Алегоричний зміст романтичної балади Є. Гребінки “Човен”

Схожі твори:

1. Ліричність балади Є. Гребінки “Човен” Творча спадщина Євгена Гребінки дуже різноманітна. Велику частину творів письменника становлять байки, в яких він оригінально та художньо довершено викриває одвічні людські вади. Але є у творчому доробку Гребінки і ліричні твори. Одним із найвідоміших та найдовершеніших творів Євгена Гребінки є балада “Човен”. Домінуючим напрямом у ліриці за часів написання поезії був романтизм, отож і […]...
2. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) Є. Гребінка – це талановитий байкар, поет та прозаїк. Поряд із жанром байки письменник вводить в українську літературу романтичний жанр: романси, пісні та поетичні роздуми. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики, елегійний смуток – це характерні риси поезії Є. Гребінки. Вірш “Човен” – це роздуми поета над своїм майбутнім і взагалі над людським життям. Життя […]...
3. Алегоричний зміст балади Р. Бернса “Джон-Ячмінь” Роберт Бернс був насправді сином свого народу, свого волелюбного краю. Волелюбний дух нескореної Шотландії живе в його баладах – у самій ритміці карбованих рядків, в іскрометному гуморі, у великій любові до Батьківщини – “Вітчизни слави та краю доблесті”, до гір, де навіки його серце. Найсміливішим, найволелюбнішим з творів Р. Бернса я вважаю його баладу “Джон-Ячмінь”. […]...
4. Готовність поета служити вищій меті (за поезією “Човен”) Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в ті часи переслідувалися урядом, могли […]...
5. Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна […]...
6. Великий морський човен Мореплавством наші прадіди займалися протягом віків, але особливого розвитку воно набуло за часів Київської Русі. З IX до XVI ст. Чорне море називалося Руським морем. Запорізьким козакам належить слава винаходу чудового морського плавального засобу – «чайки». За півмісяця шістдесят козаків робили одну чайку. Основа човна складалася з суцільної вербової чи липової колоди, середину якої видовбували, […]...
7. Алегоричний зміст поеми “Божественна комедія” Данте Аліг’єрі “Божественну комедію” визнано вершиною творчості найвидатні шого італійського поета, основоположника італійської літератури Данте Аліг’єрі. Сучасники поета з простих людей вірили навіть, що він склав справжній путівник потойбічним світом, але насправді зміст поеми не обмежується лише художнім втіленням містичних уявлень про життя після смерті. тлумачити зміст цього твору можна з різних поглядів: як буквально (власне змалювання […]...
8. Алегоричний зміст і гуманістичне спрямування “Божественної комедії” Данте І. “Божественна комедія” – найвидатніше творіння італійського поета Данте Аліг’єрі (увійшла в історію як найвище досягнення мистецтва середньовіччя). ІІ. Життя та творчість Данте – символ життя середньовічної людини-мислителя, людини-митця, що прагне справедливості (за політичні пристрасті став вигнанцем, був приречений на смерть, але не відступив від своїх поглядів). ІІІ. “Божественна комедія” – популярний жанр середньовіччя (сумний […]...
9. Алегоричний і повчальний зміст байок Хто хоч раз у своєму житті прочитав байку, той ніколи її не забуде. Герої кож­ної байки кладуть цеглинку за цеглинкою, вимуровуючи совість. Саме вона є фундаментом, на якому колена людина будує своє життя. Світові відомо багато байкарів: Езоп, Федр, Лафонтен, Крилов. Їхні твори дуже схожі, але це не дивно, бо викривають вони одні й ті […]...
10. Тематика байок Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно-пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки «Пшениця», де показано, що «найкраще зерно» йде на дно, «полова ж навісна пливе собі […]...
11. Чиновницька сваволя (За байками Є. Гребінки) Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. На Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення […]...
12. Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба […]...
13. Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в курсах риторик і поетик, включалася […]...
14. Сваволя чиновників у банках Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи и розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. В Україні вже була певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVIIІ століттях. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в […]...
15. Чудо перемоги романтичної мрії над законами буденного світу (за феєрією О. Гріна “Пурпурові вітрила”) Людина сама створює власне життя – з реального та мрії, із бажаного та випадкового. Це її спілкування з навколишнім: або бажання бути таким, як усі, або сліпе підпорядкування законам буття та суспільства, або сміливість стати “білою вороною”, знайти свій шлях. Це модель власного життя – обрання заняття, погляд на майбутню сім’ю, навіть омріяний образ коханого. […]...
