Де козак, там і слава

Схожі твори:

1. Твір за картиною Кривенка «Їхав козак на війноньку» Тяжким було життя українського козака, який споконвіку воював то з татарами, то з турками, то з поляками, через що часто залишав домівку, родину. Тяжкою була доля й української козачки, матері, дружини або коханої дівчини, яких козак залишав заради боротьби за свободу рідної землі. Саме цій темі присвячена картина Михайла Кривенка «їхав козак на війноньку». На […]...
2. Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але […]...
3. Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя) І. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVІ-XVІІ ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів). ІІ. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи: 1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать); 2. […]...
4. “Слава тобі, Гамаліє… на всю Україну…” (за твором Т. Шевченка “Гамалія”) В одній із давніх українських пісень із сумом розповідається про турецько-татарські набіги XVІ століття, що кривавили живе тіло України. Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой, маленьких витоптала, великих забрала, Назад руки постягала, під хана погнала. Десятки тисяч українців потрапляли в полон. У Каффі їх продавали у рабство. Навіть торговці […]...
5. Козак Голота – герой народної думи Нещодавно я перегортав збірку народних дум. У них розповідається про боротьбу українського народу проти турків і татар. Про сміливих, хоробрих, винахідливих козацьких ватажків: Самійла Кішку, Морозенка, Богдана Хмельницького. Але найбільше мені сподобалась “Дума про козака Голоту”. В образі Голоти народ бачить свого товариша, друга, визволителя. Часто нападали на українські міста та села турки і татари, […]...
6. Засудження зрадництва в баладі “Ой був у Січі старий козак” Народні пісні, думи та балади відображали події здебільшого героїчного харак­теру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані ратні под­виги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників. У цих творах возвеличуються герої з народу, шо захищають незалежність вітчизни, їхня муж­ність і сміливість, хоробрість і безстрашність, засуджується зрадництво і боягузтво. У баладі “Ой був у Січі […]...
7. Твір за картиною “Їхав козак на війноньку” М. І. Кривенка Важкий час змальовує художник у своїй картині. Це було коли українські козаки боролися з Кримським ханством. Тоді скрутно жилось українському народові. На картині відобразив художник літо, навкруги зеленіє степ, цвітуть квіти. Десь далеко горить багаття і йде дим – це були сигнали тривоги. Таким був своєрідний телеграф у козаків. За короткий час у всіх полках […]...
8. Від матері – слава, і пісня, і хліб Усе в житті людини починається з молока матері. Це вона, “святая сила всіх святих, пренепорочная, благая” народила Спасителя. Це вона, ненька, Мадонна, Берегиня, зігріває наше життя, захищає наше щастя. Народжується дитина – мати схиляється над колискою і співає. Про що? Як не дивно, від цього теж багато залежить. Перші уроки дитина бере не в школі […]...
9. Козак Голота – оборонець рідної землі У XV-XVІІ століттях Україна відчувала на собі тяжкий гніт польської шляхти, стогнала від набігів турецьких і татарських завойовників. Багато лиха завдавали вони: грабували і спалювали населені пункти, вбивали мирне населення та гнали його у полон. Та ніколи не корився український народ лихим ворогам, мужньо бився з ними за свободу і честь рідної землі. Історія й […]...
10. Запорозький козак Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
11. Слава стрільців Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна (1914-1918), насамперед, була крахом двох великодержавницьких […]...
12. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі Хто такий Морозенко, про якого складено стільки народних пісень? Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького – полковник Станіслав Морозенко, а можливо, це осавул Кропивнянського полку Нестір Морозенко. Так чи інакше, але Морозенко був мужнім захисником рідної землі. У XІV-XVІ ст. більша частина українських земель була захоплена панською Польщею. З того часу наш народ вів […]...
13. Твір на тему: “Опис картини “Козак Мамай” Картина невідомого художника “Козак Мамай” була намальована понад три століття тому. З того часу полотно невідомого художника не один раз надихало на створення подібних творів образотворчого мистецтва. На передньому плані картини “Козак Мамай” ми бачимо козака, який розташувався відпочити під крислатим дубом, що стоїть посеред широкого українського степу. Неподалік від козака спокійно стоїть його вірний […]...
14. Твір-опис за картиною невідомого художника “Козак Мамай” Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин. На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у […]...
15. Слава стрільців (наші духовні провідники) Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна (1914-1918), насамперед, була крахом двох великодержавницьких […]...
