Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Чи можна мораль байки “Вовк і Ягня” застосувати до інших умов ситуації?

Чи можна мораль байки “Вовк і Ягня” застосувати до інших умов ситуації?

І. А. Крилов – найпопулярніший байкар Росії ХIХ сторіччя. Основиною особливістю його байок є дотепне висміювання людських вад.
Спробуйте тільки уявити собі наступне. Надворі – спекотний літній полудень, біля струмочка – мале Ягня. Воно тільки-но нахилилося, щоб втамувати спрагу, напитися цілющої водиці, як тут лунає грізний голос. Озирається бідолашненьке – аж тут Вовк стоїть. Він сердитим голосом питає, як посміло воно, нечемне Ягня, бруднити його (Вовка) потік і каламутити в ньому воду? Дуже злякалося Ягнятко. Адже довкола не було

ні душі, на чиюсь допомогу годі було розраховувати. А поряд – страшний Вовк. Ягня знало, йому не раз говорили друзі і дорослі, що зустріч з Вовком – небезпечна, та воно було необачним і потрапило в неприємне становище. Воно з жахом дивилося на Вовка – міцні великі лапи, дужа голова, – такий уб’є одним махом. Старші вчили Ягнятко бути завжди і з усіма ввічливим, намагатися нікого не образити нечемним словом. Воно ж не знало, що Вовка тільки дратуватимуть його чемні відповіді. Адже Вовк завжди почуває себе господарем, що захотів – те його.
Перелякане Ягня марно намагалося пояснити, що воно п’є воду

нижче від Вовка по течії, тому аж ніяк не може бруднити йому питво. Та жодні виправдання не потрібні злому Вовку. Звичайно, річ не в тому, що Ягня скаламутило воду, а в тому, що Вовк страшенно хоче поласувати самим Ягням. Проте він вправно маскує свої погані наміри. Він був упевнений у собі, тому що не було ще жертви, яка могла б утекти від нього. І Вовк почав пригадувати, що минулого літа Ягня буцімто нечемно йому відповіло. Коли ж Ягня заперечило, мовляв його ще й на світі не було, то хитрий звір почав згадувати і свата, і кума, яких, як виявилося, у Ягняти також не було. Ягнятко нічого не знало ні про псів, які ганялися за Вовком, ні про пастухів, які хотіли його зі світу звести. Та все це не мало значення. Вовк з самого початку знав, чого саме він хоче від Ягняти. З’їсти бідолашне – ось його ціль. Насамкінець, терпець йому увірвався і Вовк промовив, що Ягня винне тим, що він голодний і хоче їсти.
Як і прийнято, у байках сильний завжди нахабніший за слабшого. Чи можна мораль байки “Вовк і Ягня” застосувати до інших умов ситуації? Звичайно, що так. Навіть у житті нікому не вдається достукатися до серця нахаби. Це ж не казка, де добро завжди перемагає над злим. І на допомогу приходять добрі чарівники. Ця байка максимально наближена до життя, адже ми часто спостерігаємо ситуації (а іноді навіть самі буваємо їх учасниками), коли кожен сам по собі і думає тільки про власну користь. Навряд чи хтось хотів би мати якісь справи із Вовком? Так і в житті, не дуже хтось прагне спілкуватися з невігласами. Та є і протилежна сторона. Виявляється, нікому не потрібне і беззахисне Ягня. Вовк врешті-решт поволік його у темний ліс. Чи не так заведено і межи людьми, що слабшого попросту знищують?
Мораль байки проступає уже в перших її рядках: “У сильного безсилий винен…”Як бачимо, вона (мораль) не застаріла, вона актуальна і сьогодні. І застосовувати її можна безліч разів у різних ситуаціях.