Значення образу Платона Каратаєва у романі Л. Толстого “Війна і мир”
Уже назва роману сповіщає про те, що в ньому будуть змальовані протилежні за характером люди і причини їхніх вчинків. Справді, протиставлені Наполеон і Кутузов, життя і смерть… Проте геніальність Толстого у сполучнику “і”, який з’єднує протилежне, бо лише у єдності двох протилежних рис людини і події полягає істина: не щось незрозуміле “середнє”, а саме сполучення крайнощів є місцем істини.
Ця ідея проведена й у образах двох селян – Тихона Щербатого і Платона Каратаєва. Тихін був чи не найкращим бійцем у партизанському
Свого улюбленого героя Безухова письменник змушує зустрітися з полоненим солдатом Апшеронського полка Платоном Каратаєвим. Для Толстого Каратаєв – втілення народного, справжнього способу життя: велика, добра людина, з заспокійливими рухами, він уміє робити все, але “не добре й не погане”.
Платон, всупереч своєму імені, не замислюється над життям: він,
Він стає для П’єра “уособленням духа простоти й правди”. Він навчить вчорашнього аристократа не зважати на життєві негаразди, він навчить Безухова природної правди, тобто такої, яка існує незалежно від потреби людини. Нарешті Каратаєв навчить розуміння простих потреб людей. Так “барин” стане своїм серед сіромах, які, на своє нещастя, потрапили у пазури наполеонівської служби безпеки.
Але сам Платон жив серед людей відособлено, звикся зі злом, яке оточує людей, а часто просто існує у кожній людині.
Зло, яке ховається у “солдаті Апшеронського полка”, зветься примиренням із дійсністю. Це примирення подобається Толстому, але, як реаліст, він не може не показати, до чого призводить ця риса самого Каратаєва: Платона застрелили французькі солдати, коли він охляв і не мав сили йти далі з усіма полоненими.
П’єр переможе цю рису. З гірких днів полону він винесе як відкриття високе знання, що людина може стати сильнішою від жорстокої дійсності, внутрішньо звільнитися, хай би вона і була пригнічена обставинами власної долі. Людина не повинна складати зброю у віковічній боротьбі проти зла, яке панує в світі.
У цьому я і вбачаю основне значення образу Платона Каратаєва у романі “Війна і мир”.
Схожі твори:
- Моральні принципи Платона Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) І. Головна тема твору “Дикий Ангел” (повість про сім’ю – такий підзаголовок дав автор п’єси). ІІ. Основний життєвий принцип головного героя Платона Ангела (зміст життя людини – у праці). 1. Ставлення до праці – найважливіший критерій вартості людини (поважне ставлення головного героя до роботи). 2. Воля Платона в родині (все в родині Ангела залежить від […]...
- Образ П’єра Безухова у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Молодого П’єра Безухова Л. М. Толстой показує нам уперше в салоні Ганни Павлівни Шерер як явного порушника як громадського спокою, так і плавного плину вечора взагалі. Його від усіх у вітальні відрізняє розумний, спостережливий погляд. Саме він, а не величезний ріст або коричневий фрак вселяє Ганні Павлівні занепокоєння. П’єра привітають уклоном, як вітають людей самої […]...
- Як я розумію образ П’єра Безухова у романі Л. Н. Толстого “Війна і мир” Одним з улюблених персонажів Льва Миколайовича Толстого у романі “Війна і мир” є П’єр Безухов. П’єр, яким бачить його читач, людина розумний, добрий. Проте, в цьому герої присутні і деякі негативні якості, наприклад, неуважність, відсутність ініціативи. Протягом усього роману П’єр Безухов зайнятий пошуком сенсу життя. свого місця в світі, гармонії з навколишнім. Перша зустріч з […]...
- Народ у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і Мир” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на […]...
- Народ у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на […]...
- Зображення Вітчизняної війни 1812 року у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” І. Вітчизняна війна 1812 року – справедлива національно-визвольна війна для Росії. ІІ. Духовне єднання народу. 1. Виступ всього народу на боротьбу з загарбниками (почуття любові до батьківщини, що охопило всі прошарки населення; прості російські люди, що чинять опір ворогові – селяни Карпо й Улас, старостиха Василиса, купець Ферапонтов). 2. Засудження Толстим окремих представників чиновно-аристократичного товариства […]...
- Теперішнє життя у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Теперішнє життя – поняття досить невизначене, для кожної людини різне. У всіх людей є свої цінності, свої ідеали. Кожна людина індивідуальна і у відповідності зі своїми поглядами, похилостями душі обирає для себе теперішнє життя й шлях до нього. Але часто, представлене здалеку й розпливчасто обкреслене, при досягненні таке життя виявляється зовсім іншим, не відповідним мріям. […]...
