Батьки й діти характеристика образа Базарова Євгенія Васильовича
БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Базарів Євгеній Васильович – головний герой. Спочатку читач знає про нього тільки те, що це студент-медик, що приїхав у село на канікули. Оповідання про цей епізод його життя, властиво, і становить сюжет “Батьків і дітей”. Спочатку Б. гостює в сім’ї свого друга Аркадія Кірсанова, потім разом з ним їде в губернське місто, де знайомиться з Ганною Сергіївною Одинцовій, живе якийсь час у її садибі, але після невдалого освідчення в коханні змушений виїхати й, нарешті, попадає в рідний дім, куди направлявся із самого
Б. знову вертається додому й незабаром гине. Б. називає себе “нігілістом”, визначення це спочатку звучить трохи загадково, але незабаром значення його з’ясовується цілком: читач-сучасник без праці дізнавався в герої виразника в самій крайній формі ідей і настроїв революційної молоді. Б. проголошує ідею “повного й нещадного заперечення”, не визнаючи ніяких меж, здатних обмежити її здійснення. Разом з “постановами” віджилого кріпосницького
Б. виступає нещадним супротивником традиційного гуманізму: в очах “нігіліста” гуманістична культура виявляється притулком для слабк і боязких, створюючи гарні ілюзії, здатні служити їх виправданням Гуманістичним ідеалам освіченої еліти й віруванням або забобонам неосвічених мас “нігіліст” однаково протиставляє істини природознавства, що затверджують жорстоку логіку життя-боротьби. Б. вважає за необхідне почати історію заново, на голому місці, не вважаючись ні з об’єктивною її логікою, ні з “думкою народним”. І все це не тільки ідеї, перед читачем людин дійсно нової формації, зухвалий, сильний, нездатний до ілюзій і компромісів, що досяг повної внутрішньої волі, готовий іти до своєї мети, розтрощуючи або ненавидячи все, що йому протистоїть. У суперечках з помірним лібералом Павлом Петровичем Кірсановим Б. легко перемагає На його стороні не тільки переваги молодості й новизни його позиції. Тургенєв бачить, що “нігілізм” глибоко пов’язаний із суспільним безладдям і народним невдоволенням, що це природне вираження духу часу, коли в Росії все переоцінюється й перевертається.
Тургенєв визнає, що роль “передового класу” переходить від дворянської інтелігенції до різночинців. Але це лише частина істини, що відкривається читачеві в “Батьках і дітях”. Тургенєв проводить Б. по колах життєвих випробувань.
Герой переживає трагічну любов, тугу самітності й навіть своєрідну “світову скорботу”. Виявляється його залежність від звичайних законів людського життя, його причетність до звичайних людських інтересів, турботам і стражданням. Первісна самовпевненість Б. зникає, його внутрішнє життя стає усе більше складної й суперечливою.
Поступово з’ясовується міра об’єктивної правоти й неправоти героя. “Повне й нещадне заперечення” виявляється почасти виправданим як єдина, по думці Тургенєва, серйозна спроба дійсно змінити мир, покінчивши із протиріччями, які не можуть дозволити ні зусилля суспільних партій, ні вплив вікових ідеалів гуманізму. Однак для Тургенєва безперечно й те, що логіка “нігілізму” неминуче веде до волі без зобов’язань, до дії без любові, до пошуків без віри Тургенєв не знаходить в “нігілізмі” творчої сили, що творить: ті зміни, які “нігіліст” передбачає для реально існуючих людей, по суті справи, рівносильні їхньому знищенню. “Нігілізм”, по думці Тургенєва, кидає виклик неминущим цінностям духу й природних основ життя. У цьому вбачається трагічна провина героя, причина його неминучої загибелі
(1 votes, average: 5,00 out of 5)