамань”, “Княжна Мері”, “Фаталіст”. Кожна з них представляє самостійний твір і в […]...
- Доля російської людини в роки війни (за оповіданням М. Шолохова “Доля людний”) У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого […]...
- Твір-роздум: “Доля людини у Другій світовій війні” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Звертаючись до розповіді М. Шолохова “Доля людини”, в першу чергу, слід зазначити, що в цьому творі письменник через долю конкретного героя показує життя багатьох народів – долю Радянського Союзу в епоху Великої Вітчизняної війни. У той же час, “Доля людини” не просто розповідь про військові події, але, звичайно ж, і дослідження внутрішньої трагедії особистості. Головний […]...
- Виховання майбутнього покоління справа не лише школи Осіннє сонце ще ледь піднялося над горизонтом, але вдома всі чомусь колотяться: бігають, поспішають, навіть нервуються. Нервуюся і я… Та і як не тривожитися, адже сьогодні я вперше йду до школи. І страшно, і цікаво, і якось незвично. “Уже й не піти б…” – думаю собі. Але мама, бабуся переконують, що йти до школи конче […]...
- Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XІX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка. Євген […]...
- Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти […]...
- Трагічна доля людини… (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Майже сімдесят років минуло відтоді, як закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства – Друга світова війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в атмосферу людських страждань, болю й жаху. Цього не можна уникнути і залишитися байдужим тут теж не можна. Оповідання М. Шолохова “Доля людини” – один з таких […]...
- Лихоліття війни та доля людини (за твором “Доля людини”) Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. […]...
- Лихоліття війни та доля людини (за твором “Доля людини”) Оповідання Михайла Шолохова “Доля людини” присвячене темі Вітчизняної війни, зокрема долі людини, яка пережила це лихоліття. Композиція твору виконує певну настанову: автор робить короткий вступ, розповідаючи про те, як він зустрівся зі своїм героєм, як вони розговорилися, і завершує описом своїх вражень від почутого. Таким чином, кожний читач ніби особисто слухає оповідача – Андрія Соколова. […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Виховання майбутнього покоління – справа не лише школи” Осіннє сонце ще ледь піднялося над горизонтом, але вдома всі чомусь колотяться: бігають, поспішають, навіть нервуються. Нервуюся і я… Та і як не тривожитися, адже сьогодні я вперше йду до школи. І страшно, і цікаво, і якось незвично. “Уже й не піти б…” – думаю собі. Але мама, бабуся переконують, що йти до школи конче […]...
- Засудження війни та її наслідків у романі «Три товариші» Однією з найбільших трагедій є війна. Якою б не була вона за кількістю жертв чи масштабами руйнувань, війна завжди відлунюється тяжким болем у людських душах. Саме про біль втрат, про відчай людей розповідав читачам письменник-антнфашист Еріх Марія Ремарк. Декілька разів поранений на фронті, з опаленою душею повернувся він додому. Його уранатріотичні настрої розбились об скелю […]...
- Тургенєв і Бунін покоління однієї епохи Поезія Івана Олексійовича Буніна, одного з найбільш видатних майстрів літератури XX століття, являє приклад руху російської лірики до освоєння нових художніх стилів. Для творчості Івана Буніна характерно те, що він ніколи не поривав внутрішніх зв’язків з Росією, жив і затворів з любов’ю до неї. Дитинство і юність Буніна пройшли на природі, що позначилося на формуванні […]...
- У війни жахливе обличчя (за оповіданням М. О. Шолохова “Доля людини”) Висвітлення подій Великої Вітчизняної війни в літературі. (Багато епічних творів, мемуарів присвячено подіям Другої світової війни. Епічні полотна присвятили війні ті письменники, які самі безпосередньо брали участь у бойових діях. Серед них – М. О. Шолохов.) Персоніфікація війни в особі російського солдата Андрія Соколова. (Андрій Соколов воює, а потім потрапляє у полон до фашистів, де […]...
- Твір на тему: “Доля людини в Другій світовій війні” Кожна війна – це величезний стрес для всіх, хто бере в ній участь, і трагедія для всього світу. Війна відбирає життя у мільйонів людей, починаючи від безпосередніх учасників бойових дій і закінчуючи цивільними особами, які гинуть через якість проблеми і помилки. Говорячи конкретно про долю людини, яка під час війни вона, звичайно, може скластися по-різному, […]...
- Доля людини “Життя й доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя й доля” Велику Вітчизняну війну як подія історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього миру. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посиланню в сталінські табори, арештах […]...