- Філософські проблеми у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Війна і мир” була написана в 60-і роки XІX століття. Уряд Олександра І скасував кріпосне право, але не дав селянам землі, вони бунтували. Росія і Захід, історичні долі Росії і її народу – це були самі злободенні питання часу. Вони постійно хвилювали Толстого. Толстой завжди був проти революції, але сподівався шляхом освіти, реформ, конституцій влаштувати […]...
- Добро і зло у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і мир” Хай живе весь світ! Л. Толстой Якщо порушити питання про те, у чому полягає головна ідея творчості Л. Толстого, то, певне, найточнішою відповіддю буде така: утвердження спілкування і єднання людей і заперечення відокремлення і роз’єднання. Такі дві сторони єдиної і постійної думки письменника. В епопеї виявилися різко протиставлені два табори тодішньої Росії – народний і […]...
- Правда як життєве кредо Платона Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Я хочу правді бути Вічним другом І ворогом одвічним злу. В. Симоненко Правда була єдиним порадником у житті головного героя п’єси “Дикий Ангел” О. Коломійця – Платона Ангела. Правдою він жив, у любові до правди виховував своїх чотирьох дітей. Платон Микитович Ангел раз і назавжди обрав собі за життєві принципи правду і працю. Цим принципам […]...
- Сімейні зв’язки у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Складне епічне полотно. 2. Ідеальна сім’я й відносини. 3. Недоліки інших сімей 4. Сім’я як вище втілення людського щастя. Життя дарує людині в найкращому разі одне-єдина неповторна мить, і секрет щастя в тім, щоб ця мить повторювалася якнайчастіше. ПРО. Уайльд Роман Л. Н. Толстого “Війна й мир” – це складне епічне полотно, у якому […]...
- Характеристика образів Кутузова й Наполеона у романі Толстого “Війна й мир” “Війна й мир” – російська національна епопея, у якій знайшов своє відбиття характер великого народу в той момент, коли вирішувалися його історичні долі. Товстої, прагнучи охопити все, що він знав і почував у цей час, дав у романі звід побуту, вдач, духовної культури, вірувань, і ідеалів народу. Тобто головним завданням Толстого було розкриття “характеру російського […]...
- Образ “високого неба” у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Шкільний твір по роману “Війна й мир”. Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це саме добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душ, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно зв’язані) – найцікавіша й складна. І є два чоловіки, які відкрили її в літературі, […]...
- Курагин у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Толстой у своєму романі широко застосовує прийом антитези, або протиставлення. Найбільш явні антитези: добро і зло, війна і світ, які організовують весь роман. Інші антитези: “правильно – неправильно”, “хибне – справжнє” і ін За принципом антитези описує Л. М. Толстой і сім’ї Болконских і Курагин. Головною рисою сім’ї Болконских можна назвати прагнення слідувати законам розуму. […]...
- Образ “високого неба” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Неправда, що в людини немає душі. Вона є, і це те добре, прекрасне, велике, що має людина. Пізнати, зрозуміти душу – це дано не всім. Наука про душу, мораль, моральність (а ці поняття нерозривно пов’язані) – найбільш цікава і складна. І є двоє людей, що відкрили її в літературі, зробили для неї те ж саме, […]...
- “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до роману, відсувалася в його уяві […]...
- Батько і син Болконські у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У книзі два батьки і два сини Болконських. У творі мова йде і про старого князя Болконського, його взаєминах із сином, і про князя Андрія в ролі батька. Тільки в темі варто бачити не просто сімейну проблематику, зв’язану в книзі Толстого також і з образами Ростових, Курагіних, сюжетом “Епілогу”, але й особливий біблійний відсвіт. Тема […]...
- Зображення світського суспільства у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Багата і різноманітна галерея дворянських типів у романі “Війна і мир”. “Світло” і суспільство зображені Толстим щедрими фарбами. Вищий світ виступає у романі як сила, що править країною. Якщо народ живе в стражданнях, то верхівка суспільства, незважаючи на втрати, викликані війною, як і раніше процвітає. Центром, навколо якого воно групується, є царський двір, і насамперед […]...
- Перша картина війни у романі Толстого “Війна й мир” Перша картина війни, що малює Толстой, – не бій, не настання, не узяття міцності, не оборола навіть; І перша військова картина – огляд, який міг би відбуватися в мирний час. І з перших же рядків, що оповідають про війну, навіть із першої фрази, Толстой дає зрозуміти, що війна ця не потрібна народу, ні росіянинові, ні […]...
