Життя і політична діяльність Нікколо Макіавеллі

Флоренція в кінці XV ст. пережила небачені навіть для її історії потрясіння. В 1492 р. помер Лоренцо Чудовий, а в 1494 р. до Італії вторглися французькі війська на чолі з Карлом VІІІ. У такій напруженій атмосфері пройшло життя відомого флорентійського державного діяча, письменника і мислителя Н. Макіавеллі.

Нікколо Макіавеллі народився 3 травня 1469 р. в Монтеспертолі, в сім’ї юриста Бернардо Макіавеллі. Сім’я жила в атмосфері Відродження, про що свідчить ім’я однієї з дочок, характерне для цієї епохи, – Прімавера (Весна). Окрім неї, у Макіавеллі

був брат Отто і друга сестра Маргеріта. Молодий Нікколо не тільки жив в оточенні античних традицій, властивих гуманістичному духу епохи, але, вочевидь, і безпосередньо звертався до творів давніх класиків у бібліотеці батька.

Пибуток їхньої сім’ї оцінювався в 110 флоринів, що свідчить про середню заможність. Порівнюючи свій достаток з багатствами перших родин Флоренції, Макіавеллі мав право писати: “Я народився бідним і скоріш міг пізнати життя, сповнене нестатків, ніж розваг.” Однак по соціальному походженню родина Макіавеллі була нобилською и, за переказами, була в родстві з феодальними володарями

невеликого містечка і замка Монтеспертолі на південний захід від Флоренції. Але фактична ліквідація кріпосного права у Північній і Централіній Італії у XІІІ ст. значно підірвала феодальні відносини, тому нобилські привілеї давали вже небагато.

За джерелами прибутків і заняттями сім’я Макіавеллі була пополанською, а за вихованням та освітою – проникненою атмосферою ранньобуржуазної культури Відродження.

Перехід від блакитного дворянського хреста до пополанської червоної лілії – не тільки історія родини Макіавеллі, але і соціальний шлях всієї Флоренції у XІІІ-XV ст. Флоренція була головним центром того великого процесу, який завдяки розвитку міської економіки призвів до підриву феодалізму і зародженню вперше в світі ранньокапіталістичних відносин.

Формування Нікколо почалося з дитинства. Семи років, 6 травня 1476 р., він вступив до школи магістрата Матео для вивчення граматики, тобто читанню латинських текстів. Через рік, 5 березня 1477 р., Нікколо віддали до міської школи, де також вивчали латинських класиків. Бюст Данте над порталом будівлі ніби втілював її гуманістичний напрямок. Цю школу Макіавеллі відвідував на протязі трьох років, а незадовго до свого одинадцятиріччя, 3 січня 1480 р., розпочав вивчення лічби у П’єро Маріо. Дванадцяти років, 5 листопада 1481 р., почав проходити курс латинської стилістики у школі Паголо Рончільоне. Відносно невеликий достаток сім’ї Макіавеллі не дозволив Нікколо вступити до університету, що пізніше багатьма дослідниками розглядалось як обставина, що звільнила його від формалістичної схоластики тогочасної університетської науки і дозволила створити самобутній і оригінальний стиль.

Освіта Макіавеллі, про що свідчить його листування, доповнювалась знайомством з музикою, яку він любив.

Класики давнини були для Макіавеллі його друзями і порадниками, без яких він не міг обійтися навіть у службових поїздках, надзвичайно насичених справами.

Не пізніше початку ХІІІ ст. сім’я Макіавеллі переїхала до Флоренції і жила там на Лівобережжі – в районі Санта Спіріта, в кварталі Санта Трініта. Звідси потім народилася тосканська приказка “краще бути чотириста п’ятдесят другою родиною в Санта Трініта, ніж першим в Монтеспертолі.”

Нікколо Макіавеллі був секретарем Флорентійської республіки. У структурі республіки було дві канцелярії (або секретаріата): канцелярія Синьорії і підлегла їй друга канцелярія. На чолі Синьорії стояв перший секретар, або канцлер. Вона відповідала за назначенням послів до імператора, папи і королів та іншими зовнішньополітичними справами. Друга канцелярія відповідала за внутрішні справи держави. Голова цієї канцелярії називався секретарем Синьорії. В офіційних документах Макіавеллі іменувався секретарем Синьорії, другим канцлером, канцлером Десяти.

Чому ж вибір впав саме на Нікколо, якими своїми якостями він завдячує вибранню на цю відповідальну посаду?

По-перше, це пов’язано з політичними потрясіннями у Флоренції. 18 лютого 1498 р. Макіавеллі балотувався на посаду секретаря другої канцелярії республіки і був переможений кандидатом партії Савонарола. В квітні і травні того ж року, після краху правління Савонароли і його арешту, відбувається процес, що завершився 23 травня стратою доміниканця.

Через п’ять днів після цієї події Макіавеллі, переміг кандидата прихильників Медічі, а з 18 червня був затверджений секретарем другої канцелярії; 14 червня йому також була довірена комісія Десяти по військових справах. На відповідальну посаду республіки була назначена людина, яка по своїм політичним переконанням була супротивником правління “плакс”‘ як флорентійці називали прихильників Савонароли, з одного боку, і диктатури Медічі, з іншого.

Але одні лише переконання не були достатніми для виконання складних функцій секретаря Синьорії. Необхідні були також освіта, тонкий розум, реалістичне мислення і необмежена енергія, направлена на користь своїй республіці. Можна припустити, що батько ознайомив Макіавеллі з основами юри дичної науки і практики.

За час перебування секретарем, протягом 14 років, Нікколо склав багато тисяч дипломатичних листів, донесень, державних розпоряджень, військових наказів, проектів державних законів


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Життя і політична діяльність Нікколо Макіавеллі