До змісту п’єсы “Матінка Кураж” Б. Брехта
Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая
Відповідно до новаторської природи творчості Б. Брехта аналізувати його п’єси потрібно тільки шляхом зіставлення мікроідей епізодів, складання кількох “підводних” колізій, розпорошених у різних епізодах, в єдиний ланцюг розвитку (наприклад, тема трагедії дівочої долі, уособлена в образі Катрін, – марнування найкращих років життя в очікуванні мирних часів, втрата краси, приреченість на самотність, бездітність). Тільки за такого підходу до аналізу твору з’являється можливість розглянути драматичні
Для текстуального аналізу п’єси Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” на уроках вважаємо доцільним обрати епізоди 1,2,3,6,8,9,11.
Запитання для аналізу четвертого епізоду.
– З якою метою з “явилися біля намету ротмістра матінка Кураж та молодий солдат? У чому намагалися переконати писар героїню, а молодого солдата літній солдат? Чи це вдалося їм? Чи здійснили у фіналі епізоду свої попередні наміри скаржники? В чому особливість побудови цього епізоду? Чому автор будує його саме так?
– Що (або хто) саме змусило матінку Кураж: та молодого солдата відмовитися від попередніх намірів? Хто (або що) умовив їх змінити своє рішення? Кого більше нагадує матінка Кураж: у цій сцені: обурену жінку, яка прийшла скаржитися, чи розважливу порадницю, що намагається врятувати життя запального юнака від гніву ротмістра? Чи не комічна поведінка обох героїв у цій сцені?
– Проаналізуйте, яких слів у діалозі більше: тих, що означають почуття, які охопили героїв (“відчуваю “, “я вражений”, “страждаю”), або тих, що відбивають плин думки (“гадаю”, “розумію”, “слухаю”, “кажу вам”…)?Поміркуйте, який вплив на сприйняття читача має побудова діалогу з наданням переваги використанню самих цих слів: активізує це ваші почуття чи вашу думку?
– Якого значення набуває виконання пісні про “Велику капітуляцію ” в контексті цього епізоду? Навіщо між: рядками пісні матінка Кураж: виголошує певні “життєві мудрості”? У чому полягає значення виконання пісні у такий спосіб? Чи можна вважати, що цей епізод символізує “капітуляцію ” тільки матінки Кураж і тільки у конкретній ситуації?
– У чому символічний підтекст цього епізоду? До яких висновків він спонукає? Наведіть слова, що, на вашу думку, розкривають причини позиції, які утверджує у житті головна героїня? Як інтерпретується в цьому епізоді мотив “купївлі-продажу “, провідний мотив п “єси?
– Чи закладено автором у цьому епізоді можливості “очуження ” тексту ролі від особи героїні? Чи є тут прояв “очуження ” трагічних подій комічною ситуацією?
Унаслідок аналізу учні мають дійти висновку про певний паралелізм у побудові дії епізоду, що сприяє розумінню типовості даної ситуації та поведінки у ній “маленької людини”. Школярі відзначають кумедність сцени, де обурена скаржниця Кураж перетворюється на втілення спокою, розважливу жінку, всі міркування якої спрямовані насамперед на угамування власного гніву. Вони мають можливість збагнути, що це своєрідний прийом, заздалегідь закладений драматургом для досягнення “очуження” виконавиці ролі від особи головної героїні.
В учнів з’являється можливість побачити, як у цій сцені трагічна невідповідність життєвих цінностей “маленької людини” підсилюється кумедною мізерністю приводу для скарги. Адже матінка Кураж, у якої напередодні було вбито сина “без суду та слідства” та потрощено фургон з наступним накладанням штрафу, прийде скаржитися тільки на несправедливість нанесення їй матеріальних збитків.
Школярі переконуються також у тому, що перевага в репліках дійових осіб слів “розумію”, “гадаю”, “кажу вам” має вирішальний вплив на піднесення активності думки читача (глядача). Аналіз значення введення в епізод зонгу про “Велику капітуляцію” дає змогу дійти висновку, що саме цей прийом сприяє підведенню думки читача (глядача) майже до філософських узагальнень про наслідки “капітуляцій” “маленьких людей” перед різноманітними життєвими ситуаціями, до осудження їхньої (власної) пасивності життєвої позиції. Вставні репліки героїні, що переривають виконання позасюжетного зонгу, містять декларування мізерної, щоденної філософії “маленької людини”, з мовчазної згоди, якої людство зазнає глобальних катастроф.
Запропонований таким чином аналіз твору Б. Брехта сприяє усвідомленню учнями розуміння особливої побудови драматичної дії в епічній драмі, специфіки її сюжету, можливостей моделювання драматургом “ефекту очуження” вже на рівні тексту, до особливостей визнання провідного конфлікту та ідеї твору такої нетрадиційної поетики.
Перегляд методичних рекомендацій щодо шкільного аналізу епічної драми митців XX ст. Б. Шоу та Б. Брехта спонукає до висновку: автори багатьох з них залишають поза розглядом сценічну природу, родову специфіку цих творів, що є грубим порушенням принципу аналізу твору в єдності форми і змісту. Частково це можна пояснити певною мірою спрощеним розумінням природи епічної драматургії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)