16. “Вічна слава безсмертю хоробрих…” Я єсть народ, якого Правди сила, Ніким звойована ще не була. П. Тичина Шелестить ліс… Над головою блакитне небо. До пам’ятника Слави нескінченним потоком йдуть люди, щоб віддати шану і вклонитись воїнові-визволителю, а потім іти на подвиг заради мирного чистого неба, золотистого моря пшениці, радості й щастя на обличчях дітей. Пролітають роки, віддаляючи від нас […]...
17. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі (“Ой Морозе, Морозенку…”) Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило […]...
18. Слава прадідів наших (Твір-мініатюра) З давніх-давен, коли хочуть підкреслити вроду чи кмітливість людини, кажуть: “Ця людина насправді козацького роду!” Чому українці кажуть саме так? Запорозька Січ – це святиня українського народу. Кажучи “Запорозька Січ”, ми маємо на увазі найкраще з того, що подарувала нам історія. Безмежною була й залишається любов українців до козацтва. Незчисленні пісні, думи, легенди складено про […]...
19. Да будет же честь и слава нашему языку Самый первый критерий богатства и бедности речи это количество слов, которые мы используем. У Пушкина, например, в обращении было более двадцати тысяч слов. Для сравнения: хорошо образованный человек нашего времени применяет 3000-6000 разных слов. Сопоставление этих двух цифр позволяет увидеть главный источник речевого богатства: чем больше слов находится в распоряжении отдельного человека, тем богаче его […]...
20. Еней – “хлопець хоть куди козак” (за поемою І. Котляревського “Енеїда”) Як же треба любити свій український народ, його побут, звичаї, національні традиції, мову, щоб створити такий “самобутній і глибоко національний твір” як поема “Енеїда”. У творі (як зазначив І. Франко) “скільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його “Енеїда”… і до цього часу не втратила своєї чарівності”. У чому ж оригінальність […]...
21. Твір-мініатюра «Слава наших предків» Запорізька Січ… Козаччина… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня… Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості… Свою безмежну любов та повагу до козацтва український народ висловив у численних піснях, думах, легендах та переказах. Я завжди з великим захопленням читаю художні та історичні твори про наших героїчних предків, які мужньо стояли на сторожі рідної землі. Вважаю, […]...
22. Краткое изложение Хвала и слава Ивашкевич Я. Ивашкевич Хвала и слава Лето 1914 г. В своем украинском поместье Молинцы живет красивая молодая помещица Эвелина Ройская. У нее двое сыновей: Юзек семнадцати лет, милый, серьезный мальчик, и необузданный Валерек четырнадцати лет. Ее муж изучал земледелие по английским агрономическим журналам и пытался привить в украинском поместье английские способы ведения хозяйства. В поместье живет […]...
23. Гроші, слава чи честь? (за творами Коломійця «Дикий ангел» та Гончара «Собор») У кожної людини є своя система цінностей. В одного – це багатство, гроші, в іншого – слава, почесті, ще інший найбільше цінує свою родину, теплі стосунки, дружнє спілкування. Часто ці прагнення переплітаються, і людину оцінюють по тому, що в ній переважає. На перший погляд, у житті героя п’єси О. Коломійця «Дикий Ангел» Платона Микитовича найголовніше […]...
24. “І оживе добра слава” (за посланням Т. Шевченка “І мертвим, і живим…”) Відоме послання “І мертвим, і живим…” геніальний Кобзар присвятив тогочасній інтелігенції. Здобуваючи освіту за кордоном, знаючи по кілька іноземних мов, тримаючи домашні театри, проголошуючи волю кріпакам, “малоросійські” дворяни фактично відійшли від рідної культури, почали забувати історію предків. Представники інтелігенції захоплювалися здобутками інших народів, цураючись усього вітчизняного. Чи мав Шевченко право так вболівати за українську культуру? […]...
25. Запорозький козак Тарас Бульба «Тарас Бульба» – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
26. Житие и чудеса св. Николая Чудотворца и слава его в России ЖИТИЕ НИКОЛАЯ МИРЛИКЙЙСКОГО. Этот памятник переводной литературы получил необычайно широкое распространение в древнерусской письменности начиная с XII в. Святой Николай (Николай Чудотворец, Николай Угодник, Никола) – один из самых почитаемых на Руси святых. Его считали покровителем русского народа, в иконописи и храмовой живописи Николая Мирликийского нередко изображали по левую руку от Христа (по правую руку […]...
27. Этих дней не смолкнет слава! (сочинение о войне) С каждым годом мы все дальше и дальше уходим от военной поры. Но время не имеет власти над тем, что люди пережили в войну. Это было очень трудное время. Советский солдат умел смело смотреть в глаза смертельной опасности. Его волей, его кровью добыта победа над сильным врагом. Нет границ величию его подвига во имя Родины, […]...
