Значення п’єси “Мина Мазайло’ М. Куліша в наші дні
Значення п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша в наші дні
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей;
Я питаю в книжок, роззираюсь
на кожній сторінці.
Де той рік, де той місяць,
той проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми українці?..
В. Баранов
Вже більше як сімдесят років минуло з часу написання п’єси “Мина Мазайло”, неодноразово мінялись наші орієнтації, смаки, з’явилися нові конфлікти, нові рівні мислення, та тільки п’єса “Мина Мазайло” М. Куліша не лишилась “комедією лише для наших дідусів
Та що вже й казати про актуальність! От взяти хоча б мене. Прочитавши п’єсу і добре осмисливши її, я дійшла висновку, що до кожного з дійових осіб знайдуться прототипи у сучасному житті (та ще й не один!), серед моїх знайомих. А в одному з персонажів навіть пізнаю себе! І за прикладом ходити далеко не треба. От взяти хоча б мого дядька з Росії. Кожного року він приїздить до нас і розповідає нам “правду про українців”. Говорить, що Україна така-сяка, бідненька, і нічого в ній зроду не
А ось вам іще одна “історія з життя”. Розмова двох дівчат, яку я особисто спостерігала: “Ты знаешь, ко мне друг из России приехал. Такой прикольный! Сидим мы с ним, смотрим украинский канал, а там же все на украинском – ну ты знаешь. Он же ничего не понимает, да как начнет кричать: “Что это за дурной канал такой, и язык у вас какой-то дурацкий. Переключи!” А я с него смеюсь. Такой прикольный вообще!” Ну, скажіть, чим не сучасна Рина!
Господи! Невже ж і краплі гордості в українців не залишилось, невже ж не зачіпають вас за живе справді прикрі, образливі слова?
Українці мої! То вкраїнці ми з вами чи як? Прокиньтеся ж нарешті, сліпі, глухі, несвідомі Мини Мазайли, допоки ви принижуватись будете, допоки ганьбитимете Україну? Чого чекаєте ви? Шани чужинця? Ні, “в ваш слід він кине лише сміх – погорду”. Зрозумійте це нарешті. Не забувайте свого коріння, національних традицій, рідної мови, культури. Без всього цього людина не існує, не живе.
Ти молився мовою старшого брата,
Так встань же з колін,
і державність свою відроди…
Досить скиглити! Необхідно вкрай переосмислити своє життя, змінити стереотипи мислення, відчути себе повноцінними людьми, не гіршими за інших, бо є нам чим пишатися. Подумайте про той духовний зв’язок, який існує між людиною і її рідною землею. Відчуйте його.
Українці мої! Дай вам Боже
і щастя, і сил,
Можна жити й хохлом, і
не зникне від того хлібина.
Тільки хто ж тоді небо
нахилить до ваших могил,
Як не зраджена вами,
зневажена вами Вкраїна?!