Біблійні сюжети у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”
У романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” є реальність і фантастика, сати ра і любовна лірика Особливо виділяються чотири глави історико-філософського характеру. Це “роман у романі” – оповідь про Христа і Понтія Пілата.
Глави про прокуратора Іудеї та Ієшуа Га-Ноцрі (Ісуса Христа) пише головний булгаковський герой – Майстер. Створений за біблійним сюжетом, цей роман став долею його автора. Майстер із волі Булгакова так виклав відому біблійну історію осуду і страти Христа, що в її реальності неможливо сумніватися. Історія
Щоб створити такого героя, Майстер сам повинен мати хоч деякі його якості. Майстер сповідує ті самі істини, проповідує добро і справедливість, хоча він сам не був смиренним, терпимим і благочестивим. Але є в Майстрові та ж незалежність, та ж внутрішня духовна воля, що й у його героя, котрий іде на Голгофу.
З жахом слухає прокуратор Іудеї міркування про владу, у тому числі й про кесареву. Ієшуа говорить, що настане час, коли влада не буде потрібна. Такі слова Пілатові було не тільки страшно, але і ризиковано слухати. Охороняючи себе від сторонніх вух, прокуратор майже прокричав: “На світі не було, немає і не буде ніколи більшої і прекраснішої влади, ніж влада імператора Тиберія!” Ця фраза взята Булгаковим, ясна річ, не з історичних джерел. Вона – із сучасних йому газет. Письменник замінив тільки ім’я. Узагалі, якби читачі могли прочитати роман у той час, вони напевно помітили б перегук описаної біблійної історії із сучасністю. Рішення Синедріону і Понтія Пілата нагадують рішення раппівців, Главреперт – кому й інших сучасних Булгакову офіційних організацій. Схожість – у звірячому, шаленому фанатизмі, у страху перед інакомисленням.
Булгаков знав твердо, що опублікувати роман він не зможе, що рано чи пізно він буде розіп’ятий за цей роман. Але в письменникові жила слабка надія на здоровий глузд сучасного йому “прокуратора”. Не здійснилося.
Герой роману Майстра, Ієшуа Га-Ноцрі, засуджений. Його мирні промови, що заперечують насильство, небезпечніші для влади, ніж прямий заклик до заколоту Ієшуа небезпечніший від убивці, якого помилував Понтій Пілат. І хоча Ієшуа зумів підкорити прокуратора своїм розумом і дивною силою слова, Пілат відправляє на смерть саме його, боячись за себе, за свою кар’єру. Як політик Понтій Пілат переміг, але зазнав поразки перед великою силою духу і прокуратор це зрозумів.
Понтій Пілат нагадував Булгакову деяких сучасних письменникові політиків і державних діячів. Але є істотна відмінність: розправа над безневинним коштувала Пілатові важких душевних мук, а сучасним письменнику політикам вдавалося уникнути навіть докорів власного сумління. Так біблійний сюжет зіткнувся з реальним життям.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)