16. “Крихітка Цахес” – шедевр романтичної казки-новели Романтизм як певний тип культури в різних країнах мав свої національні особливості. У Німеччині, роздрібненій більш якна 360 великихі малих суверенних держав – королівств, курфюрсте, рицарських володінь, уся інтелектуальна енергія перейшла в галузь теорії, що знайшло відображення у філософсько-естетичних шуканнях, художній літературі, роботі славнозвісної школи Ієнськихромантиків. Французька революція стала важливим стимулом німецької духовної революції, яка […]...
17. Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок […]...
18. Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити […]...
19. Містерія Т. Шевченка “Великий льох”: алегоричний смисл твору Слово “містерія” походить від грецького і означає таінство. Містерія в літературі Ї масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка “Великий льох”? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: лірику і епос. Автор порушує в алегоричному змісті […]...
20. “Смерть матері Юговичів” як взірець народної балади Серед великої народнопісенної спадщини сербського фольклору особливо виділяються твори, що стосуються великої битви сербів із турками в 1389 році. Ніяких відомостей про цю тяжку для сербського народу битву, окрім фольклорних записів, немає, тому вчені складають різні гіпотези стосовно самої битви саме за народними піснями та баладами щодо перебігу бойових дій. Слід також зауважити, що битва […]...
21. Філософсько-символічний зміст повісті “Старий і море” Повість-притча “Старий і море” видатного американського письмен ника Ернеста Хемінгуея – це не лише один з останніх його завершених творів, а найскладніша у філософському плані річ. Це – алегоричне розкриття світоглядної позиції автора, власний варіант відповіді письменника на найважливіше з питань філософії про сенс життя. Ще раніше у творчості Хемінгуея склався особливий художній принцип, який […]...
22. Лорелея центральний персонаж романтичної поезії Лорелея (нім. Lore Lay) – центральний персонаж романтичної поезії. Міфологічний прообраз: Л. – діва-чародійка, річкова фея, героїня німецьких народних легенд. Ім’я Л. походить від назви крутої кручі. Лурлей (Lurlei) на Рейні поблизу Бахараха. Ця назва, буквально означало “сланцева скеля”, пізніше було двічі переосмислено: спочатку як “сторожовий скеля”, а потім як “скеля підступності”. Лурлея згадується в […]...
23. Жанр балади Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVІІІ столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки […]...
24. Образ романтичної й мужньої жінки в оповіданні «Дорогою ціною» Оповідання «Дорогою ціною», на думку відомого шведського історика літератури А. Енсена, є класичним твором, перлиною української белетристики. Письменник М. Коцюбинський, великий майстер художнього слова, глибоко проникає в душу українського народу, добре знає його спосіб життя, як художник бачить красу природи й використовує пейзажі як засоби характеристики головних героїв. Читаючи оповідання, ми переконуємося в тому, що […]...
25. Аналіз балади Жуковського “Кубок” Василь Андрійович Жуковський – один із кращих літературних особистостей РФ. Одержавши гарне утворення, відмінно володіючи іноземними мовами, він рано почав писати вірші й перекладати іноземних поетів. Одним з його відомих добутків є балада “Кубок”. Балада починається зі слів підступного царя: “Хто, чи лицар знатний иль латник простій, у ту безодню стрибне з височини?” Безоднею Жуковський […]...
26. Сюжетний аналіз балади “Людмила” “Що не говори, – писав Пушкін Рилєєву, – Жуковський мав рішучий вплив на дух нашої словесності, до того ж перекладний склад його залишиться завжди зразковим”. Колумбом, що открили “Америку романтизму”, назвав Жуковського Бєлінський Перші вірші й елегії Жуковського відразу ж придбали величезну популярність. Молоді поети охоче переймали манеру Жуковського. А коли в 1808 році з’явилася […]...
27. Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій гравці починають боятися миру, бо тоді доведеться підраховувати, скільки вони програли.) ІІ. Війни […]...
28. Алегоричний смисл поеми «Божественна комедія» Поема «Божественна комедія» – вершина творчості відомого італійського поета, основоположника італійської літератури Данте Аліг’єрі. Сучасники поета вважали, що Данте побачив потойбічний світ і розповів про його устрій у своєму творі. Але насправді суть поеми не тільки у зображенні потойбічного світу і життя після смерті. Тлумачення смислу поеми можливе з декількох ракурсів бачення. В буквальному розумінні […]...
29. Українські балади перлини усної народної творчості Народна балада – це високомистецьке явище, вираз народного таланту в романтичному стилі. Балада виникає в похоронному обряді й означає “пісня до танцю” ритуального, обрядового, який виконувався під час похорону молодої, трагічно загиблої дівчини (в русальних піснях це поминання). Тобто в баладі сконцентровано вираження емоцій. У багатьох культурах, і в українській зокрема, є елемент обожнювання, фетишизації […]...