- Історичні особистості у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Значення роману. 2. Сприйняття автора й князя Андрія Болконского. 3. Кутузов і Наполеон. 4. Олександр і Франц-Йосип. 5. Мак, Багратіон, Сперанский. Роман Л. Н. Толстого має величезне значення не тільки в рамках росіянці й закордонній літературі Він немаловажний і для розуміння багатьох історичних, соціальних і філософських катеГорей. Основним завданням автора було створення такого добутку, […]...
- Народ і влада у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Якщо довіритись вислову, що історію творять видатні особистості, то варто сказати, що все величне в світі вершиться саме ними. Це стосується і літератури, і мистецтва, і науки, і, певно, всіх інших галузей життя. Але видатні особистості не падають із неба, а виховуються тут, на Землі. А серед титанів XІX століття постать Льва Миколайовича Толстого виділяється […]...
- Образи у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Толстой малює багато жіночих образів: Наташі Ростової – однієї з улюблених героїнь автора, Мар’ї Болконської, до якої Толстой ставиться з такою ж теплотою і симпатією. Їм протипоставлена гарна, розбещена і патологічно дурна княжна Елен Курагіна, що втілила в собі всю скверну столичного суспільства. Княжна Друбецька – мати-квочка, юна “маленька княжна” […]...
- Зображення і оцінка партизанської війни у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Після того, як французи залишили Москву і рушили на Захід за старою Смоленській дорозі, їх військо рухалося по тому ж шляху, яким прийшло в Росію, тому замість рясних, урожайних земель їх зустрічали випалені поля та поруйновані села. Військо тануло на очах: голод і хвороби переслідували його. Через неповоротких обозів з награбованим в Москві майном військо […]...
- Моральні принципи Платона Ангела Кожен з нас, щодня спілкуючись із близькими йому людьми, знає, наскільки важливе у взаєминах добре і чуйне ставлення один до одного. Тому не залишать байдужими проблеми, яких торкається Олексій Коломієць у п’єсі «Дикий Ангел». «Повість про сім’ю» -так визначив сам автор у підзаголовку головну тему свого твору. Читаючи перші сторінки п’єси, ми уявно опиняємося на […]...
- Значення образу пенсіонера Крячка у п’єсі “Дикий Ангел” Одну з найталановитіших своїх п’єс “Дикий Ангел” О. Коломієць назвав “Повість про сім’ю”. П’єса поліфонічна за проблематикою: її пронизує тривога за родину як основу, як осередок суспільства, як вияв нерозривної єдності інтересів сім’ї та держави. Автор наголошує на тому, як відповідальність за виховання дітей справжніми громадянами лягає на батьків, як мають розвиватися взаємини між батьками […]...
- Жіночі образи у романі Толстого “Війна і Мир” Роман “Війна й мир” спочатку був задуманий автором як роман про декабриста, що вертається в 1856 році з посилання. Але чим більше Толстой працював з архівними матеріалами, тим більше розумів, що, не розповівши про саме повстання й ще глибше – про війну 1812 року, не можна написати роман на необхідному для масштабів такого задуму рівні. […]...
- Улюблені героїні Л. М. Толстого у романі “Війна і мир” Прийнято вважати, що у романі “Війна і мир” у Толстого одна улюблена героїня – це Наташа Ростова. Толстой, безумовно, любив Наташу. Ця героїня насправді прекрасна і непередбачена. Прототипом Наташі послужила чарівна Т. А. Берс, що дуже подобалася Толстому. Але в ряді героїнь роману є ще одна героїня, що не менш дорога авторові. Це княжна Мар’я. […]...
- Мої улюблені герої у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” (Микола Ростов) Ми вперше зустрічаємося з Миколою в будинку Ростових на іменинах графині і її дочки Наташі. У той час як господарка розмовляє з гостею Ганною Михайлівною, у кімнату вбігає Наташа, а за нею з’являються Борис, Микола, Соня і маленький Петруша. Усі вони “намагалися удержати в границях пристойності пожвавлення й веселість, якими дихала кожна їх риса”. Ну […]...
- Портрет у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Особливістю творчого методу Д. Н. Толстого у романі “Війна й мир” є не просто психологізм і деталізація портрета, а зображення персонажів у всьому спектрі їхніх щиросердечних рухів, почуттів і станів. “Є живописці, які знамениті мистецтвом уловляти відбиття лучачи на швидко, що котяться хвилях, тріпотіння світла на шелестких листах, переливи його на мінливих обрисах хмар: про […]...
