Євгенія Гранді характеристика образа Гранді Євгенії

Гранді Євгенія – дочка Фелікса Гранді. Г. – велика й щільна дівчина, з округлою особою й сірими променистими очами, прекрасна величною красою й уродженою шляхетністю. До приїзду в Сомюр паризького кузена Шарля Гранді, столичного франта, Е. не замислюється ні про своє положення, ні про характер свого батька. Поява Шарля, у який Е. відразу закохується, будить у ній безліч нових думок і відчуттів: вона усвідомлює вбогість батьківського будинку, догадується про те, що їй варто приховувати від батька свою любов. Вона починає судити батька за скнарість

і почувати себе змушено в нього присутності Уперше в її серце зіштовхуються добро й зло, уперше вона робить учинок, якого соромиться: поки кузен Шарль спить, вона читає його листа до коханки й друга.

Любов змушує її наважитися на бунт, на пряму непокору батькові: вона віддає в борг кузенові, що зубожів через банкрутство його батька, свої стародавні золоті монети, а коли старий Гранді хоче глянути на них, відмовляється пояснити причину їхнього зникнення. Е. – дочка свого батька, і її пристрасть – любов до Шарлю – так само могутня, як пристрасть папаши Гранді – любов до золота. Повісивши у своїй кімнаті карту

півкуль, Е. подумки стежить за кузеном, що виїхав в Ост-Індію збивати стан, вона черпає щастя в спогадах про єдиний поцілунок, яким вона обмінялася із Шарлем, і ці спогади допомагають їй спокійно переносити гнів батька, що посадив її на хліб і воду.

Трагедія Е. – у безплідності її життя. Ставши після смерті матері й батька власницею незліченних багатств, Е. продовжує жити в тім же незатишному холодному будинку; вона керує своїми володіннями так, як їй заповів батько, і навіть переймає деякі його слівця, наприклад манеру говорити: “Подивимося”, коли не хочеться давати пряма відповідь. Багато наречених мріють взяти за себе наречену-миллионщицу, але вона чекає Шарля.

Шарль же, що розбагатів за рахунок торгівлі рабами й огрубілою душею, жениться на некрасивій аристократці, тому що, на відміну від сомюрцев, не догадується про те, як багата його кузина. Е. виходить заміж за голову сомюрского суду першої інстанції Крюшо де Бонфона, попередньо взявши з його обіцянка, що шлюб залишиться фіктивним. Овдовівши, вона залишається колишньою старою дівою, у якій святість і шляхетність страждання сполучаються із дріб’язковими провінційними звичками






Стаття в газету на морально етичну тему.
Євгенія Гранді характеристика образа Гранді Євгенії