30. “Вільшаний король” Гете – зразок літературної балади Сюжет про Вільшаного короля нагадує страшну казку, яку розповідають неслухняним дітям для того, щоб вони швидше лягали спати. Великий німецький поет Йоганн Вольфганг Гете розповів її у жанрі балади дітям усього світу. Батько і його маленький син їдуть через темний ліс додому. Хвору дитину зваблює Вільшаний король. Хлопчику ввижаються дорогоцінні камінці, золото та перли, прекрасні […]...
31. Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. (Це одночасно і есе, і пам­флет, які відповідають на головні запитання життя. Франсуа-Марі Аруе – Вольтер, автор “Задига”, “Кандида” та “Простака”.) ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. (Дитя природи у цивілізованому світі. Цивілі­зований світ очима дикуна.) 2. Полеміка про […]...
32. Алегоричний смисл поеми “Божественна комедія” Данте Аліґ’єрі Поема “Божественна комедія” – вершина творчості відомого італійського поета, основоположника італійської літератури Данте Аліґ’єрі. Сучасники поета вважали, що Данте побачив потойбічний світ і розповів про його устрій у своєму творі. Але насправді суть поеми не тільки у зображенні потойбічного світу і життя після смерті. Тлумачення смислу поеми можливе з декількох ракурсів бачення. В буквальному розумінні […]...
33. Сюжетний аналіз балади “Світлана” Ім’я Василя Андрійовича Жуковського, друга й учителя АС. Пушкіна, увійшло в російську літературу як автора цілого ряду балад. Він воскрешав у баладах образи феодального Середньовіччя й повні наївної віри народні перекази. Уперше визначення балади як жанру дав В. Г. Бєлінський Він так визначив його своєрідність: “У баладі поет бере який-небудь фантастичний і народний переказ або […]...
34. Про що я думаю, читаючи балади В основі балад лежать переважно історичні теми, легенди. Герої балад – люди сильні духом, мужні, які борються за справедливість, які навіть ціною власного життя готові відстоювати свої принципи, знають ціну дружби, є захисниками. І них – одне слово, усіляко протистоять злу. Балади знайомлять нас із життям і побутом різних народів, з їхніми традиціями. Одна з […]...
35. Життєподібний сюжет і зміст повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” На уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір Е. Хемінгуея “Старий і море”. Літературознавці визначають жанр цього твору як повість-притча, тобто твір, що розповідає про долю і певні події життя героя, але ця розповідь має алегоричний характер, глибокий моральний і філософський зміст. Повість тісно пов’язана з усіма попередніми творами письменника і виглядає вершиною його роздуму про […]...
36. Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє […]...
37. Балади Шіллера Балади “Рукавичка”, “Кубок”, “Рицар Тогенбург”, “Івікові журавли” виходили з загальної думки, яка нерідко була сформульована як повчальний висновок. Балада “Рукавичка” спрямована проти лицарства. Нерозумно демонструвати кохання до прекрасної дами, жертвуючи власним життям в ім’я примхи. У баладі зображений король, оточений придворними “перед своїм звіринцем “. Змах рукою – і на арену виходять тигр і лев, […]...
38. Балади і думи – перлини української народної творчості Український фольклор багатий і різноманітний. Він створювався протягом багатьох століть. У фольклорі відображено історію, побут й духовне обличчя українського народу. Народна творчість має в основі розмовну мову, яка має свої особливості, наголоси, інтонації. Думи і балади – яскраві зразки фольклору. Думи – жанр героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці. В них розповідається про видатні історичні […]...
39. Жанр балади у творчості Генріха Гейне Німецький поет-романтик, його твори – видатне явище світового романтизму. “Книга пісень” (1827) – поетична збірка Гейне, куди ввійшли 215 віршів, написані за перші десять років творчості. Книга складається з п’яти розділів. Найбільш відомими поезіями є “Чому троянди ніби неживі”, “Коли розлучаються двоє”, “Вмирають люди і роки”, “Хтів би я слово єдине…”. Збірка різножанрова: тут і […]...
40. Народні балади – один із цінних здобутків культури нашого народу Українські народні балади – найулюбленіший вид словесної творчості нашого народу. Цей фольклорний жанр став активно поширюватися в Україні з початку XІX століття. Уперше балади виникли й існували як пісні до танцю. Слово “балада” походить від грецького “рухатися”. З часом словесний текст разом з мелодією відокремлювалися від танцю. Так балада стала одним із видів народних пісень, […]...