28. Твір за картиною Мартиновича «Козак» На картині художника П. Мартиновича «Козак» зображено простого козака. Це кремезний, дужий чоловік з суворим виразом обличчя. Його вигляд свідчить про постійну готовність дати відсіч будь-якому ворогові України. У козака сірі, пронизливі очі, над ними нависли густі чорні брови, що суворо зведені. Гострий ніс, довгі вуса, опущені донизу. І найперша ознака справжнього козака – оселедець […]...
29. Твір за картиною «Козак Мамай» Картина «Козак Мамай» намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. На передньому плані цього твору ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог. Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця. […]...
30. Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не […]...
31. Народна пісня “Їхав козак за Дунай…” Українська народна лірична пісня. Задушевна, ніжна, сповнена світла й радості, інколи суму, щирих дівочих мрій і сподівань, які не завжди збувалися. Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай!” – Співається в одній із них. Чому ж, козаче, кидаєш ти свою любу, що шукаєш у далекому краю за тим широким повноводним Дунаєм? Куди плинуть твої думки […]...
32. Козак Мамай (твір-опис за картиною) “Козак Мамай” – картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо. Втомився козак, зліз з коня, прив’язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у […]...
33. «І оживе добра слава» (за посланням Шевченка «І мертвим, і живим…» Відоме послання «І мертвим, і живим…» геніальний Кобзар присвятив тогочасній інтелігенції. Здобуваючи освіту за кордоном, знаючи по кілька іноземних мов, тримаючи домашні театри, проголошуючи волю кріпакам, «малоросійські» дворяни фактично відійшли від рідної культури, почали забувати історію предків. Представники інтелігенції захоплювалися здобутками інших народів, цураючись всього вітчизняного. Чи мав Шевченко право так вболівати за українську культуру? […]...
34. “Слава тебе, безысходная боль!” (Тема любви в лирике А. Ахматовой) Вполоборота, о печаль, На равнодушных поглядела. Спадая с плеч, окаменела Ложноклассическая шаль. О. Мандельштам Прочитав эти строчки, я живо вспомнила другой портрет Анны Андреевны Ахматовой, написанный одним росчерком кисти великого Модильяни. От него невозможно оторвать взгляда: женщина, изображенная на нем, спокойна и величественна, несколько чувственная поза не отвлекает от лица и глаз, в которых отражен […]...
35. Слава русскому солдату (по поэме А. Т. Твардовского “Василий Теркин”) Но со времен фронта я отметил “Василия Теркина” как удивительную удачу… Твардовский сумел написать вещь вневременную, мужественную и неогрязненную… А. Солженицын. Говорят, что собирались поставить или уже поставили памятник бойцу Василию Теркину. Памятник литературному герою – вещь вообще редкая, а в нашей стране в особенности. Но мне кажется, что герой Твардовского заслужил эту честь по […]...
36. Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до […]...
37. Образец сочинения – “Слава тебе, безысходная боль!” (Тема любви в лирике А. А. Ахматовой.) Страшное, темное время “ежовщины”, ужас которого до конца не понять потомкам. Никогда не понять этой не минутной, а длящейся изо дня в день муки. Это даже не смерть близкого человека, не война, а странное, бесконечно тянущееся время неоправданной разлуки, незаслуженных мук и страха. Анна Андреевна Ахматова – поэтесса, мать, женщина – переживала это время не […]...
38. Лицарство, сміливість, фізична і духовна сила героїчних предків (за українськими піснями) Олександр Довженко писав: “Українська пісня – це історія українського на­роду, народу-трудівника, народу-воїна”. Важливе місце серед пісенних скарбів нашого народу посідають історичні пісні. Саме в них вдячні сини і доньки Укра­їни оспівували сміливість, відданість, жертовність захисників рідного краю. Справжніми лицарями свого часу були козаки. їхні подвиги знані не лише в Україні, а й за її межами. […]...
39. Образ Івана Сулими з оповідання А. Кащенка “Над Кодацьким порогом” Андріан Кащенко створив цілу серію історичних оповідань про національних героїв українського народу, славних лицарів запорозького козацтва. До них належить оповідання “Над Кодацьким порогом”, головним героєм якого є славний український гетьман Іван Сулима. Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітром обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами відбивало завзяття; довгі вуса […]...
40. Хліб – символ добробуту народу Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є сим­волом добробуту українців? […]...