Актуальність байок Крилова

У байках Крилова – побут і вдачі російського народу, його життєвий досвід, народна мудрість. За словами В. Г. Бєлінського, у байках виразилася “ціла сторона російського національного духу: росіянин практичний розум… з гострими зубами, які боляче кусаються. У них вся життєва мудрість, плід практичної досвідченості. І своїм власної, і заповіданої батьками з роду в рід”.

У багатьох байках Крилова показане важке життя селян, що страждають від несправедливого суду, сваволі, важкої панщини й оброку. Прості люди ніде не знаходять правди, з них скрізь хабарничають, ніхто не допомагає їм у лиху. Таке нерідко зустрічається й зараз. У байці “Вовки й Вівці” мова йде про те, що в заснованій раді сиділи Вовки, що смирненько ходили біля черід, коли “бували ситі”. Вовки “засідання в глухому лісі відкрили”, “судили”, думали, виряджали й, нарешті, придумали закон, що якщо Вовк стане кривдити Вівцю,

Те Вовка отут владна Вівця,
Не разбираючи особи,
Схопити за шиворот і в суд негайно представитися

Крилов відзначав роль народу в розвитку країни (“Собака й Кінь”). Підкреслюючи, що в кріпосницьких умовах не може розвиватися талант народу, Крилов вимагав уваги до голосу мас, висловлювався проти монополії дворян у керуванні країною (“Дикі Кози”, “Собака й Кінь”, “Аркуші й Корінь”). Дійсно, поодинці не можна керувати країною й не можна не враховувати думку народу. Зачіпав Крилов і питання про ролі праці й освіти в розвитку суспільства, що дуже важливо й зараз, в XXІ столітті. У байці “Городник і Філософ” ставиться питання про цінності реального знання, про зв’язок праці з наукою. Байка “Аркуші й Корінь” указує на величезне значення тих, хто годує суспільство, байка “Ставок і Ріка” говорить про цінності праці: талант без діяльності пропадає, як висихає й заростає осокою ставок

Тема праці займає велике місце в...

байках Крилова: осміюється ледарство Бабки (“Бабка й Мураха”) і Мух (“Бджола й Мухи”), паразитизм Павуків (“Павук і Бджола”), а всім протиставляється роботяща й клопітлива Бджола, що трудиться на загальну користь:

Народясь праці для загальної користі несть,
Не відрізняти шукаю свої роботи,
Але утішаюся тим, на наші дивлячись стільники,
Що в них і мого хоч крапля меду є
“Без праці не виловиш і рибку зі ставка”

І зараз актуально звучить це російське народне прислів’я. Д. Бєдний говорив про нев’янучу силу творчості Крилова:

“Байка була основною зброєю Крилова. Відточене Криловим зброя служить нам і сьогодні в боротьбі з усіма тими силами, які заважають нашій творчій праці. Криловская поезія – алмаз, що блискає в дорогоцінній короні великої російської літератури”.

Багато виражень байкаря міцно ввійшли в нашу розмовну мову на правах прислів’їв і крилатих виражень, які актуальний дотепер: “А Васько слухає так їсть”; “Слон-те я й не примітив”; “Зозуля хвалить Півня за те, що хвалить він Зозулю”; “Як Білка в колесі”; “А віз і нині там”; “Коли в товаришах согласья ні, на лад їхня справа не піде”; “Чим кумоньок уважати трудитися, не краще ль на себе, кума, обернути?”

У байках Крилова всі дуже реально, тільки виражено відповідно до добутків народної творчості. В. Г. Бєлінський відзначав: “У кращих байках Крилова немає ні ведмедів, ні лисиць, хоча ці тварини, здається, діють у них, але є люди, і притім росіяни люди”. Персонажі з їхніми індивідуальними рисами в байках Крилова виступають природно, як у житті: лев – не просто звір, а грізний цар, брехун – якийсь дворянин, а може бути, і князь. Читаєш байки Крилова – і багато хто з діючих осіб нагадують нам наших знайомих, а нинішні події повторюють давно відомі ситуації з його добутків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Актуальність байок Крилова