Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти”

Друга світова війна була і наймасштабнішою в історії людства. У ній взяли участь 72 держави, що на той час становило 80 % населення земної кулі. Близько 110 млн. чоловік було мобілізовано, 62 млн. загинули. І солдат-визволитель, який спинив цю навалу і загинув, міг би сказати как вірш О. Твардовського “Я загинув під Ржевом”. У солдата протилежної воюючої сторони нема такої відради. Ще під час Першої світової війни, спостерігаючи у шпиталі, як швидко “лікують солдат, відправляючи на фронт напівкалік, Б. Брехт написав вірш “Легенда про мертвого

солдата”:

Коли ж війна під гуркіт гармат
Зустріла четверту весну свою,
Висновку мусив дійти солдат,
І загинув геройськи в бою.
Ревла канонада. Свистіла сталь,

Ворог не зовсім знеміг.
І кайзер відчув до солдата жаль:
Він в землю дочасно ліг.
Вже літо. Солдат спочиває лінько.
Над цвинтарем сонце сія.
Якось уночі приходить військова
Лікарська комісія…

А далі поет розповідає, як уже мертвого солдата повертали на поле бою. Дарма, що мертвий, – лікарі увіллють йому до рота вина і оживлять його; дарма, що загиблий мовчить, – німий кращий за того, що може говорити; нічого,

що труп розкладається, – кадило попа розвіє сморід. Висновок: “солдат загалом годиться для війни” знову. За цей вірш фашисти ще в 1923 році засудили поета до страти.

Драма “Матінка Кураж, і її діти” була написана у Швеції 1939 року напередодні Другої світової війни. Істориколітературне джерело п’єси – повість німецького письменника часів Тридцятирічної війни Гріммельсгаузена “Докладний і дивний життєпис страшенної ошуканки і бурлаки Кураж”. Але сюжет і проблематика драми Б. Брехта абсолютно відмінні від повісті Гріммельсгаузена. Але п’єса не спізнилась, життя триває. Ця п’єса ніколи не спізниться. Оскільки процеси в політиці і в людських душах ніскільки не змінилися за 65 років. І сьогодні процвітає торгівля зброєю, нажива на горі мільйонів людей. І у цю ганебну гру включені найбільші держави світу.

Ейліф – сміливий, і через це гине, Шеейцеркас – чесний, тому і загинув, Катрін – добра, і через це постраждала. Отже, чесноти небезпечні у жорстокому світі: вони призводять до загибелі. Цю парадоксальну думку стверджують долі дітей Анни Фірлінг. На запитання “Що має показати глядачеві “Матінка Кураж…”? Брехтвідповідав, що “на війні велику комерцію ведуть не маленькі люди”, що “війна, яка є тією ж комерцією, але іншими засобами, знищує чесноти навіть у добропорядних людей”. Це яскраво ілюструє зонг “Пісня про Соломона”. Знайдіть слова, що підтверджують таку думку. Зонги – одна із особливостей епічного театру Б. Брехта.

Власною рукою мати малює чорні хрести для своїх дітей, перемішує ці шматки у шоломі, жартома порівнюючи його з материнським черевом. Матінка із співчутгям говорить про загиблого і одночасно переписує скої товари “Шкода командувача – двадцять дві пари шкарпеток – кажуть, він загинув через нещасливий випадок. На луках лежав туман, через це і сталося. Командувач іще звернувся до якогось полку, закликав солдатів битися не на життя, а на смерть, але, вертаючись назад, заблукав у тумані і потрапив у саме пекло бою. Там його й настигла куля – запиши ще чотири ліхтарі”.

Церква у фашистській Німеччині не могла протистояти державі. “З нами Бог” – було викарбувано на пряжці німецького солдата. Фашизм узяв релігію на озброєння. І тому ми не бачимо активної позиції церкви проти “жовтого тільця”, проти наживи. Церква іде на контакт із державою. Отже, це духовна фортеця, взята Матінкою Кураж. Священик – та сама Кураж на іншій стадії розвитку. Тоталітарна система всіх підпорядковує. Духовної опори нема. Кураж – тимчасовий успіх, засліплення чимось. Стан куражу, як правило, проходить, і настає прозріння, усвідомлення певних цінностей, але буває пізно. І це майстерно показав у п’єсі Б. Брехт. Кураж – тоталітарна ідеологія, це Німеччина, її майбутнє. Що ж чекає на дітей Німеччини у Другій світовій війні? Письменник геніально передбачив майбутнє німців.

Ейліф уособлює тих, обдурених, одурманених, які добровільно йшли на фронт. їх сміливість переростала в надмірну жорстокість. “Зайвий” подвиг здійснив – і за це розстріляний.
Швейцеркас – представник населення, що тверезо мислило. Головна риса – чесність. Здебільшого такі люди під час Другої світової війни потрапляли у табори смерті. Вони теж гинуть,
Катрін – це ті німці, котрі все розуміли, але мовчали. “Німа істина”. Такі люди фашистській Німеччині були не потрібні.
Фургон – символ людей без батьківщини. Фургон наживи, аморальної політики котить по кожній країні, підминає всіх, робить із людей зомбі наживи. Чи нормальна психічно мати, яка заради папірців втрачає дітей? Питання риторичне.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Драма-пересторога Бертольта Брехта “Матінка Кураж та ії діти”