- Роль пейзажу у романі Л. Толстого “Війна і мир” І в цей весняний день князь Андрій був теж дубом. З учнівського твору Рядки, узяті як епіграф, звичайно ж, викликають посмішку. Але в них викладена повна правда про роль пейзажу у романі Л. М. Толстого “Війна і мир”. У цей весняний день його сіятельство Андрій Миколайович Волконський дійсно був дубом. Якщо сказати інакше: дуб був […]...
- Народ і особистість у романі Толстого “Війна і Мир” Великий письменник і філософ Лев Миколайович Толстой, справедливо полемізуючи із ученими, що створили культ великої особистості, історичного героя, з волі якого відбуваються світові події, затверджує, що хід світових подій визначений понад і вплив особистості на хід цих подій є тільки зовнішнє, фіктивне. Усе відбувається не з волі людей, а з волі провидіння. Це означає, що […]...
- Краса в образі персонажа у романі Толстого “Війна й мир” Відкриємо академічний “Словник російської мови”: “Краса – властивість за значенням прикметника гарний”, “гарний – приємний на вид, що відрізняється правильністю обрисів, гармонією фарб, тонів, ліній, що відрізняється повнотою й глибиною внутрішнього змісту, розрахований на ефект, на зовнішнє враження”. Кожне із цих визначень може знайти своє підтвердження на сторінках роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”, […]...
- “Україно, судьба моя, дивна, єдина!”. Твір за віршами Платона Воронька У кожного поета біографія є одним із найсильніших джерел його творчості. Так і у Платона Воронька. Людина героїчної долі, великої душі і оптимізму, він завжди був у вирі життя. У своїх віршах поет часто звертається до теми Батьківщини, рідної землі. Ліричний герой його поезій висловлює думи й почуття самого поета, коли говорить: Усі мої сили, […]...
- Пейзаж і його функції у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” Основна особливість зображення природи в романах Толстого – зображення її в нерозривній єдності з людиною, його почуттями. Сприйняття природи, уміння злитися з нею – один з основних особистісних критеріїв для толстовських героїв. Саме ці властивості визначають у письменника гармонійність розвитку особистості, моральне здоров’я людини, його життєву силу, сенс існування. Пейзаж у Толстого завжди реалістичний, чіткий, […]...
- Образ княжни Мар’ї у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Толстой малює майстерно і переконливо кілька типів жіночих характерів і доль. Рвучка і романтична Наташа стає в епілозі роману “плідною самкою”, осередком материнських життєвих енергій. Гарна, розбещена і екзотично дурна княжна Елен Курагіна, що втілила в собі всі достоїнства й недоліки столичного суспільства, княжна Друбецька – мати-квочка, юна “маленька княжна” […]...
- Духовні пошуки Андрія Болконського у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Епопея “Війна і мир” виросла із задуму Толстого написати роман “Декабристи”. Толстой починав писати свій добуток, залишав його, знову вертався до нього, поки в центрі його уваги не виявилася Велика французька революція, тема якої звучить із перших сторінок роману, і Вітчизняна війна 1812 року. Задум написання книги про декабриста поглинувся більш широким задумом – Толстой […]...
- Зображення вищого світу у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі “Війна і мир” Л. М. Толстой з усією суворістю вершить моральний суд над вищим світлом і бюрократичною верхівкою самодержавної Росії. Цінність людини, на думку Л. М. Толстого, визначається трьома поняттями: простота, доброта і правда. Моральність, як вважає письменник, – це вміння відчути своє “я” як частини загальнолюдського “ми”. І улюблені герої толстовські прості […]...
- Народна війна в зображенні Л. М. Толстого (За романом “Війна і мир”) Для улюблених героїв письменника Вітчизняна війна з’явилася випробуванням, перевіркою їхніх моральних якостей. Почуття причетності до подій виникає в душі П’єра Безухова, Наташі Ростової, Андрія Болконського і безлічі інших персонажів роману, часто епізодичних. Ми згадуємо Денисова та Каратаєва, Петю і Миколи Ростових, дох-турів та Тимохіна, безіменних солдатів, показаних на полі Бородіна і в партизанських загонах. Перемога […]...
- Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним […]...
- Правда про війну у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” “Війна і мир” – Російська національна епопея, у якій знайшов відображення національний характер російського народу в той момент, коли вирішувалася його історична доля. Л. Н. Толстой пропрацював над романом майже шість років: з 1863 по 1869 рр.. З самого початку роботи над твором увагу письменника привернули не тільки історичні події, а й приватна сімейне життя. […]...